Пологівська громада

🇺🇦Шановні мешканці Пологівської громади!Щиро вітаю Вас із головним державним святом —Днем Незалежності України!Для кожного українця Незалежність сьогодні — це не просто дата в календарі. Це наша свобода, наша гідність, право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, виховувати дітей і самим визначати майбутнє своєї держави.Де б ми сьогодні не були — в різних куточках України чи далеко за її межами — ми залишаємося пологівцями. Нас не роз'єднають жодні відстані, бо ми назавжди пов'язані невидимою, але міцною ниткою: нашою спільною історією, теплом рідного дому, затишком знайомих вулиць і живою пам'яттю, яку не відібрати. Ми бережемо цей вогник у душі й живемо однією, найдорожчою на всіх мрією — нарешті повернутися на рідну, вільну Пологівську землю.Сьогодні ми низько схиляємо голови перед нашими Захисниками та Захисницями. Перед тими, хто зараз тримає оборону, і перед Героями, які віддали за нашу свободу найдорожче — своє життя.Дякую кожному мешканцю громади за стійкість, єдність і віру в Україну. Дякую тим, хто працює, допомагає військовим, підтримує земляків і наближає нашу спільну Перемогу.Нехай Незалежність України буде міцною, як дух нашого народу. Нехай у кожній родині запанує мир, а всі, хто був змушений залишити рідний дім, зможуть повернутися до нього.🇺🇦Ми вистоїмо. Ми повернемося. 🇺🇦Пологівська громада — це Україна. 🇺🇦І наше майбутнє — вільна, незалежна та сильна Україна!Начальник Пологівської міської військової адміністрації Юрій КОНОВАЛЕНКО

🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка – Віталія Віталійовича Коломіна (13.12.1995 – 27.08.2024).Віталій народився 13 грудня 1995 року в селі Українське Пологівського району Запорізької області. Саме тут минули його дитячі роки, тут він навчився любити рідну землю, яка назавжди залишилася в його серці.Після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, через російську окупацію території громади він був змушений залишити свій дім. Попри біль втрати, Віталій не опустив рук. Він долучився до відновлення зруйнованих будинків та інфраструктури Запоріжжя й області, допомагаючи людям повернути надію та віру в майбутнє.Найбільшою мрією Віталія було мирне життя для своїх дітей і близьких. Саме заради їхнього майбутнього у квітні 2024 року він добровільно став до лав Збройних Сил України.Солдат Віталій Коломін, позивний «Вітамін», проходив службу бійцем протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Побратими знали його як надійного, мужнього й витривалого воїна, який ніколи не відступав перед небезпекою.27 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Камишівка Суджанського району, Віталій Віталійович Коломін загинув, отримавши поранення, несумісні з життям.Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Віталія.Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності.Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.

🇺🇦19 серпня 2026 року Пологівська районна військова адміністрація провела урочистості з нагоди Дня Державного Прапора України та 35-ї річниці Незалежності України.В урочистостях взяли участь начальник Пологівської міської військової адміністрації Юрій Коноваленко та представники Пологівської міської ради.Під час урочистостей Подяками Пологівської районної військової адміністрації були відзначені демобілізовані військовослужбовці Пологівської громади — Віктор Ротко та Олександр Рябчук.До проведення заходу долучилися працівники культури Пологівської міської територіальної громади. Однією з ведучих урочистостей була Ірина Кособок, керівник КУ «Пологівська ЦБС» ПМР.🎤Особливо проникливим моментом урочистостей стало виконання Ольгою Тоцькою (керівник КУ «Пологівська ЦКС» ПМР) пісні «Я вдома» під відео з кадрами мирного життя Пологівської громади.  Її щире виконання до сліз розчулило присутніх. Для пологівців ця пісня стала особливим нагадуванням про найдорожче — рідний дім, за яким сумують і до якого мріють повернутися.🇺🇦Ми віримо, що настане день, коли синьо-жовтий Прапор знову замайорить над усіма населеними пунктами Пологівської громади, а наші земляки повернуться до своїх домівок.

🇺🇦Долучайтеся до флешмобу «Діти незалежної України»📆З нагоди Дня Незалежності України Державна служба України у справах дітей започатковує флешмоб «Діти незалежної України».💬Мета флешмобу − надати дітям можливість висловити власне бачення незалежності, свободи та майбутнього України.🙎‍♂️🙍‍♀️До участі запрошуються діти різного віку та з різним життєвим досвідом.📱Щоб долучитися до флешмобу, необхідно записати коротке відео, у якому дитина продовжить фразу: «Для мене незалежність – це…»🎥Відео пропонується оприлюднити на офіційних сторінках органу, громади чи закладу в соціальних мережах, додавши хештег: #ДітиНезалежноїУкраїнита позначивши офіційну сторінку Державної служби України у справах дітей.❗️Важливо: участь дитини у флешмобі є добровільною та здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників.Під час створення та оприлюднення відео необхідно дотримуватися прав, гідності та безпеки дитини, не розголошувати персональні дані, інформацію про правовий статус чи інші відомості, які можуть порушити її права та законні інтереси.💙💛Долучаймося та разом покажімо, якою бачать незалежну Україну її діти!☎️Контактна особа Державної служби України у справах дітей: Іляна Горбач, тел. +38(096)-127-98-91.

✅19 серпня проведено шістнадцяте засідання Комісії з розгляду звернень мешканців Пологівської міської територіальної громади щодо надання грошової допомоги, на яке було винесено 5 питань. Розглянуто 40 звернень та за рішенням комісії буде надано одноразову грошову допомогу на загальну суму 538 000 гривень. ▪️Відповідно до програм, затверджених розпорядженнями начальника Пологівської міської військової адміністрації Юрієм КОНОВАЛЕНКОМ, одноразову грошову допомогу отримають мешканці Пологівської громади, які забезпечують оборону України; ветерани, які забезпечували оборону України; ВПО і військовослужбовці, які потребують довготривалого лікування; родини загиблих військовослужбовців та військовослужбовців, зниклих безвісті за особливих обставин, на вирішення соціально-побутових питань; діти, які направляються на оздоровлення та відпочинок в МДЦ «Артек»; ВПО, у яких житло, в якому вони проживали в м. Запоріжжя, зазнало пошкодження внаслідок ворожих обстрілів, для вирішення побутових питань.

❗️Важлива інформація для військовослужбовців та їхніх родин: спрощений порядок повернення із СЗЧВ Україні діє спрощений порядок добровільного повернення на службу для військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ). Процедура регулюється Постановою Кабміну № 767.❗️Головні умови:▪️Стосується військовослужбовців ЗСУ, Національної гвардії України та ДССТ▪️Факт СЗЧ має бути зафіксований до 12 червня 2026 року.Скористатися алгоритмом нової процедури можна до 20 вересня 2026 року включно.✅Переваги програми:Військовослужбовці мають можливість самостійно обрати бажаний напрям служби, посаду та підрозділ для продовження військової діяльності. Попередній бойовий досвід та професійні навички будуть максимально враховані.✅Як подати заявку:▪️через застосунок Армія+ (для ЗСУ, ДССТ та НГУ)▪️напряму в частину (для ЗСУ і ДССТ)через 1-й чи 2-ий центр рекрутингу (лише для ЗСУ)☎️Деталі та консультації за телефоном гарячої лінії: 1519.Більше інформації за посиланням: https://szch.army.gov.ua

🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка – Кирила Борисовича Клименка (19.09.2000 – 21.03.2024).Кирило народився 19 вересня у місті Пологи, де пройшло його дитинство, де формувався його світлий характер і добре серце. Після навчання переїхав до Запоріжжя, але рідне місто завжди залишалося частиною його душі. Був щирою, доброю та світлою людиною, люблячим чоловіком, турботливим батьком і вірним другом. З початком повномасштабної війни він спочатку рятував людей, допомагаючи їм виїхати з окупованого рідного міста, а згодом сам став на захист України.Старший солдат, стрілець-снайпер 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», позивний «ТІК ТОКЕР», він мужньо виконував бойові завдання, залишаючись вірним військовій присязі та своєму народові. 21 березня 2024 року Кирило Клименко загинув, віддавши найдорожче — своє життя — за свободу і незалежність України.За особисту мужність і відвагу був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Кирила.Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності.Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.

🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка – Євгена Васильовича Пругла (26.02.2002 – 04.03.2024).Євген народився 26 лютого 2002 року в Запоріжжі. Дитинство і юність провів у селі Інженерне Пологівського району. Після закінчення Новокарлівського ліцею здобув професію монтера колії, електрогазозварника та газорізальника, але обрав шлях військової служби.У серпні 2021 року Євген став до лав захисників України, розпочавши військову службу. Згодом був переведений до Національної гвардії України, де продовжив службу в підрозділах, що виконували бойові завдання із захисту держави.Молодший сержант Євген Пругло служив командиром 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини 3035 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Побратими знали його за позивним «Пікачу» — енергійного, сміливого і відданого військовій справі воїна.4 березня 2024 року Євген загинув поблизу населеного пункту Билбасівка Краматорського району Донецької області, до останнього залишившись вірним військовій присязі та українському народові.Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Євгена.Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності.Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.

🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀Сьогодні ми вшановуємо світлу пам'ять нашого земляка, мужнього захисника України Володимира Вікторовича Ярового (03.07.1977 – 14.02.2024).Володимир народився у селі Семенівка Пологівського району у багатодітній родині. Змалку він був працьовитим, відповідальним і турботливим. Як найстарший серед дітей, завжди допомагав батькам, був надійною опорою для рідних.Навчався у Семенівській школі, захоплювався технікою, любив спорт, особливо футбол, брав активну участь у житті рідного села.У 2000 році створив міцну й дружну сім'ю. Разом із дружиною виховав шістьох дітей — трьох синів і трьох донечок. Для Володимира родина була найбільшою цінністю, а всі його зусилля були спрямовані на те, щоб забезпечити дітям гідне майбутнє.Із початком повномасштабної війни він не зміг залишитися осторонь. Повернувшись із-за кордону, став на захист рідної землі. Проходив службу у лавах Національної гвардії України у складі 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг», мужньо виконуючи бойові завдання на Запорізькому напрямку.14 лютого 2024 року поблизу села Мала Токмачка Пологівського району життя Володимира Ярового обірвала ворожа авіабомба, що влучила в автомобіль, у якому він перебував разом із побратимами.Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Володимира.Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності.Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.

🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи світлу пам'ять нашого земляка, мужнього захисника України — Кіріла Віталійовича Чернюка (14.06.2003 – 13.02.2024).Кіріл народився 14 червня 2003 року у місті Пологи Запорізької області. Дитинство і юність провів на рідній Пологівщині. У 2020 році закінчив Вербівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів, після чого навчався у Запорізькому вищому професійному училищі за спеціальністю моторобудівника. Після початку повномасштабної війни Кіріл не залишився осторонь у 2023 року він вступив до лав Національної гвардії України та проходив службу у складі 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг». Мав позивний «Чомба». Як зовнішній пілот безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів спеціального призначення, він щодня виконував надзвичайно відповідальні бойові завдання, ризикуючи власним життям заради своїх побратимів і майбутнього України.Кірілу було лише двадцять років. Попереду мало бути довге життя, сповнене мрій, звершень і щасливих моментів. Та він зробив свідомий вибір — стати на захист рідної землі й до останнього подиху залишатися вірним військовій присязі.13 лютого 2024 року солдат Кіріл Чернюк загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Вербове Запорізької області.Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Кіріла.Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності.Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.