До Дня батька в Україні.Подивилася (ну так, не спала, чекала на обстріл, ясний пень) мінісеріал "Свідок".Це реальна історія дворічного хлопчика, на очах якого вбили матір. Його батько за один день став єдиним дорослим, здатним утримати дитину після того, що втримати майже неможливо.Серіал начебто про вбивство.Але насправді про батьківство.Батько, який не вміє говорити про почуття і син, який не почувається почутим. Багато мовчання. Багато гніву. Багато того, що мало б бути сказане, але роками існує між ними обома без слів.У фільмі є цікава паралель.Убивця матері хлопчика теж був колись дитиною у родині, де стосунки з батьком були зруйновані насильством. Він бачив, як батько бив матір. Сам жив у небезпеці, а після розлучення батьків опинився поза родиною.Тобто обидва хлопчики не могли дістатися до свого батька.Обидва злилися, почувалися самотніми та не розуміли, що відбувається у дорослому чоловічому світі.З однією тільки різницею: батько Алекса любив його. І це все змінило.Подивіться, коли буде час.