чи не лише булками ми тепер харчуємось - переживають читачі. я не знаю як у вас, дівчата, а у мене починається фонова тривога, коли я думаю, що хтось у мене в хаті може бути голодним. я списую це на національну генераційну травму, пов'язану з голодоморами. ну можна назвати ще культурними особливостями. бо німці (ну може ті, кого я тут близько спостерігаю) - взагалі не заморочуються. чого варті лише ці шедеври типу картопляний салат (холодна дрібно нарізана варена картопля з олією і цибулею) чи макаронний салат (холодні вчорашні макарони з помідорками). ось вони реально спокійно харчуються булками, і їдять в основному 2 рази на день - зранку кава натщесерце, потім чи то сніданок чи то обід - булки-бутерброди, і вже вдома вечеря. Ну і кафе-кухен цайт, типу полднік (ті самі булки).ні, любі мої.. так не буде, вибачайте)) у мене буде три рази, нормальний сніданок, борщ, котлети всі діла. я спробувала ото з булками - не моє). у мене завжди повний холодильний, багато всього, напої, фрукти-овочі в необмеженій кількості.на щастя, в будні 3 рази на день я кормлю лише себе) бо інакше б вже не вижила. але навіть один раз в день нагодувати моїх 6 дорослих людей (бо молодша принцеса тут як пішла на спорт стала їсти дуже по-дорослому вже) - то вже виклик. наварити на два дні не виходить як би я не намагалась - змітається все, хоча наприклад якщо запікаю ножки - то ПОВНИЙ противень. якщо тушкую там типу м'ясо з овочами - то ДВІ повні сковорідки. сирники, млинці, котлети, деруни - жарю завжди паралельно на двох сковородках, інакше я просто нічим більше в житті займатись не зможу.взагалі 2 рази на тиждень у нас готує германович, і ще пару днів ніхто - ну тобто у мене завжди є піца чи пельмені-вареники в морозилці, щоб трохи видихнути. виходить, що я - десь три дні. задача максимум на наступний навчальний рік - передати цю відповідальність дітям)) хоча б частково. бо цього року ми в основному з прибиранням та пранням працювали. ерфольг)отак. германович досі завжди в шоці від кількості сумок, які треба вигружати з автівки. доречі, їжу я купую сама. фінансово і фізично. фінансово - бо я вирішила не мати в життів дебатів на тему скільки ми повинні на це витрачати (і скільки і як часто повинні мої діти їсти) - бо кажу ж, у мене тут травма, а він має право на свій світогляд. фізично - бо я обожнюю шопінг (будь-який), і обожнюю робити це сама - спокійно в своєму темпі, їду коли і куди мені подобається, це мій відпочинок. а потім вже вдома мої в 10 рук там самі все розвантажують.пища - всьому голова) чи подобається германовичу моя їжа? дуже. чи звик він і тепер не може по-іншому? абсолютно ні. він часто може взагалі не їсти (бо не хоче) чи закинутись булками (бо в нього теж там мабуть щось генераційне)