👆Росія також активно просуває Міжнародний транспортний коридор «Північ – Південь» (INSTC), що сполучає Каспійський регіон з Іраном і його портами у Перській затоці. Одна з гілок INSTC має дозволити Росії вийти до багатого ресурсами Афганістану, який стає важливою ланкою регіональної інфраструктури. Зокрема, проєкт залізниці Термес – Наібабад – Логар – Харлачі забезпечить прямий зв’язок Центральної Азії з пакистанськими портами Карачі та Касім, пропонуючи найкоротший сухопутний маршрут до Південної Азії. Проєкт дасть змогу скоротити вартість перевезень на 30-40 відсотків, а обсяги вантажів можуть досягти 20 млн тонн до 2030 року.Крім того, 2023 року афганська влада представила плани будівництва лінії Мазарі-Шаріф – Герат – Кандагар і Спін-Болдак – Кандагар. Зі свого боку, Туркменістан запропонував альтернативний маршрут Торгунді – Герат – Кандагар – Спін-Болдак, до якого приєднався Казахстан.Ці приклади – лише частина оголошених і пропонованих торговельних коридорів у Центральній Азії, яка зараз переживає унікальний історичний етап: уперше за півтора століття регіон перестає бути зоною монопольного впливу однієї держави. Китай, Іран, Туреччина та ЄС активно підтримують прагнення країн регіону до багатовекторності. Перший саміт ЄС – Центральна Азія, що пройшов 3-4 квітня в Самарканді (Узбекистан) за участю голови Європейської комісії та глав держав Європи і Центральної Азії, є яскравим доказом того, що Європа зміщує фокус своєї зовнішньої політики в бік центральноазіатського регіону. Ці зміни мають довгостроковий характер і триватимуть незалежно від результату війни в Україні або подальших дій Росії в Азії.