Політика News

ЗМІ: нова книга розкрила різкі висловлювання Трампа про Нетаньягу та ІранНова книга американських журналістів Меггі Габерман і Джонатана Свона містить раніше невідомі подробиці поглядів президента США Дональда Трампа на Близький Схід і його стосунки з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.За даними авторів, у приватних розмовах Трамп нібито називав Нетаньягу «шахраєм» і заявляв, що не хоче втягувати США у війну з Іраном. Водночас, як стверджується в книзі, його позиція змінилася після зустрічі з ізраїльським прем'єром у Білому домі, де обговорювалася іранська тематика.Також у книзі описано реакцію Трампа на операцію Ізраїлю проти «Хезболли» з підривом пейджерів у вересні 2024 року. Автори стверджують, що президент був одночасно вражений і шокований наслідками атаки, неодноразово називав побачене «жахливим» і висловлював занепокоєння через невибірковий характер та безрозсудність операції.Зазначається, що книга ґрунтується на понад тисячі інтерв'ю, аудіозаписів і свідчень людей з оточення президента США.Пізніше Трамп підтвердив, що робив різкі заяви про Нетаньягу, але додав: «Мені подобається Бібі».

Наприкінці 2025 року ставлення поляків до українців стало більш негативним. Про це свідчить дослідження «Поляки про Україну та польсько-українські відносини 2025», підготовлене Центром Мєрошевського.Згідно з опитуванням, 35% поляків негативно ставляться до українців, які проживають у Польщі, тоді як 39% висловили позитивне ставлення. Ще 15% респондентів назвали своє ставлення нейтральним.Автори дослідження зазначають, що порівняно з періодом до лютого 2022 року ставлення до українців у Польщі погіршилося. Водночас до українців, які проживають в Україні, переважає позитивне ставлення.Понад половина опитаних — 51% — вважають нинішній обсяг допомоги українським біженцям надмірним. Лише 5% переконані, що підтримки недостатньо.Крім того, 56% респондентів очікують, що після завершення війни українські біженці повернуться на батьківщину.Підтримка вступу України до Європейського Союзу залишається умовною. 42% учасників опитування готові підтримати членство України в ЄС лише за виконання певних вимог. Підтримка вступу до НАТО є вищою, однак багато поляків пов'язують її із завершенням війни та стабілізацією безпекової ситуації.Дослідження проводилося у листопаді–грудні 2025 року на репрезентативній вибірці з понад тисячі респондентів.

У новій книзі журналістів The New York Times Меггі Габерман і Джонатана Свона, присвяченій першим місяцям другого президентського терміну Дональда Трампа, стверджується, що він не є прихильником України та часто сприймає події навколо війни як частину політичного шоу.За словами авторів, під час однієї з нарад в Овальному кабінеті Трамп сказав: «Я не великий прихильник України. Хіба що українських жінок. Вони постійно перемагають у конкурсі "Міс Всесвіт"».У книзі також зазначається, що після публічної суперечки з Володимиром Зеленським у лютому 2025 року Трамп назвав цей епізод «чудовим телешоу» і заявив, що він був «кращим, ніж "Учень"» — реаліті-шоу, ведучим якого свого часу був сам Трамп.Автори стверджують, що американський президент нерідко оцінює політичні події через призму видовищності. Як приклад вони наводять ще одну його фразу: «Нам потрібні сюжетні повороти».Журналісти доходять висновку, що для Трампа тема України часто стає елементом політичної вистави, яку він оцінює також із погляду медій

Країни G7 домовилися посилити військову підтримку України, зокрема шляхом постачання засобів протиповітряної оборони, додаткових систем ППО, ракет-перехоплювачів, а також далекобійного озброєння.Про це йдеться у підсумковій заяві саміту G7, що відбувся у Франції. Лідери «Великої сімки» заявили, що Україна отримала «новий імпульс», відзначивши її стійкість та успіхи на полі бою протягом останніх місяців.Крім того, країни G7 готові розглянути розширення ліцензій для нарощування виробництва озброєння безпосередньо на території України та пообіцяли додаткову підтримку енергетичному сектору напередодні наступної зими.Учасники саміту також заявили про намір посилити економічний тиск на Росію, зокрема через запровадження нових обмежень щодо нафтового та газового секторів.Водночас у розділі заяви, присвяченому Україні, відсутні заклики до переговорів, припинення вогню чи мирного врегулювання. Основний акцент документа зроблено на подальшій військовій підтримці Києва та посиленні санкційного тиску на Росію.

