Якщо середа в народних уявленнях виступала такою собі змореною, незадоволеною життям вдовою з 12-ма дочками, то пʼятницю бачили в демонічному образі. Вона приходила розкуйовджена, уся в крові, і за непослух могла виколоти очі чи сплутати волосся. Так-так наші прапра не сприймали дні як звичайні, для них це були живі персонажі зі своїми характерами, проблемами і долями.Що не можна було робити в середу?Вірили, якщо прясти в цей день чи залишити веретена на видному місці, то вночі прийде Середа-вдова й буде прясти — голосно й страшно.Які заборони сповідували наші предки щодо пʼятниці?В цей день також забороняли прясти, навіть боялися підходити до конопель чи льону. А ще жінкам не можна було чесати й мити волосся. Щоб захистити себе, напередодні виносили з хати всі гребені й веретена. Інші дні тижня були не менш цікаві. Наприклад, понеділок у народній традиції мав недобру славу. Його пов’язували з Місяцем, потойбіччям і намагалися в цей день не починати важливих справ, а жінкам подекуди не дозволяли заходити в чужі хати.У яких назвах днів тижня прихована давня скандинавська чи грецька міфологія? Чому четвер — чи не головний поминальний день року? Яка різниця між чоловічими та жіночими днями та як проводили вихідні наші предки?Дивіться випуск з Дарʼєю Анцибор та Анною Ніколаєвою «Як дні тижня формували плин життя українців» і дізнайтесь більше:https://youtu.be/RfFJ_dqfBbU