Пологівська громада

Попри повномасштабну війну та складні безпекові умови, заклади освіти Пологівського району продовжують працювати та забезпечувати освітній процес. З 1 вересня розпочали навчання 36 закладів загальної середньої освіти, де навчаються більше, ніж 7 тисяч учнів. Водночас на сьогодні п’ять шкіл району організували освітній процес у змішаному форматі, поєднуючи очне та дистанційне навчання відповідно до безпекової ситуації.15 вересня голова Пологівської районної державної адміністрації, начальник районної військової адміністрації Артур Крупський разом з заступником голови райдержадміністрації Людмилою Рябовол та заступником начальника Пологівської міської військової адміністрації Мариною Діденко відвідали ліцеї Пологівської територіальної громади, які працюють у змішаному форматі. Під час зустрічі з директорами навчальних закладів Лілією Приходько та Богданом Волощуком обговорили питання організації освітнього процесу та забезпечення харчуванням учнів. Питання шкільного харчування залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, адже від якості та повноцінності раціону безпосередньо залежить здоров’я та самопочуття дітей. Саме в цьому напрямі в закладах освіти реалізується проєкт «Гаряче харчування», спрямований на забезпечення учнів якісними та повноцінними гарячими стравами. Послуги з організації харчування учнів надає кейтерингова служба «Запорізького професійного коледжу готельно-ресторанного бізнесу». Артур Крупський та Людмила Рябовол оглянули шкільну їдальню, ознайомилися з організацією харчування та меню, яке пропонують учням. Окремо обговорили питання якості продуктів, дотримання санітарно-гігієнічних норм, технології приготування страв та забезпечення збалансованого раціону відповідно до сучасних вимог. Окрім того, керівництво району наголосили на важливості використання якісних і безпечних продуктів та дотримання встановлених норм під час приготування і подачі страв. Водночас увагу зосередили на тому, щоб шкільне меню було не лише поживним і збалансованим, а й різноманітним та відповідало потребам дітей. За результатами відвідування відзначено, що у закладах освіти, які вже розпочали навчання у змішаному форматі та долучилися до проєкту «Гаряче харчування», організація харчування учнів здійснюється на належному рівні. Забезпечено дотримання необхідних вимог до якості та безпечності продуктів, приготування і подачі страв, а також створено належні умови для харчування дітей. Забезпечення якісного освітнього процесу, безпечних умов навчання та повноцінного харчування дітей залишається одним із ключових завдань. Спільними зусиллями органів влади, керівників закладів освіти та педагогічних колективів робота спрямована на те, щоб навіть в умовах війни діти мали можливість навчатися, розвиватися та відчувати турботу й підтримку.

🕯

Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀

Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка - Антона Сергійовича Цикала (09.02.2001 – 23.01.2025). Антон народився 9 лютого 2001 року в селі Романівське Пологівського району. Він зростав світлим, щирим і добрим хлопцем із відкритим серцем. Повну середню освіту здобув у Басанській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів, а згодом навчався у Чубарівському ліцеї, де отримав професію водія категорій В і С та посвідчення тракториста. У листопаді 2021 року Антон був призваний до лав Збройних Сил України. У червні 2023 року уклав контракт на проходження військової служби. Проходив службу у військових частинах А1048 та А1302. Солдат Антон Цикало, позивний «Цика», служив водієм першого мінометного взводу 9-ї мінометної батареї 2-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Для побратимів його позивний був символом надійності, відваги та людяності. Антон був вірним військовій присязі, мужньо виконував бойові завдання та до останнього залишався відданим Україні.

🥀 23 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, Антон Сергійович Цикало загинув. Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Антона. Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності. Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.

🕯

Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀

Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка - Самірa Аріфовича Алєкпєрова (28.06.1990 – 16.01.2025). Самір Алєкпєров народився 28 червня 1990 року в місті Пологи Запорізької області. Самір любив життя, цінував свою родину, займався спортом і завжди залишався вірним власним принципам. Він був людиною честі, яка не зраджувала своїх переконань і завжди готова була прийти на допомогу близьким. Під час окупації рідного міста Пологи Самір залишався поруч із родиною, підтримуючи її у найважчі часи. Після смерті батька взяв на себе відповідальність за близьких та допоміг вивезти родину до Запоріжжя. У квітні 2024 року він добровільно вступив до лав Національної гвардії України, а згодом підписав контракт. «Треба йти і виганяти окупанта, інакше життя нам і нашій родині не буде» — ці слова Саміра назавжди залишилися у пам’яті його рідних. Військовослужбовець, розвідник-радіотелефоніст розвідувального підрозділу спеціального призначення «Кара-Даг» військової частини 3029, позивний «Алі», він мужньо виконував бойові завдання та захищав Україну.

🥀 16 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Самір зник безвісти. Понад рік рідні жили в очікуванні, надії та молитві, не втрачаючи віри у його повернення. Після проведення обміну тілами та за результатами ДНК-експертизи було підтверджено загибель Саміра. Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Саміра. Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності. Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.

