Я вважаю, що всі країни уважно стежать за цим розвитком подій, включно з Китаєм. З моїх спостережень під час візиту до Пекіна минулого року та розмов з українськими дипломатами, дипломатичним пріоритетом Києва щодо Пекіна є підтримання принаймні політичного діалогу та збереження відкритих каналів комунікації. Сі Цзіньпін навряд чи приїде до Києва найближчим часом, і навряд чи він запросить Зеленського до Чжуннаньхаю. Україна та її союзники уважно стежать за діями Китаю, щоб переконатися, що він не підтримує Росію у військовому плані, в тому числі шляхом надання товарів подвійного призначення або допомоги в обході західних санкцій, що часто траплялося в останні роки. Важелі впливу Китаю на Північну Корею також відкривають певні можливості. Було б дуже ефективно, якби Пекін зміг використати свій вплив для стримування участі Північної Кореї у війні. Крім того, як уже зазначалося, логічними пріоритетами для України залишаються гарантії ядерної та продовольчої безпеки з боку Китаю. Однак ці питання, швидше за все, вирішуватимуться у Вашингтоні або Брюсселі, і вони мають бути узгоджені зі стратегічними інтересами Китаю.Підписатись на «Космос політики»Читати на

«Друкарні»