Якщо ви зі Східної Галичини, то по сусідству з вашими предками колись могли жити німці

Адже свого часу тут існувало близько 150 німецьких поселень. 83 з них розташовувалися в межах сучасних Львівської та Івано-Франківської областей. Це підтверджують кадастрові мапи, спогади та результати польових досліджень.
Навіть Іван Франко, ймовірно, має німецьке коріння. «Сьогодні є дослідження, які розповідають, що батько Івана Франка — Яків Франко — був з німецьких колоністів. І саме це ковальське ремесло він опанував завдяки німецьким колоністам», — ділиться Іван Монолатій.

Крім того, дуже багато майбутніх військовиків Галицької армії були німцями. Це були якраз діти німецьких колоністів. Вони вважали Україну своєю батьківщиною і вірили, що за неї треба боротися. За різними підрахунками, таких було близько 500–600 осіб, хоча документально сьогодні відомо лише про 17% з них.

Остаточно історія галицьких німців закінчилася після укладення у вересні 1939 року договору між СРСР і Німеччиною, який започаткував переселення німців за програмою «Додому в Рейх» (Heim ins Reich). Із 27 грудня 1939 року до лютого 1940 року із західноукраїнських земель виїхало 20 113 господарств німецьких колоністів.
Водночас дехто встиг асимілюватися, і їхні нащадки й сьогодні живуть в Україні.

Подекуди ще можна побачити залишки німецьких колоній: будинки, господарські або релігійні споруди, пам'ятні знаки та кладовища. Так, у селі Красів, що в Стрийському районі Львівської області, колись була колонія Райхенбах. Тут нащадки переселених німців у 2006 році встановили знак пам'яті зі списком голів родин.

Звідки взялися німецькі колоністи, чому вони приїжджали саме на територію Галичини та як склалася їхня доля — у повному випуску «Як Галичина стала батьківщиною для німецьких поселенців і чому вони виїхали» з Іваном Монолатієм, доктором політичних наук, професором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, лауреатом премії імені Леся Танюка:
https://www.youtube.com/watch?v=BHb6WENiWo8