🕯

Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀

Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка - Дениса Сергійовича Бадарацького (24.01.1994 – 02.12.2024). Денис народився 24 січня 1994 року в селі Федорівка Пологівського району. Дитинство провів у Федорівській школі, а згодом разом із родиною переїхав до міста Пологи. Тут формувався його характер — щирий, відповідальний, працьовитий і відкритий до людей. Після 9-го класу Денис здобув професію помічника машиніста тепловоза у Запорізькому ліцеї залізничного транспорту. Працював на «Запоріжсталі», а згодом — у вагонному депо в Пологах. У 2018 році переїхав до Бучі, працював у Києві в охоронному холдингу «SHERIFF», де заслужив повагу колег і керівництва. У березні 2024 року Денис став до лав Збройних Сил України. Разом зі своїм братом-близнюком вони пішли захищати Батьківщину пліч-о-пліч, як і прожили значну частину свого життя. Матрос Денис Бадарацький, позивний «SHERIFF», служив механіком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 37-ї окремої бригади морської піхоти.

🥀 2 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання у селі Костянтинопольське Донецької області, Денис Сергійович Бадарацький загинув. За мужність і відвагу Денис був нагороджений орденом «Лицарський хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня — посмертно. Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Дениса. Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності. Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.

Війна змусила мільйони українців залишити свої домівки. Для дітей та їхніх родин вимушене переміщення - це нове середовище, нові виклики та потреба в підтримці. Саме тому важливо, щоб поруч були фахівці, які можуть почути, підтримати та допомогти.

🤝 У межах проєкту «Посилення спроможності релокованих та постраждалих від війни громад щодо створення безпечних умов проживання для переміщених сімей та забезпечення прав дітей у нових місцях проживання» відбулася експертна зустріч із представниками суб’єктів міжвідомчої взаємодії Пологівської міської територіальної громади. Представники сфери захисту прав дитини, освіти й соціального захисту говорили про дітей та сім’ї, які постраждали від війни й були змушені переміститися: про їхні потреби, вразливості, наявні можливості підтримки та ресурси, які ще необхідно посилити. Окрему увагу приділили тому, як зробити допомогу дітям і сім’ям більш своєчасною, доступною та комплексною. Для нашої громади ця робота особливо важлива, адже багато пологівчан, у тому числі сімей з дітьми, сьогодні проживають у Запоріжжі та інших безпечних регіонах України.

💬 «Наша сила - у взаємодії. Коли фахівці різних сфер об’єднуються, обмінюються досвідом і разом шукають рішення, допомога дітям та сім’ям стає більш своєчасною, комплексною та ефективною», — зазначила керівниця Служби у справах дітей Пологівської міської територіальної громади Олександра Полєшко. Щиро дякуємо БО «Благодійний фонд молодіжної участі» та Федеральному міністерству закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини за підтримку та можливість спільно працювати задля дітей і сімей.

💙💛 Працюємо й надалі разом заради головного - безпеки, підтримки та найкращих інтересів кожної дитини.

🕯 Їхні імена назавжди в пам’яті. У Запоріжжі відкрили нові стенди на Алеї пам’яті полеглих Героїв 28 серпня, напередодні Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, у Запоріжжі відкрили два нові стенди на Алеї пам’яті полеглих Героїв. Алея пам’яті — це не просто фотографії та імена. Це місце, де біль втрат переплітається з безмежною вдячністю. Місце, яке нагадує кожному з нас: за можливість жити, працювати, виховувати дітей і мріяти Україна платить найвищу ціну.

🥀

Серед Героїв, чиї світлини відтепер увічнені на Алеї пам’яті, — ще п’ятеро Захисників із Пологівської громади. Їхні життя були різними. Але всіх об’єднало одне — любов до України та готовність захищати її до останнього подиху. Їхні імена назавжди закарбовані в історії нашої держави, у пам’яті Пологівської громади та в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знає справжню ціну свободи. У церемонії відкриття взяли участь рідні та близькі полеглих Захисників і Захисниць, представники Пологівської міської військової адміністрації та Пологівської міської ради, жителі Пологівської громади, які нині проживають у Запоріжжі, а також небайдужі містяни. У цей день усі зібралися заради одного — пам’ятати.

🕯 Вічна пам’ять і шана Героям!

🕯

Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀

Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка - Олександра Павловича Кривцова (05.03.1983 – 14.10.2024). Олександр Кривцов народився 5 березня 1983 року у селі Пологи Пологівського району. Тут минули його дитинство та юність, тут він навчався у середній школі №5, а згодом здобув професію електрика у Пологівському професійному училищі. У мирному житті Олександр працював у ТОВ «Пологівський Агробут». Його знали як відповідального, сумлінного та надійного працівника, людину, яка не шукала слави, а просто чесно робила свою справу, дбала про близьких і будувала своє життя. Коли Україна опинилася перед найбільшим випробуванням, Олександр не залишився осторонь. Він став до лав Сил оборони України та служив стрільцем 112-го окремого батальйону територіальної оборони 110-ї окремої бригади територіальної оборони, військова частина А7278.

🥀 14 жовтня 2024 року життя солдата Олександра Павловича Кривцова обірвалося під час захисту України. У день, який символізує мужність і силу українського воїна, наша держава втратила ще одного свого Захисника. Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Олександра. Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності. Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.