🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка - Віталія Миколайовича Жука (08.08.1993 – 22.09.2024).Віталій народився 8 серпня 1993 року у місті Пологи Запорізької області. З юних років він вирізнявся відповідальністю, добротою та готовністю допомагати людям. Саме ці якості визначили його життєвий шлях і стали основою його служіння Батьківщині.Із початком війни Віталій став на захист України. Проходив службу на посаді старшого бойового медика, щодня рятуючи життя побратимів у найнебезпечніших умовах. У серпні 2022 року під час боїв під Бахмутом він отримав поранення. Після лікування та реабілітації не залишив військову службу, а повернувся до строю, продовживши виконувати свій обов'язок як парамедик.Постійно вдосконалюючи свої професійні навички, Віталій пройшов курс тактичної бойової допомоги пораненим за кордоном. Сержант Віталій Жук служив медиком-інструктором медичного пункту 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Його позивний «Жук» звучав як символ витривалості, сили та незламності. Для побратимів він був не просто медиком — він був людиною, яка повертала надію, рятувала життя під ворожим вогнем і ніколи не залишала тих, хто потребував допомоги.22 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу Покровська, життя Віталія Миколайовича трагічно обірвалося.Його мужність і самовідданість були відзначені державними нагородами: медалями «За оборону України», «Знак пошани», «Ветеран війни», а також орденом «За мужність» ІІІ ступеня, яким Віталія нагороджено посмертно.Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Віталія.Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності.Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.