Перший задокументований випадок підлизування до вчителя зберегла нам шумерська словесність. Це, ймовірно, один з найпопулярніших текстів на шумерському - написана близько 2000 року до н.е. невідомим учителем поема про недбайливого учня.Поема називалася "Шкільні дні".Сюжет досить простий і не те що сучасний, а скоріше вічний. Хлопчик щодня ходить у безглузду едуббу, «дім табличок», де дітей навчають клинопису. Він вважає, що там сидять одні підлабузні дурні, які лише бездумно виконують водю вчителя. Щодня його б'ють палицею: за запізнення, за поганий почерк, за те, що встав без дозволу, за те, що розмовляв, за те, що вийшов із двору. Б'ють наглядач, вчитель малювання б'є, вчитель шумерського, брамник.Хлопчик приходить у розпач і навіть хоче покинути навчання, але натомість батько хлопчика запрошує вчителя на обід, садить на почесне місце, годує, напуває, одягає в новий одяг і вручає перстень. Вчитель, отримавши такі вагомі знаки поваги, негайно оголошує учня найкращим у класі та обіцяє йому блискуче майбутнє. Втім, про те, що учень взявся за розум, автор не повідомляє.Семюел Ной Крамер розшифрував повний текст поеми у 1949 році. Поема, як ми сказали сьогодні, стала частиною шкільної програми, її читали вголос, переписували і заучували напам'ять. Ймовірно, не як настанова про шкоду хабарів, а як посібник із функціонування громадських інститутів. Щоб вважатися найкращим, не потрібно ним бути, достатньо мати зв'язки і вчасно де слід підмазати - за чотири тисячі років сутність так званих меритократичних систем не змінилася