У Римі пройшли багатотисячні мітинги як на підтримку, так і проти міграції.Десятки тисяч людей вийшли на вулиці італійської столиці в межах двох різних акцій, пов’язаних із дискусією навколо законопроєкту про так звану «рееміграцію», який зібрав 50 тисяч підписів і винесений на розгляд парламенту. Йдеться про громадську ініціативу «Remigration and Reconquest», що передбачає депортацію нелегальних мігрантів і посилення правил в’їзду. Термін «рееміграція» останніми роками активно використовується ультраправими політичними силами в Європі.Правий марш зібрав кілька тисяч учасників, які вимагали жорсткішої міграційної політики та депортації іноземців. Деякі демонстранти вигукували гасла, що відсилають до епохи Муссоліні. Водночас в іншому районі Рима відбулася багатотисячна акція на підтримку мігрантів, організована лівими силами та профспілками. Її учасники виступили проти ксенофобії та дискримінації.Влада залучила тисячі поліцейських, щоб запобігти сутичкам. У підсумку протести пройшли без насильства. Диск

Українські дрони з елементами штучного інтелекту, за даними Bloomberg, надали Києву нову перевагу на полі бою.Хвилі безпілотників з ШІ завдають ударів по російських логістичних маршрутах на території України, використовуючи оновлені технології та тактику.Українські військові, за словами посадовців та російського галузевого експерта, зосередилися на модернізації ударних БПЛА середньої дальності. Нові моделі краще протидіють радіоелектронним перешкодам і мають елементи автономного наведення, що дозволяє уражати склади пального, боєприпасів і командні пункти на відстані до 150 км від лінії фронту.За оцінками Bloomberg на основі даних Міноборони України, у травні кількість атак на російські паливні автоцистерни зросла приблизно на 40% у порівнянні з попереднім місяцем, а знищення систем ППО більш ніж подвоїлося. На території Криму також фіксується дефіцит пального.Попри відсутність ознак підготовки до масштабного наступу, ці удари свідчать про еволюцію української тактики та посилюють тиск на російські сили, обмежуючи їхні можливості для просування.

Іранське агентство Mehr оприлюднило проєкт можливого угоди між Іраном і США, яку можуть підписати найближчим часом.Документ складається з 14 пунктів і передбачає, зокрема, повне та негайне припинення бойових дій на всіх напрямках, включно з Ліваном, а також зобов’язання США дотримуватися принципу невтручання у внутрішні справи Ірану та поваги до суверенітету країни.Серед інших положень — скасування морської блокади протягом 30 днів, виведення американських військ із регіонів поблизу Ірану та відновлення роботи Ормузької протоки.Проєкт також передбачає поступове зняття санкцій на експорт нафти та нафтохімічної продукції, а також надання Ірану доступу до заморожених фінансових ресурсів. Окремо згадується можливість відновлення економіки країни за участі США та їхніх союзників.У документі зазначено 60-денний період переговорів для досягнення остаточної ядерної угоди та повного скасування основних санкцій. Іран при цьому підтверджує прихильність договору про нерозповсюдження ядерної зброї та відмову від її створення.Також США зобов’язуються не збільшувати військову присутність у регіоні та не вводити нові санкції, а частину заморожених іранських коштів має бути розблоковано в межах переговорного процесу. Окремо передбачається створення механізму контролю за виконанням домовленостей і подальше затвердження угоди резолюцією Ради Безпеки ООН.

