Жити, як принцеса

З трояндою в руці, самотня, одинока,Рока́ми молода, не більше тридцяти,Приваблива за вродою, броваста, чорноока,Коханням розчарована, не хоче вже цвісти. Ця жінка вже не раз собі купує квіти,Сьогодні за компанію – шампанське та фужер,З думками розмовляючи, не може зрозуміти,Чому пішов до іншої черговий кавалер… У по́смішці прихована душевна істерія. Під музику, та з келихом ігристого вина,На дру́зки розбивається її жіноча мрія. Не може усвідомити, чому вона одна… Щодня красива зачіска, фарбовані зіниці,На публіці з'являлася у модному вбранні. Красуня, з репутацією світської левиці,Шукала "неіснуючого" принца на коні. Хотіла ідеального, що заздрили подру́ги,Веселого й багатого, що має лімузин,З маєтками, квартирами та безліччю прислуги,Такі були критерії у виборі мужчин. Не бути господинею, а жити, як принцесаТаке було у дівчини бажання основне. Щоб нею зацікавились фотографи та преса,Канали телебачення й агентство видатне. Це мрії. А в реальності – ні слави, ні мужчини. Не сталося історії "красивого кіна"… Сидить вона спустошена, шукаючи причини,З трояндою та келихом ігристого вина. Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі