☝️Нещодавно було завершено роботу над ключовою складовою публічної дипломатії – угодою про культурне співробітництво, яка обговорювалася з 2002 року. Цей меморандум не тільки про культурні обміни й делегації, фестивалі й заходи, а й про збереження нематеріальної і матеріальної культурної спадщини, бібліотек, музеїв і культурних архівів.Останнє, але не менш важливе – підписання меморандуму про розвиток громад, в рамках якого Індія надасть грант на відновлення на рівні громад соціальної і цивільної інфраструктури, зруйнованої під час війни. Зазвичай Індія надає таку грантову допомогу тільки сусідам. Час покаже, чи допоможуть ці меморандуми залучити Індію в різні складові мирного плану з десяти пунктів президента України Володимира Зеленського, такі як продовольча безпека, охорона здоров’я, захист культурної спадщини та повоєнна відбудова.Ба більше, візит Моді показав, що починається щось цікаве: політика Індії «Погляд на Схід» зосереджена на Східній і Центральній Європі. Після Чехії та Угорщини подвійний візит в Польщу і в Україну, що відбувається вперше за 45 і 33 роки відповідно, є не просто історичною подією, а зрушенням у зближенні з розширеним Європейським союзом.Сепарація від Росії – це питання, якого індійські політики уникають, іноді рішуче заперечуючи, але факти і дані показують, що відокремлення вже давно почалося, зокрема в оборонному секторі. За даними SIPRI, в 2009 році 76 відсотків оборонного обладнання походило з Росії, а в 2019-му – ще до пандемії та повномасштабної війни – цей показник знизився до 36 відсотків. Купівля сирої нафти у Росії – ахіллесова п’ята Індії. Економічне зростання, яке є метою пана Моді, залежить від дешевої енергії, але не без політичних компромісів, оскільки президент Зеленський закликав його зменшити аби припинити сприяння Росії. На той факт, що це сприяння є маргінальним, оскільки транзакції здійснюються в рупіях, а значна частина переробленої нафти продається на Захід, не завжди звертають увагу.Існує також фактор Китаю для Індії. В першому Захід бачить скоріше супротивника, а в останній – партнера в зміцненні безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Дедалі тепліші відносини Росії з Китаєм є тригером для активізації цих процесів.Ніколи раніше фактор причетності до мирного процесу в Європі після Другої світової війни не був настільки важливим і актуальним для зовнішньої політики неєвропейських держав, особливо країн Глобального Півдня. Візит в Україну можна розглядати в цьому контексті як подовження руки, яку Індія простягає Центральній і Східній Європі з метою співпраці.Підписатись на «Космос політики»