🇨🇭 Швейцарці на референдумі вирішать, чи обмежувати імміграціюУ найближчу неділю громадяни Швейцарії голосуватимуть за ініціативу, яка має не допустити зростання населення країни до 10 мільйонів осіб. Правоконсервативна Швейцарська народна партія (SVP) виступає за обмеження приросту населення, посилаючись на дефіцит житла, перевантаження інфраструктури та зростання заторів. Опоненти ж попереджають про ризик нестачі кваліфікованих працівників, економічні втрати та загострення відносин з ЄС.З 2002 року населення Швейцарії збільшилося приблизно на 1,7 мільйона осіб і нині становить 9,1 мільйона. Основною причиною зростання стала імміграція. Сьогодні понад чверть жителів країни не мають швейцарського громадянства.Ініціатива SVP під гаслом «Ні 10-мільйонній Швейцарії» передбачає, що після досягнення населенням позначки у 9,5 мільйона осіб уряд і парламент повинні будуть вжити заходів для стримування подальшого зростання.Критики проєкту наголошують, що його реалізація може змусити Швейцарію переглянути угоду з Євросоюзом про свободу пересування, яка дозволяє громадянам країн ЄС жити та працювати в Швейцарії. За даними останнього опитування SRF, 52% швейцарців виступають проти ініціативи, тоді як 45% готові її підтримати.Фахівчиня з просторового планування Сібілле Вельті, яка не підтримує пропозицію, вважає, що країна має достатньо простору для значно більшої кількості людей. За її словами, ключовим питанням є не чисельність населення, а ефективне міське та територіальне планування.

Вірменська опозиція звинуватила владу у спробах залякати громадян, які планують приїхати до країни для участі у парламентських виборах.Депутат від опозиційного блоку «Вірменський альянс» Гегам Манукян заявив, що чоловіків попереджають про можливе примусове направлення на 25-денні військові збори після прибуття до Вірменії, зокрема з Росії. Правозахисник Ованнес Ішханян підтвердив поширення таких повідомлень і закликав громадян не піддаватися тиску та скористатися правом голосу.У соцмережах також активно поширюються твердження, що чоловікам, які приїдуть на вибори, можуть завадити залишити країну до завершення зборів.Водночас Міністерство оборони Вірменії повідомило, що на прикордонних пунктах, зокрема в аеропорту Звартноц у Єревані, працює військова поліція. Її завданням є допомога військкоматам у виявленні та обліку громадян, які підлягають строковій службі або перебувають у резерві.Парламентські вибори у Вірменії відбудуваються сьогодні 7 червня. Їхні результати визначать подальший політичний курс країни та майбутнє уряду на чолі з Ніколом Пашиняном.

У Німеччині дедалі більше політиків і громадських діячів виступають проти ідеї позбавлення захисту в ЄС українських чоловіків призовного віку.Депутатка Бундестагу від Лівої партії Клара Бюнгер, коментуючи дискусії в Євросоюзі щодо можливого обмеження захисту для чоловіків віком від 23 до 60 років, заявила, що такі кроки суперечать праву на відмову від військової служби з міркувань совісті.За її словами, виключення чоловіків призовного віку з-під захисту стало б не лише серйозним ударом для самих людей, яких це стосується, а й посяганням на фундаментальне право відмовлятися від військової служби через переконання. Бюнгер наголосила, що це право є невід’ємною частиною прав людини, тому таким особам має надаватися захист у країнах ЄС.Проти цієї ініціативи також висловилася голова Альянсу українських організацій у Німеччині Олександра Бінерт. Вона підкреслила, що права людини повинні дотримуватися навіть під час війни.На її думку, замість обговорення обмежень для українських біженців Європі варто зосередитися на припиненні війни та досягненні справедливого миру. Бінерт також зазначила, що ЄС має достатньо інших інструментів підтримки України — від посилення санкцій проти Росії та боротьби з їх обходом до постачання сучасних систем протиповітряної оборони.