Весілля брата

Як виглядає урочи́сто,Прикрашений весільний зал! Столовий посуд золотисто,Сіяє відблиском дзеркал. Лунають оплески у залі:Заходить пара молода,Ось наречена у вуалі,Ось молодий і тамада. Заграли клавіші й гітара,Момент зворушливий настав…«Яка красива, гляньте, пара», –Хтось тихо пошепки сказав. Старанно в платті голубому,Мала сестричка женихаВуаль тримає невагому,Що в'ється хвилею з верха. Звучало перше привітання,Яке промовив рідний хтось… І після тостів про коханняСвяткове дійство почалось. Притих якось народ застільний,Музи́ки перестали грати,Бо свому брату в день весільний,Сестричка хоче щось сказати. Із молодим і молодоюПішла до сцени між колон,Взяла тримтячою рукою,У музиканта мікрофон. Бажала просто, як уміє,Щоб молоді були здорові,Сказала як безмежно мріє,Щоб їх сім'я жила в любові. А потім міцно свого брата,За руку дівчинка взяла,І крізь маленькі оченята,Сльоза щокою потекла… Весільну музику заграли,І брат з сестрою танцював,По колу гості всі стояли,А він маленькій щось шептав. Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі