PolitКраїна

Розкол консервативного руху СШАДуже цікавим видався з'їзд TPUSA, який зібрав на сцені всіх медійних правих та консервативних спікерів США.Такер Карлсон отримав неймовірно мало, як для себе, підтримки. У своїй промові він агресивно почав захищати іслам та імідж мусульман, ніби підтверджуючи чутки про купівлю будинку у Катарі. Це буквально на одному тижні з двома ісламістськими терактами - у Сирії та Австралії.Консервативний Babylon Bee того ж дня випустив сатиричний пост про те, що на з'їзді Карлсон перервав виступ, щоб зробити намаз. Загалом, підтримка Катару та ісламу заходить людям із правого флангу ще гірше, ніж підтримка Путіна.Бен Шапіро прямо атакував Кендіс Оуенс, заявивши, що їхня критика та виступи завжди ґрунтувалися на статистиці та фактах, і це було стандартом консервативного руху, а Кендіс постійно вкидає дегенеративну конспірологію, яка ганьбить весь рух.Як приклад він навів її спроби звинуватити у вбивстві Чарлі Кірка, почергово, уряд Франції, Моссад і навіть його дружину Еріку.Рамасвамі заявив, що у правому русі США не може бути місця тим, хто поклоняється Сталіну або Гітлеру і тим, хто вітає дискримінацію за ознакою раси, як "позитивну", так і негативну.Можна сказати, що індусько-іудейське крило американського республіканізму в цей день атакувало ісламо-гройперське крило. Як би дико це не звучало.Нинішній правий фланг США завдячує своєю перемогою надширокій коаліції людей, які в нормі не можуть бути в одному русі. Довго триматися на спільному ворогові така строката компанія просто не може.Виключення хайпожерів, конспірологів та відверто куплених РФ, Китаєм та Катаром проксі є життєво важливим не тільки для майбутнього республіканської партії та американського консерватизму, але й для майбутнього США.via Borys MorozОстанній Капіталіст | MonoBase | Співпраця по рекламі

🇺🇸🌏 Друга каденція Трампа змінює баланс США в Індо-Тихоокеанському регіоні⏺ Автором матеріалу є Дерек Ґроссман — професор політичних наук і міжнародних відносин Університету Південної Каліфорнії, колишній старший аналітик RAND та екс-брифінгер з розвідки для помічника міністра оборони США з питань безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.🇺🇸 У другій президентській каденції Дональд Трамп суттєво змінив підхід США до зовнішньої політики в Індо-Тихоокеанському регіоні. На відміну від першого терміну, процес ухвалення рішень майже повністю персоналізований, а ключові посадовці, які раніше стримували імпульсивні кроки президента, більше не відіграють системної ролі.✏️ Оприлюднена Стратегія національної безпеки США відображає ультрареалістичне бачення світу, у якому союзники й суперники оцінюються з точки зору безпосередньої вигоди для Вашингтона. Документ зосереджується на обмеженому колі загроз і містить значно м’якшу риторику щодо Китаю порівняно зі стратегією 2017 року.🤷‍♂️ Адміністрація Трампа також змістила стратегічний фокус із Індо-Тихоокеанського регіону на Західну півкулю. Основним завданням визначено стримування китайського впливу в Латинській Америці, що фактично формує нову версію доктрини Монро, тоді як Азія відійшла на другий план.👀 У Південно-Східній Азії політика США має вибірковий характер. Камбоджа стала несподіваним дипломатичним успіхом завдяки угоді про критичні мінерали, водночас відносини з В’єтнамом погіршилися через високі торговельні тарифи, що підштовхнуло Ханой до активнішого зближення з Пекіном.🇮🇳🇹🇼🇰🇵 У Південній Азії Вашингтон формально зберігає стратегічне партнерство з Індією, однак відносини залишаються напруженими через розбіжності щодо росії та паралельне зближення Трампа з Пакистаном. Водночас США й надалі покладаються на своїх ключових союзників і уважно стежать за ситуацією навколо Тайваню та ядерних програм Північної Кореї.

