Ну і третє. Цитувала на вебінарі книжку "Дефіцит: чому "трохи" означає так багато"- одна з найвпливовіших робіт у поведінковій економіці. На неї посилаються експерти Світового банку - саме на її основі побудовано окремий розділ World Development Report 2015 "Mind, Society and Behavior". Муллаінатан і Шафір пишуть, що дефіцит - будь-який дефіцит, не тільки грошей - змінює те, як функціонує мозок. І називають це тунельним мисленням. Коли людина відчуває гострий дефіцит - часу, грошей, їжі, уваги, любові - її мозок автоматично фокусується виключно на цьому дефіциті. Все інше, що виходить за межі "тунелю" - перестає існувати. Людина не може думати про майбутнє, планувати, розглядати альтернативи, враховувати довгострокові наслідки. Тунельне мислення, одного разу активоване, може залишатись активованим навіть тоді, коли реального дефіциту вже немає. Наприклад, людина, яка виросла у бідності, але зараз живе забезпечено, все одно не може відпустити тривогу навколо грошей. Тунель може залишатися, навіть коли темрява за ним закінчується.