Жити, як принцесаЗ трояндою в руці, самотня, одинока,Рока́ми молода, не більше тридцяти,Приваблива за вродою, броваста, чорноока,Коханням розчарована, не хоче вже цвісти.Ця жінка вже не раз собі купує квіти,Сьогодні за компанію – шампанське та фужер,З думками розмовляючи, не може зрозуміти,Чому пішов до іншої черговий кавалер…У по́смішці прихована душевна істерія.Під музику, та з келихом ігристого вина,На дру́зки розбивається її жіноча мрія.Не може усвідомити, чому вона одна…Щодня красива зачіска, фарбовані зіниці,На публіці з'являлася у модному вбранні.Красуня, з репутацією світської левиці,Шукала "неіснуючого" принца на коні.Хотіла ідеального, що заздрили подру́ги,Веселого й багатого, що має лімузин,З маєтками, квартирами та безліччю прислуги,Такі були критерії у виборі мужчин.Не бути господинею, а жити, як принцесаТаке було у дівчини бажання основне.Щоб нею зацікавились фотографи та преса,Канали телебачення й агентство видатне.Це мрії. А в реальності – ні слави, ні мужчини.Не сталося історії "красивого кіна"…Сидить вона спустошена, шукаючи причини,З трояндою та келихом ігристого вина.Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі