А ще в дитини, насправді, не так багато часу. Критично недостатньо щоби встигати всю шкільну програму і водночас жити. І оскільки легальних і раціональних критеріїв для пріоритезації немає, вона стається спонтанно.Десь між усіма цими процесами ще блукає ідея, що людина повинна бути універсально освіченою. А отже між талановитим актором з хріновою математикою та посереднім актором з посередньою математикою треба обирати другого, бо в нього краща сума балів. Тому чесно виставлені оцінки відчуваються як несправедливі, тому що зрізають талановитих дітей. Це остаточно знищує як чесну пріоритезацію, так і чесне навчання і оцінювання.І це ми навіть не починали говорити про суб'єктність і свободу — основи здорової особистості та здорового суспільства. Яких тупо немає в усьому цьому коктейлі ні для дітей, ні для вчителів, ні для батьків.Шо робити?Змінити всі принципи. Політичні та організаційні від міністерства та управлінь освіти і до шкіл. Я не знаю, як витримати шквал екзистенційного жаху суспільства перед майбутнім, але таки реформувати систему.Тоді на рівні програми ми побачимо, наприклад, що математика для більшості дітей не може бути спрощеною версією академічної математики. Вона має бути принципово інакше побудована. Те саме стосується усіх дисциплін.Що потрібно знати та вміти кожній людині з математики, біології, фізики тощо? Який досвід має отримати дитина, щоби захотіти це досліджувати? Чи можливий такий досвід у шкільному віці, або ж ці знання актуальні після 20 чи навіть пізніше?Чи може психіка сприйняти весь цей досвід за учбовий час? Якщо ні, чим жертвуємо? Як компенсуємо це потім освітою для дорослих?Як враховувати різні здібності? Який мінімальний достатній рівень знань для дитини з кожної дисципліни? А якщо з поправкою на всі інші уроки? Як будувати стосунки з цією дитиною не у форматі "ну нічого, що ти нікчемний і проживеш нікчемне життя", а у форматі "в математиці/біології/історії ти маєш мінімально достатні результати, давай знайдемо твої сильні сторони та найкращі стратегії життя для тебе".Як паралельно працювати з дітьми, які фанатіють саме від ваших уроків? Як дати їм максимум? Які знання та досвід варто їм запропонувати?