Закхей у деревáхДля людини не надто природно жити у гіллі. Думаючи про якості дерева, ми радше хочемо наслідувати їх вкоріненість, твердість, стійкість. У гіллі немає спільноти, мешканець гілля відривається від світу, вже належить до неба, як пташка.Італійський письменник Італо Кальвіно написав роман Il barone rampante про шляхтича, який раз відмовився їсти суп з равликів та оселився на дереві, щоб нога його не ступила на землю. Поселившись у гіллі, він обрав індивідуалізм, утім, не відкинувши суспільство. Він не ізгой і не відлюдник. Врешті, він навіть кохає. Він обирає свободу у суспільстві на власних правилах.Закхей був великим грішником, бо оббирав людей як липку. Крім того, він був низенький, як пеньок, тож, почувши про наближення Господа, він заліз на смоковницю. Він піднявся над юрбою, щоб побачити Бога.Що значить побачити Бога та принести йому покаяння? Це означає, як Закхей, не обирати індивідуальність чи свої правила. Це означає співпрацювати з Богом. Закхей поновлює справедливість, покаявшись, віддаючи гроші покривдженим та бідним. Тоді спасіння приходить у його дім, каже Бог, який вже сидить у його домі.Закхей піднявся на дерево не щоб звеличитися чи поринути у абстракцію “духовного” життя, але щоб зустріти Бога втіленого. Спустившись, він приносить конкретний та обчислювальний плід покаяння, який, утім, росте у необчислювальну вічність.