Джерело
Почаївська Свято-Успенська Лавра | Житіє Савватія СоловецькогоСавватій, шукаючи усамітнення, залишив Кири...
2 370 Охват/переглядів
2025-08-20 17:49
Повідомлення №824
Житіє Савватія СоловецькогоСавватій, шукаючи усамітнення, залишив Кирилів-Білозерський монастир, де подвизався за часів митрополита Фотія (1408–1431). Він перейшов до Валаамського монастиря, але, прагнучи ще більшої самотності, вирушив на Соловецький острів у Білому морі, про який дізнався як про безлюдне місце. У 1429 році разом з іноком Германом він прибув на острів, де вони встановили хрест і збудували келію біля озера поблизу Секірної гори. Савватій жив у строгому аскетизмі, молячись і працюючи. Згодом Герман залишив острів, а Савватій, залишившись сам, продовжував подвиги. Незадовго до смерті він відправився до села Сорока на річці Виг, де причастився у ігумена Нафанаїла і помер 27 вересня 1435 року. Його мощі були перенесені до Соловецького монастиря в 1465 році за ігумена Зосими.Житіє Зосими СоловецькогоЗосима, уродженець Новгородської єпархії (село Толвуя), з юності відзначався побожністю і любов’ю до Святого Письма. Покинувши дім, він став ченцем і, дізнавшись від Германа про Соловецький острів, вирушив туди в 1436 році. На острові Зосима мав видіння величної церкви, що передвіщало заснування монастиря. Разом з Германом вони почали будувати обитель, зводячи келії та церкву Преображення Господнього. Зосима став першим ігуменом монастиря, організувавши чернече життя. Під його керівництвом було збудовано Успенську церкву, а мощі Савватія перенесено до монастиря, де вони стали джерелом чудес. Зосима славився прозорливістю, зокрема передбачивши розорення дому новгородської боярині Марфи Борецької. Він помер 17 квітня 1478 року, залишивши по собі процвітаючу обитель.