Всеукраїнська хвилина мовчанняАндреас Мікаель Еверт БроманГерой народився 31 березня 1989 року у місті Сандвікен, Швеція.З дитинства цікавився історією, особливо козаками та вікінгами. Знав про Україну, цікавився її історією та мріяв побувати на місці Полтавської битви й біля пам’ятника загиблим шведським воїнам.Особливе ставлення Андреас мав до росії. Його дід був ветераном російсько-фінської війни, тому історія протистояння з росією була для родини не просто сторінкою з підручника.У цивільному житті Андреас жив у Швеції. Любив тварин, мріяв про власну ферму та мирне життя.Після приїзду до України оселився у селищі Білики Полтавського району. У квітні 2022 року познайомився зі Світланою. У жовтні 2023-го у них народилася донька. Офіційний шлюб планували на серпень 2025 року, однак Андреас загинув за місяць до весілля. Обручку він одягнув Світлані ще у 2022 році й відтоді вважав її своєю дружиною.Ще з 2014 року Андреас хотів долучитися до захисту України, зокрема прагнув потрапити до «Азову». На той час іноземці не могли вступати до українського війська як цивільні. Він чекав можливості стати на захист України.На початку березня 2022 року Андреас уперше приїхав в Україну і відразу приєднався до Збройних Сил України.Воював у складі Інтернаціонального легіону на Харківщині, 59-ї окремої мотопіхотної бригади на Херсонщині та Донеччині, а згодом – 66-ї окремої механізованої бригади на Донеччині.Андреас говорив, що Україна – це місце, де його душа знайшла спокій. Він називав її своєю Батьківщиною, вивчав українську мову та мріяв отримати громадянство. Хотів, щоб після війни його старші діти зі Швеції переїхали жити в Україну.13 липня 2025 року Андреас загинув поблизу населеного пункту Карпівка на Донеччині під час виконання службових обов’язків, захищаючи територіальну цілісність України.Дружина Світлана згадує Андреаса як справедливого, хороброго й відважного чоловіка, турботливого та люблячого батька. «Андреас – надзвичайна людина. Він завжди говорив: якщо загинути, то тільки як Герой – зі зброєю в руках. Він був відважним воїном, нащадком своїх предків. Андреас був, є і залишиться найкращим».У Андреаса залишилися дружина Світлана, маленька донька в Україні, син і донька у Швеції. Світла пам’ять Герою!Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут