Медитація 4.Чому я обрав стоїцизм?Справа в тому, що «стоїцизм» у світі сьогодні набуває все більшої популярності. І я побачив у цьому шанс поширювати філософію, як «турботу про себе», як певні «духові вправи».Дехто може вважати, що це хибний намір. Філософія не потребує популяризації, адже це «вузький» шлях, який не підходить багатьом. І так, я з цим погоджуюсь. Але все одно вважаю, що популяризувати філософські практики потрібно. Хтось, дізнавшись про них, проігнорує їх, а хтось - захопиться і буде розвиватися в цьому напрямі далі.А взагалі стоїцизм дуже «пластичний». Не існує єдиного систематизованого стоїчного вчення, а праці ранній стоїків взагалі втрачені. Тому нам зараз доводиться з наявних уривків «творити» свій стоїцизм! І це дуже цікаво!Мудрість, яку ми знаходимо у працях стоїків, звісно, їм не належить. Можливо, це так звана «загальнолюдська» мудрість, яка також представлена в інших вченнях та культурах, які аж ніяк не повʼязані із античною філософією.Наприклад, філософ-стоїк Епіктет каже, що ми не повинні перейматися через те, що не перебуває в межах нашої влади.А тепер порівняйте цю думку Епіктета, зі словами сучасного літера тибетського буддизму Далай-лами ХIV :«Одна з моїх практик походить від стародавнього індійського вчителя. Він навчав, що, коли ми переживаємо трагічну ситуацію, про неї треба подумати. Якщо трагедію ніяк не можна подолати, зайві хвилювання нічим не допоможуть»Отже, стоїцизм - це не релігія! Так звані стоїчні настанови не потребують беззаперечного прийняття. Навпаки, кожен з нас може вільно інтерпретувати стоїчні настанови, осмислювати їх, примати чи заперечувати.