Іноді методика, яку адаптуєш в Україні під час повномасштабної війни, раптом отримує лист із Карибського басейну. Фахівчиня з постколоніальної теології і травми, з університету Лінкольна, пише мені, що шукала інструмент для вивчення трансгенераційної травми в спільнотах Західної Африки, які пережили работоргівлю.І знайшла методику HITT-Q.

ЯКУ МИ З ВАМИ ТУТ АДАПТУВАЛИ,Пам'ятаєте? Різні континенти. Різні травми. Та питання однакові: що передається між поколіннями? Як це виміряти? Де межа між вразливістю та резильєнтністю? Я працюю з цією методикою зсередині. Як науковиця, як клінічний психолог, як людина, яка живе в країні з колективною трансгенераційною травмою. Тим часом формується спільнота науковців — вже з 7 країн — які знайшли методику через сайт, який я створила (пошукові системи добре його видають). Ми знайомимося, збираємо дані у своїх країнах. Проєкт потроху переростає у кросcультурне дослідження. І ви до цього, між іншим, причетні безпосередньо. Дякую вам в черговий раз. Те, що ми робимо тут - частина набагато більшої справи. Тож привіт вам з Карибів 🇧🇶