👆

Те, як в Афганістані йдуть справи з суспільним життям, торгівлею наркотиками або, скажімо, правами жінок, Москву не хвилює. Крім того, це цілком у руслі російських трендів - орієнтації на «режим сильної руки» і остаточно перетворені на карикатуру «традиційні цінності». Минулого року сам Путін дав високу оцінку талібам, які, за його словами, прагнуть того, щоб в Афганістані «все було стабільно, спокійно і підпорядковано певним правилам». Яким саме - публічні страти і катування, безправ'я жінок - Кремлю неважливо. Навмисно неконкретна згадка «певного порядку» - класична ілюстрація прихованої колоніальної зневаги до «диких людей». Члени російської правлячої верхівки, які вважають себе «справжніми європейцями», зараховують до «дикунів» не тільки афганців, а й більшість мешканців країн «глобального Півдня» - тих самих, чиєї прихильності вони водночас активно домагаються на тлі агресії в Україні та протистояння із Заходом. Збільшення взаємодії з талібами - одна з можливостей продемонструвати: путінська Росія готова приймати найогидніші режими «глобального Півдня» такими, якими вони є, аби вони «дружили» з нею.