🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання🥀Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка – Олександра Григоровича Вігора (08.12.1988-22.07.2023).Олександр Григорович народився 8 грудня 1988 року у місті Пологи Запорізької області. Тут минули його дитинство і юність, тут він зростав, навчався та будував свої життєві плани. Закінчив Пологівську школу №2, а згодом — Запорізький авіаційний коледж імені О. І. Івченка, де здобув професію.Повернувшись до рідного міста, працював на ТОВ «Дніпрокераміка». Колеги знали його як сумлінного, відповідального і працьовитого чоловіка, який завжди дотримувався свого слова, був щирим, надійним і готовим підтримати інших.У лютому 2023 року Олександр став на захист України. Старший солдат, командир 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А4884, позивний «ВОГ», він мужньо виконував бойові завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.Тривалий час Олександр вважався зниклим безвісти. Його рідні жили надією на повернення, чекали звістки й вірили у диво. Згодом стало відомо, що під час виконання бойового завдання внаслідок масованого танкового обстрілу ворожих позицій сталося пряме влучання в окоп. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.Пам’ять про Героя живе у серцях рідних, друзів, побратимів, жителів Пологівської громади та всіх, хто знав і поважав Олександра.Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, зупинимося на мить і згадаємо воїна, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності.Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Герою.