Увійшли в дуже яскраву фазу з Тихоном Петровичем.Схоже, дозріли новенькі структури мозку, і він різко став набагато реактивнішим. Від запиту до істерики менше секунди. Водночас від моєї пропозиції до відповіді – кілька секунд або навіть десятків секунд, тобто мовні центри все ще процесують дуже повільно.Часто особливо сильно психує навіть не тоді, коли шось хоче, а коли намагається пояснити якісь складні ідеї, а не виходить. Думки критично випереджають мову, бо навіть слова з двох різних складів ще не вдаються, а пояснити намагається речі типу "отаку штуку ми бачили, коли їли чорницю, а тоді ще бачили корів, а ведмедик у мультику корів доїв і возив молоко в цистерні, і зараз я цю штуку згадав, бо вона схожа на оце, хоча і не зовсім така". Ну принаймні на шось таке ми іноді виходимо, намагаючись розшифрувати його "брумбрум е вово дада е дам мама дирдир", якщо в нього вистачає терпіння пояснювати.Шо важливо на цьому етапі? В першу чергу – зберегти стосунки. У другу – бути поруч, тримати в безпеці, допомагати стабілізуватися. І лише у третю – все-таки усвідомлювати кордони, щоби істерики не ставали інструментом маніпуляції.Часто люди на перше місце ставлять кордони. Ні, вони мають іти після стосунків та стабільності.Ну а зі стабільністю так, складно)1. Дитина не може вам реально нашкодити. 2. Ви не стаєте поганою мамою або татом від того, що не можете припинити істерику.3. Вкладайте максимум ресурсу в піклування про себе. Якшо вчасно їсти та відпочивати і уникати надмірної активності, істерик буде менше.Офтоп. Фоточка свіжа. До цього банану було багато коментарів під моїми відео, шо він хворіє і все таке. Він сильно перегрівся під час блекаутів літом 2024, бо кілька тижнів я не міг налагодити охолодження. Аж лише на літо 2025 ожив. Зараз буяє як не знаю шо.