🇺🇸 Республіканці морально готуються до поразки на проміжних виборах 2026 року Джо Грутерс голова Республіканського національного комітету, заявив, що «ми стоїмо перед майже неминучою поразкою» через історичні тенденції.Надзвичайно ненормально, що керівник передвиборчого апарату партії відкрито пророкує поразку своїм кандидатам. Це може ще більше пригнітити виборців Республіканської партії та спонукати законодавців до дострокового виходу на пенсію. Представники Bulwark говориди з республіканцями-конгресменами на цю тему. На їхню думку, головна причина, через яку республіканці, здається, приречені на поразку, — це не історичні тенденції проміжних виборів. Це світ, який Трамп створив для них, щоб вони могли в ньому діяти, особливо коли йдеться про доступність (affordability).«Його послання жахливе. Це абсолютна нісенітниця. «Доступність — це вигадка демократів»??? Та годі вже, — сказав один із стратегів, ветеран президентських і конгресових кампаній. — Це версія послання Байдена для людей без вищої освіти, і ми бачили, як добре це спрацювало... Ніхто не вірить, що економіка, а особливо доступність, покращуються».За словами одного стратега Республіканської партії, республіканці, ймовірно, опиняться в особливо скрутному становищі наступного року саме тому, що Трамп вимагає від них лояльності. «У минулих адміністраціях було прийнятно триматися на деякій відстані від президента», — сказав він. «Кандидат, який каже: «Так, можливо, мита — не найкраща ідея, з огляду на їхній вплив на ціни» або що-небудь подібне... З цією адміністрацією такого точно не буде». #США2026

🇲🇩😁 Попшой стверджує, що офіційного плану реінтеграції Придністров'я немає - і це формально правда, адже документу з підписами та печатками не існує. Однак Кишинів уже потрохи реалізує непублічну стратегію поступового економічного тиску. Якби план оприлюднили, Москва отримала б чіткі орієнтири для протидії, ЄС почав би вимагати термінів, а Тирасполь підготувався б до оборони. Замість цього Молдова рухається крок за кроком, адже спочатку нові митні правила, точкові санкції, контроль за експортом і залежність бізнесу ПМР від молдовських рішень.Придністров’я поступово стає економічно вразливим - експорт проходить через молдовські митниці, а санкції ЄС б’ють по ключових фігурах. Росія, зайнята війною та нестачею ресурсів, не може стабільно фінансувати регіон. Ситуація в Гагаузії показує тактику Кишинева, який встановлює економічний контроль, призначає "смотрящих", ізолює проросійських лідерів. тож та сама модель може бути застосована до Тирасполя.Зараз для Молдови відкрито унікальне вікно можливостей, адже Росія ослаблена війною з Україною, а Захід зацікавлений у стабілізації регіону. Отож, якщо Кишинів не скористається вчасно цим моментом, через кілька років Москва може відновити сили, а конфлікт законсервується ще на десятиліття. Саме тому процес прискорюється і вводняться нові санкції, посилює митний тиск, поглиблює координацію з ЄС та США. Розмови про мільярди євро — це скоріше сигнал партнерам, про те, що діяти треба зараз, поки є можливість реінтеграції. Вікно можливостей відкрите, але недовговічне.➡️🍷Підписатись на Винну політику

🇨🇳⚡️🇯🇵 Пекін загострює конфлікт із Токіо та виносить суперечку щодо Тайваню в ООН🗣 Китай звернувся до Генсека ООН Антоніу Гутерреша зі звинуваченнями проти Японії, заявивши, що прем’єр-міністерка Санае Такаїчі нібито погрожує «збройним втручанням» у ситуацію навколо Тайваню. У листі посла КНР Фу Цуна йдеться, що слова Такаїчі про можливу військову відповідь Японії на напад Китаю на Тайвань є «серйозним порушенням міжнародного права» та посягають на «суверенітет і територіальну цілісність» КНР.⏺ Такаїчі, яка обійняла посаду в жовтні, відкинула політику стратегічної невизначеності, заявивши в парламенті, що напад Китаю на Тайвань може бути класифікований як загроза існуванню Японії, що юридично відкриває шлях для застосування Сил самооборони. Ці слова стали найбільш прямими за десятиліття і спричинили різке загострення відносин із Пекіном.❌ На тлі дипломатичної напруги Китай заявив про «серйозну шкоду» торговельній співпраці та почав скасовувати концерти японських артистів. Пекін зажадав, щоб Японія «припинила провокації» й відкликала свої «помилкові заяви», які, за словами посла Фу, «відкрито кидають виклик ключовим інтересам Китаю».✏️ Китай також апелює до історичних декларацій Каїро та Потсдама, які, на його думку, закріплюють повернення Тайваню Китаю. Водночас багато урядів вважають ці документи декларативними, а не юридично зобов’язуючими. Токійська сторона поки не надала офіційної реакції, але дипломатичний конфлікт перетворюється на найсерйозніше загострення між країнами за багато років.

🇺🇸🇰🇷🇨🇳 Антиамериканські й антикитайські хвилі накривають Південну Корею🤷‍♂️ Після гучного саміту АРЕС у Кьонджу президент Південної Кореї Лі Чже Мьон зіткнувся з неприємним контрастом — хвилею антикитайських і антиамериканських настроїв удома. Поліція розслідує інцидент із пошкодженням китайського прапора, а навколо посольства КНР у Сеулі щодня збираються протестувальники. Те, що ще двадцять років тому було немислимим, тепер стало буденністю — молоде покоління сприймає Китай не як старшого сусіда, а як загрозу, яку треба тримати на відстані.🇺🇸 Паралельно зростає обурення Сполученими Штатами. Арешти майже п’яти сотень південнокорейців у штаті Джорджія, яких звинуватили в нелегальній роботі на будівництві заводу Hyundai, перетворилися на національний скандал. Сцени зі спецтехнікою, наручниками й переповненими камерами викликали у суспільстві шок: як Америка може вимагати мільярдних інвестицій, але при цьому принижувати громадян країни-союзника?💵 Додаткової напруги додала тарифна політика адміністрації Трампа. Вашингтон вимагав від Сеула сплатити наперед колосальну суму — понад 80% валютних резервів — у межах угоди про $350 мільярдів інвестицій у США. Навіть після досягнення компромісу з поетапними внесками більшість корейців залишилися розчарованими. За опитуваннями, понад 80% громадян вважають такі вимоги несправедливими, і саме зовнішня політика стала головною причиною падіння рейтингу Лі.🇯🇵👀 Попри це, у зовнішньополітичній мозаїці з’явився несподіваний баланс — Японія. Після приходу до влади Санае Такаїчі Сеул бачить шанс на обережне зближення. Її слова про Південну Корею як “партнера” сприйняли з надією, а молоде покоління вперше за десятиліття почало дивитися на Токіо без історичних тіней. У світі, де США і Китай дедалі більше викликають недовіру, саме Японія може стати для Сеула тим рідкісним напрямком, де дипломатія все ще здатна приносити результати.

🤔 Доброго вечора шановні.🇯🇵 З цим усім японським 就活 (job hunting), мені постійно приходила думка зробити огляд на те, що не так із японськими умовами праці та як це впливає на демографію..і ось десь з тиждень назад я вирішив дати волю своїм тараканам та все ж таки написав невеличку статтю-огляд на тему: "Між роботою і життям: Японія перед вибором власного майбутнього"✏️ Отож, стисло:🤷‍♂️ Сучасна Японія опинилася між двома світами — офіційними реформами, що декларують свободу вибору, і культурною реальністю, де праця лишається невіддільною від життя. Попри урядові обіцянки про «реформи для охочих працювати», для більшості японців робота понаднормово — не вибір, а вимушеність, продиктована дефіцитом кадрів, корпоративним тиском і страхом втратити місце. Навіть законодавчі обмеження понаднормової праці не гарантують реального захисту: система «припущених понаднормових» фактично узаконює перевтому. У результаті працівники живуть у стані постійного виснаження, а країна стикається з парадоксом — формальне підвищення зарплат не приносить відчуття стабільності, бо реальні доходи з’їдає інфляція.💬 Демографічна криза, що посилюється, лише підкреслює глибину проблеми. Зниження народжуваності до історичного мінімуму та стрімке старіння населення виявляють не лише економічні, а й культурні причини — культ праці, який не залишає простору для сім’ї. Молоді японці дедалі частіше обирають самотність, адже робота забирає увесь час і сили, а система пільг фактично недоступна тим, хто її найбільше потребує. Жінки після пологів масово залишають роботу, чоловіки бояться створювати сім’ї без стабільності, а соціальні очікування, що вимагають абсолютної відданості компанії, тримають країну в замкненому колі.⏺ Цей дисбаланс між роботою і життям стає не просто економічною, а цивілізаційною дилемою для Японії. Колись трудова етика була двигуном її успіху, тепер же вона стала джерелом втоми й демографічного занепаду. Протиставлення між старими уявленнями про «ідеального працівника» та новими поколіннями, які прагнуть іншої якості життя, лише посилюється. Саме тут формується точка напруги — і, можливо, майбутнього зламу, де суспільство змушене буде переосмислити, що таке робота і яку ціну воно готове платити за свій добробут.🤵‍♂️ Прошу до ознайомлення!⏱ Час на прочитання: приблизно 15 хв💵 А ще більше матеріалів, у тому числі й безкоштовних ви зможете знайти на моїх сторінці на патреоні, буду дуже вдячний за вашу підтримку!

Опитування: ХДС може втратити третину своїх виборців у разі співпраці з AfDВ разі, якщо ХДС/ХСС погодиться на співпрацю з AfD, вона ризикує втратити значну частину свого електорату. Про це свідчать дані опитування Forsa.За результатами дослідження, 39% нинішніх виборців ХДС/ХСС заявили, що в такому випадку більше не голосували б за партію. Ще 12% не визначилися. Для майже половини прихильників (49%) співпраця з AfD не стала б причиною змінювати політичний вибір.Погляди виборців на AfD різко розходяться: • 81% прихильників ХДС вважають AfD правоекстремістськоюпартією, • лише 12% називають її «нормальною демократичною силою».Нещодавно,голова ХДС Фрідріх Мерц після засідання партійного керівництва знову наголосив: жодної співпраці з AfD за його керівництва не буде.Однак у східних землях ситуація інша: там AfD має від 30 до 40% підтримки, і частина місцевих представників ХДС відкрито виступають за «гнучкіший» підхід — не формальні коаліції, але готовність голосувати разом по окремих питаннях.

Трампу нецікаво працювати над дрібницями свого плану - і це створює в ньому прогалини - Гаарец 🇺🇸🇮🇱🇵🇸По-перше, обіцяних кількома країнами військ досі нема. Це мали бути солдати з мусульманських країн на заміну Хамасу. Навіть Пакістан та Азербайджан виявляли цікавість. Наївно вважалося, що Хамас не вбиватиме братів-мусульман (що не так, у Газі вбивають всіх). Тож якогось руху і досі немає. Процес, за даними джерел видання у Перській затоці, "може зайняти кілька тижнів або місяців". Єгипет та Йорданія, які логічно мали би очолити сили, поки дивляться на проєкт доволі обережно. А оскільки спочатку оголосили про припинення вогню (яке вже раз по раз порушується), тепер треба братися за латання прогалин (що Трампу вже нецікаво). Тим часом, Хамас повертається в райони, залишені силами ЦАГАЛу - таке ми бачили за два роки десятки разів. Бо альтернатив владі Хамасу у Газі досі не з'явилося. А де Хамас, там і тунелі. Точніше, неб намагаються стати багаточисельні тепер банди, асоційовані з Ізраїлем або ні. Хамасу в нинішніх умовах складно знаходити та віддавати тіла заручників, тому процес триває болісно та повільно. Хамас може і вимагає для його пришвидшення техніку та ресурси. Без них повернути, за даними США, можна "не більше десяти тіл". А якщо не віддадуть всі, Ізраїль погрожує відновити бойові дії. Що буде вигідно Нетаньягу, але остаточно розірве його відносини із США (якими він, однак, дуже дорожить)

Китайські парламентарі заявили євродепутатам, що НАТО не повинно існуватиПерша з 2018 року зустріч парламентарів ЄС і Китаю в Брюсселі завершилася напруженою дискусією про війну в Україні. Китайська делегація під час трьохгодинних перемовин поставила під сумнів право НАТО на існування, повторюючи російські наративи щодо ролі Альянсу.📌Голова делегації Європарламенту з відносин із Китаєм, німецький ліберал Енгін Еролу, назвав такі заяви абсурдними на тлі російської агресії проти України та країн Східної Європи. 📌Словацька євродепутатка Міріам Лексман зазначила, що діалогу фактично не відбулося: на питання про права людини у Тибеті, Сіньцзяні та Гонконгу китайська сторона не відповіла, а також звинуватила ЄС у підтримці США у війні між Ізраїлем та ХАМАС.📌Євродепутатка від зелених Маркета Грегорова написала, що після зустрічі не залишилося жодної ілюзії щодо можливості діалогу, адже китайські представники лише ретранслювали російську пропаганду. Європарламентарі також розкритикували експортні обмеження Пекіна на рідкоземельні метали та нагадали про десятирічне ув’язнення шведського видавця Гу Міньхаю.Попри напруженість, сторони домовилися провести наступну зустріч у 2026 році.