Дружба чи Любов

Історія оця, про дружбу чи любов? Це вам, шановні, про оте судити,Що вищим є серед усіх основ? І краще що, любити чи дружити? Жили колись в однім селіДва справжніх друга й побратима,Здружились, як були малі,І дружба їх не розділима. В селі тім дівчинка була,Русяву косу вона мала,І близько друзів тих жила,З дитинства з друзями гуляла. А час ішов, і діти підросли. Змужніли браві побратими,Постійно разом ті були,Й красуня дівчина із ними. У теплий вечір, на весні,Коли лиш місяць прокидався,Один із друзів у ті дні,В коханні дівчині зізнався.«Любов моя, то на віки́,Що з юних літ ще зігрівала»… Він в неї попросив руки,Дівчи́на «так» йому сказала.«Я буду вірна лиш тобі,Проте вдягну весільне плаття,Як зробиш так, щоб на горі,Горіло цілу ніч багаття». І хлопець з думкою пішов:Чому, навіщо, що робити? Сухого хмизу він знайшов,На ніч, багаття щоб палити. А місяць світить вздовж полів,Додому йде ота дівчи́на… І інший друг її зустрів,А в його є своя причина.«Яка сьогодні гарна ти,Хвилюєш ме́не ти красою,Гарнішу в світі не знайти,Ти будь наві́ки лиш зі мною».«Твоєю буду я в ту мить,Як зможеш для мене́ зробити… Там, на горі, вогонь горить,Ти мусиш його погасити». І другу бу́ло невтямки,Піднявсь на гору ту високу,Бентежили його думки,В кінці спинився на пів кроку. А на горі горів «костер»,Там друг його дрімав без сили,І зрозумів він все тепер:Що двоє їх одну любили. Один із друзів, між зірок,Заснув, не маючи поняття,А інший друг, зробивши крок,Підкинув хмиз в його багаття… ***Історія оця, про щирую любов,А ще ця повість про велику дружбу,І що не можна рушити основ,Щоб підлу, для себе, зробити службу. Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі