НЕТЕЛЕМАРАФОН🇺🇦news

"От дехто з вас знущається, а я підтримую президента. Треба обовʼязково розслідувати. Бажаю слугам народу навіть ТСК створити у Верховній Раді - таке, як вони створювали для розслідування вибухів на військових складах за часів Порошенка!Тим більше за даними з відкритих джерел це вже 9-ий(!) випадок підриву складів після 2019 року. Звичайно, у більшості випадків після 2022 року були цілком очевидні причини, але слуги народу вміють "грати варʼята" і робити вигляд, що "не всьо так адназначно".Пігулка для памʼяті:У 2019 році Верховна Рада створила ТСК для розслідування вибухів на військових арсеналах, зокрема в Балаклії, Ічні, Калинівці, Сватовому та Кривому Розі. В результаті депутатського слідства мужні і принципові розслідувачі дійшли безкомпромісного висновку, що в Балаклії стався не зовнішній обстріл або атака безпілотника, а закладання вибухових пристроїв усередині приміщень, відкинувши і заперечивши російський диверсійний слід.Воно й зрозуміло, у 2019 році Зеленський поїхав на зустріч з Путіним, а тому росіян виправдовували, а Порошенка продовжували демонізувати та оббріхувати.Лише в 2023 році , тобто через рік після повномасштабного нападу, ДБР викрило, що за підривами складів стоять диверсії ГУР (розвідки) РосіїP.S. Дописую, щоб стало більш зрозуміло - своїм розслідуванням ДБР викрило нардепів ТСК 2019 року на БРЕХНІ і це ще в кращому випадку, бо може там було і ВИПРАВДОВУВАННЯ ДИВЕРСІЙ РОСІЇ."Віктор Уколов

Прочитав цікаву історію і замислився над нашою гуманністю щодо полонених росіян.Коли Палестина перебувала під владою британського мандата з 1920 по 1948 рік тоді ще молодий Менахем Бегін вирішив організувати виконання заповіді "око за око". Британці тоді почали сікти різками ув'язнених євреїв і він відповів тим же, - викрав і висік публічно 4 англійських офіцерів!«Чотириста років, — зазначив він у спеціальній заяві, — ви безкарно сікли тубільців у ваших колоніях. Через свою дурну пихатість і гонор ви вважаєте євреїв такими ж тубільцями. Ви помиляєтеся. Євреї не зулуси. Ви не будете бити євреїв на їхній Батьківщині. І за кожного, кого ви висікли, двоє британських офіцерів будуть також висічені публічно»І екзекуції припинилися - британці почали вішати. Бегін не залишився в боргу, у відповідь на чергову страту повісивши двох британських сержантів. Після чого в усі друковані видання території надійшло офіційне повідомлення, що «двох британських громадян було притягнуто до суду за звинуваченням у (1) Незаконному в'їзді в країну, (2) Службі в злочинній терористичній організації, відомій як окупаційна британська армія, що відповідальна за тортури, вбивства та депортації, (3) Незаконне володіння зброєю. Визнані винними за цими звинуваченнями, вони були засуджені до повішення. Прохання про помилування відхилено».Подія вразила всіх. В Англії на вулицях лютували натовпи патріотів, які вимагали «страшної помсти». Парламент підтримував протести. Арабські лідери тихо підсміювались, коментуючи в стилі «нас теж вішали, але ми ж з розумінням». Розлючений Вейцман і переляканий Бен-Гуріон підняли на пошуки «мерзенних вбивць» всю «Хагану».Що ж до Бегіна, то він, дочекавши часу, дав пояснення вже від себе:«Ми не визнаємо подвійних стандартів війни. Якщо британці вирішили, що їх відхід повинен відбутися на тлі шибениці, під плач батьків, матерів, дружин і коханих, ми простежимо за тим, щоб в цьому не було ніякої расової дискримінації. Шибениці не будуть всі одного кольору. За кожну буде сплачено в повному обсязі»І британці перестали страчувати. А коли все ж засудили до смерті двох полонених бойовиків, Бегін оголосив, що відповість стратою шести британських офіцерів, і вирок було скасовано.Менахем Бегін став 6-тим премʼєр-міністром Ізраїлю і обіймав посаду з 20 червня 1977 року до 10 жовтня 1983 року. Його прихід до влади став історичною подією, адже вперше з моменту заснування держави Ізраїль уряд очолила права партія Лікуд, перервавши майже 30-річне домінування лівоцентристських сил.(Віктор Уколов)

🌐 Театр одного актора, щоб не було конкуренціїСпікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф видав справжній шедевр політичного еквілібризму, від якого стає і смішно, і гидко водночас. Людина, яка щойно в кулуарах через катарських посередників лагідно заглядала в очі американцям, намагаючись виторгувати подовження ліцензії на продаж нафти (бо 58 мільйонів барелів застрягли в морі й бюджет тріщить), виходить на публічну трибуну. І з палаючими очима закликає мільйони іранців масово йти на похорони Хаменеї та оголосити «тотальну помсту за його кров».Раніше для цього існувала класична, перевірена часом схема: «добрий і злий поліцейський». Один дипломат посміхається в Женеві чи Досі, один скажений генерал махає ракетою на полігоні. Але Галібаф вирішив зекономити на кадрах і поєднав обидві ролі в одному флаконі. До обіду він — прагматичний голуб миру, після обіду — ультрарадикальний яструб помсти.Проте не поспішайте звинувачувати Тегеран у винятковій дикості. Насправді Галібаф просто підхопив головну інфекційну хворобу сучасної світової політики. Поділ на «яструбів» та «голубів» офіційно помер. Нинішній світовий тренд — це політичне дворушництво, коли лідери намагаються грати взаємовиключні ролі одночасно.Цей вірус мутував і вразив голови лідерів по всьому світу: * Дональд Трамп: В один і той самий день може погрожувати «стерти в порошок» чергового диктатора, а вже за годину заявляти, що цей самий диктатор — його «прекрасний друг». * Володимир Путін: Однією рукою підписує укази про ядерний шантаж і м'ясні штурми, а іншою — строчить статті про «бажання мирних перемовин», бідкаючись, що його «надули». * Володимир Зеленський: Вранці Банкова запевняє західних партнерів у беззастережній відданості європейським антикорупційним критеріям, а ввечері — ухвалює рішення в ручному режимі, захищаючи «своїх» менеджерів від будь-якого зовнішнього моніторингу. З одного боку — прапори ЄС, з іншого — затишні кулуарні традиції.Але в чому ж справжня причина цієї політичної шизофренії?Здавалося б, ну розподіліть ролі! Навіщо ганьбитися? Але в тому-то й фокус, що ми живемо в період абсолютної, тотальної недовіри та патологічного страху перед конкуренцією.Сучасна політика — це як вистава в дуже бідному театрі. Але бідному не на гроші, а на акторів. Бюджети там шалені, ставки мільярдні, гонорари космічні, і головне завдання режисера — забрати весь цей гонорар в одну-єдину кишеню (чи в одну партію, чи в один Офіс).Нинішні лідери смертельно бояться випустити на сцену когось іншого. Трамп не може дозволити собі мати кишенькового опонента, який самостійно вестиме іншу лінію. Путін боїться цього до нестями. Зеленський та його Офіс діють абсолютно так само. І Галібаф в Ірані розуміє: якщо він випустить на трибуну закликати до помсти якогось харизматичного генерала КВІР, цей генерал завтра стане новим кумиром натовпу і знесе самого Галібафа.Тому доводиться бідним лідерам крутитися вовчком і грати всі ролі самотужки. Трупа — бідна, актор на сцені всього один. Він і швець, і жнець, і на дуді гравець.І саме тут зарита головна біда нашого часу.Грати ці дві ролі одночасно в епоху інтернету — неможливо. Те, що ти зранку збрехав чи пообіцяв для внутрішнього радикального споживача, ввечері на міжнародному столі перетворюється на повний провал і дипломатичний скандал. Система починає «коротити» від перевантаження взаємовиключними меседжами.А найбільша трагедія розгортається в головах звичайних людей. Суспільство за звичкою продовжує шукати в кожному лідері якусь чітку сутність. Люди хочуть зрозуміти: «Він за мир чи за війну?», «Він за європейські цінності чи за ручне керування?».А зрозуміти це неможливо. Бо там немає монолітної позиції. Там є лише егоїзм одинаків, які хочуть контролювати 100% простору і грошей, але через це самі перетворюються на клоунів, які плутають власні маски прямо під час вистави.ОТЖЕ:Торгуйся як цинік, кричи як фанатик, греби все під себе — і сподівайся, що глядач не помітить, як ти заплутався у кулісах.

🌐 🌀 Як Трамп прозрів, а Пентагон згадав про заначку для УкраїниУ Вашингтоні вивели нову формулу політичної короткозорості: американські чиновники впритул не бачать мільярдів для України, поки на це немає найвищого благословення з Мар-а-Лаго.Історія цих 910 мільйонів — це класичний приклад того, як у Трампа «раптом відкриваються очі».Поки з Білого дому лунали заяви про «бездонну бочку», «стоп-крани» для фінансування та вимоги негайно все заблокувати, Пентагон слухняно демонстрував повну сліпоту. Гроші, які Конгрес виділив спеціально на виробництво зброї для України, просто лежали в кутку. Про них «забули», їх «не встигли» оформити, на них забили болт, чекаючи, куди дме вітер. Як результат — дотягнули до 1 жовтня, коли термін замовлень офіційно сплив.Але щойно Трамп змінив платівку — щойно почалися розмови про те, що «в України взагалі-то є козирі», «хлопці воюють круто» і з ними можна мати справу — у Пентагоні стався акт масового зцілення від амнезії.«Опа, а що це в нас тут під столом? Та це ж майже мільярд для України!» — вигукнули аудитори.Правда, через попередню політичну гру в мовчанку зробити з цими грошима те, що реально потрібно — взяти і замовити нову партію ракет чи артилерії — вже не можна. Бюрократичний поїзд пішов. Але оскільки тепер тренд змінився і треба показувати, як Америка допомагає Україні перемагати, цей мільярд терміново перекваліфікували з «втраченого» на «рятівний». Його кинули на підстраховку тих 13,3 мільярда, які ще крутяться на заводах.ОТЖЕ:Висновок простий: українські козирі на фронті творять дива навіть з американською бухгалтерією. Щойно Трамп визнає, що Україна перемагає, у Вашингтоні згадують навіть про ті гроші, які самі ж благополучно проґавили.

🌐 🇫🇷 Французький флот перехопив російський танкер «тіньового флоту» біля своїх берегівЛогістична модель «один танкер — один бойовий фрегат» для російського «тіньового флоту» знову дала збій. Французький військово-морський флот підтвердив, що затримав російський танкер біля західного узбережжя Франції.Танкер був ідентифікований як частина російського «брудного флоту» — суден, що використовують непрозорі схеми власності для транспортування нафти в обхід міжнародних санкцій. Хоча жодного бойового фрегата РФ, який міг би його ескортувати, поблизу не було, це затримання демонструє готовність країн НАТО вживати жорстких заходів. Французька сторона розслідує можливі порушення міжнародних норм.Це затримання є серйозним ударом для логістики Кремля, яка, незважаючи на заяви, все ще намагається захистити свій «тіньовий експорт».Враховуючи, що у РФ залишилося менше десяти сучасних фрегатів для «ескорту сотень танкерів», кожне таке затримання робить їхню «чудову» бізнес-модель ще менш життєздатною.

Цікава історія починає розгортатися прямо зараз. Кияни – і не тільки – масово скаржаться на комунальні платіжки, в яких фігурують суми за… опалення. В середині червня. Подається все це як перерахунок, але виникає питання: чого саме? Бо взимку багато хто через російські терористичні атаки взагалі не отримував послуг з опалення. І Уряд обіцяв врахувати це. Однак зараз урядовці роблять вигляд, що нічого не знають про нові платіжки та обіцяють розібратися. А, як відомо, розбиратися вони можуть довго. І це при тому, що ще з минулого року у парламенті пропонують прийняти одне дуже просте рішення: звільнити людей від оплати комунальних послуг за період, коли вони їх не отримували. З такою ініціативою виступала, зокрема, команда «Розумної Політики». Однак цю ініціативу влада або послідовно провалює, або ігнорує. В результаті, проблема ще більше загострюється, адже Міжнародний валютний фонд нещодавно заявив, що нинішня система тарифів послаблює фінансовий стан державних енергокомпаній. Що буде далі – не складно здогадатися. Тарифи почнуть зростати. Тож все, що відбувається зараз – не більше, ніж прелюдія. Хоча президент неодноразово обіцяв українцям, що до завершення війни тарифи не підвищуватимуть. До речі, як і податки. Однак по факту вийшло зовсім по-іншому. І, судячи з усього, далі буде гірше. Бо замість професійних переговорів з МВФ, влада готова підписувати що завгодно заради ситуативної вигоди. За яку потім будуть розплачуватися мільйони українців.

🌐 🚂 Джанкой — усе: «Ворота Криму» зачиняються на ремонтОкупанти змушені екстрено згортати цивільне сполучення через головний залізничний хаб півострова. Після серії потужних ударів українських дронів станція Джанкой втрачає статус ключового пересадочного пункту — відтепер пасажирські поїзди «Таврія» там не зупинятимуться, а сам вузол переведено в суто «технічний» режим.Що це означає на практиці? * Параліч логістики: Джанкой — це серце військової логістики РФ у Криму, через яке йшли всі ешелони на південний фронт. Переведення в технічний режим означає, що формувати склади чи довго розвантажувати техніку там більше неможливо — згорить прямо на коліях. * Вогневий контроль ЗСУ: Росіяни офіційно визнали, що вузол став занадто токсичним і небезпечним. Потяги змушені проскакувати його без зупинок, що колосально уповільнює постачання окупаційних військ. * Паніка в тилу: Для колаборантів це черговий чіткий маркер — «надійний сухопутний коридор» перетворюється на залізничний тупик.ОТЖЕ:Крок за кроком, тихо і без зайвого медіашуму, артерії кремлівського військового конвеєра перерізаються під корінь.#Джанкой #Крим #ЛогістикаРФ #Бавовна #ВійнаВУкраїні

🌐 Трамп не виходить із НАТО, він торгується через НАТО. 😄 Попри всю публічну риторику, критику союзників, погрози «вийти з НАТО» та внутрішні американські політичні гойдалки, Трамп залишається дуже прагматичним гравцем. Попередній саміт він не проігнорував, і на наступний також збирається особисто. Ця ситуація демонструє характерний підхід Трампа до зовнішньої політики. 🔹 НАТО для нього — насамперед інструмент впливу. Трамп не демонструє бажання руйнувати Альянс. Навпаки, він регулярно використовує його як майданчик для тиску на союзників, домагаючись збільшення оборонних витрат та закупівель озброєнь. 🔹 Політичний прагматизм. Для внутрішньої аудиторії він може виступати як критик міжнародних зобов'язань США. Але коли йдеться про реальні важелі впливу Вашингтона, Трамп зазвичай не відмовляється від них, а намагається використати їх у власних інтересах. 🔹 Ставка на особисту дипломатію. Трамп традиційно надає великого значення прямим переговорам між лідерами. Саміт у Туреччині дає йому можливість не лише виступити перед союзниками, а й провести низку особистих зустрічей, зокрема з Ердоганом, з яким у нього давно склалися прямі робочі контакти. Тому нинішні медійні «гойдалки» навколо НАТО можуть бути не ознакою підготовки до розриву, а частиною переговорної тактики. Трамп, схоже, їде до Туреччини не для демонстрації трансатлантичної єдності як самоцілі, а для того, щоб максимально використати майданчик НАТО для просування власного порядку денного. Зеленського теж запросили на саміт.І це вже окрема інтрига: чи буде він там учасником гри — чи просто частиною переговорного фону.

🌐 Атомна бомба чи мобілізація: Як російські політики змагаються у кровожерливості перед виборами 🗳🤡🚀Поки на болотах наближаються чергові вибори, місцевий політичний цирк вийшов на пікову потужність. Нашим людям абсолютно байдуже, які прізвища носять усі ці держдупівські персонажі, але за їхньою поведінкою зараз дуже цікаво спостерігати.Головна провладна партія РФ зараз перебуває в глибокому ідеологічному ступорі: вони ніяк не можуть узгодити методичку і визначитися — вони «за мир і стабільність» чи «за ядерний попіл та загальну мобілізацію». І в цих умовах тотального хаосу решта російських політиків одразу відчули запах крові та електоральних голосів.Імперська хвороба у російського виборця невиліковна, тому місцеві кандидати почали діяти за єдиною робочою схемою: видавати заяви одна страшніша за іншу.Один кричить про негайну масштабну мобілізацію вже цієї осені.Інший виходить до мікрофона і вимагає «нарешті стерти з лиця землі всі українські мости та аеропорти».Третій натякає на ядерні удари.Логіка цього параду шизофренії проста і прагматична: у Росії голоси дає не обіцянка відремонтувати дороги чи підняти пенсії. Голоси там дає рівень обіцяної агресії. Що дурніший і страшніший твій заклик до знищення всього живого — то вищий твій рейтинг серед місцевого Z-населення.Тож поки їхня воєнна логістика тріщить по швах, а країна перетворюється на «білоруську бензоколонку», російські політики продовжують воювати язиками навипередки. Тільки от біда — від грізних криків у Держдупі нові НПЗ та бензовози у них чомусь не виростають.ОТЖЕ:Спостерігаємо за цим передвиборчим зоопарком далі. Працюємо далі! 🤷‍♂️🇺🇦🚀#хроніки_дупи #Держдума_цирк #Z_пропаганда #вибори_в_РФ #імперський_психоз

🧭 Холодник, а не окрошка: що насправді їли в Україні вліткуЩе 100–150 років тому в українській кухні холодні супи були звичною літньою їжею. Їх називали холодниками, ботвинами, студеними юшками або навіть зимними супами. Готували їх не лише на сметані чи хлібному квасі, а й на буряковому квасі, сироватці, огірковому квасі, кислому молоці.Те, що сьогодні багато хто називає “окрошкою”, дослідники вважають пізнішою і спрощеною радянською версією холодника. У старих українських кулінарних книгах рецепти були значно багатші: із буряком, щавлем, зеленню, яйцями, холодним м’ясом, рибою і навіть раковими шийками.Простіший український холодник готували з варених буряків, квашених огірків, щавлю, кислого молока або сметани, зелені, яєць і бурякового квасу. Це була легка, свіжа і цілком селянська літня страва.А ось святковий холодник з раками був уже розкішною версією. Варили добрих раків (зараз - королівські креветки), чистили шийки, окремо товкли шкурки з сирівцем і оливою, проціджували, додавали варені яйця, огірки, гірчицю, сметану, ракові шийки, ніжки й тельбухи. Подавали окремо з цибулею або часником.Тобто українська літня кухня колись була не біднішою, а набагато цікавішою, ніж її пізніша радянська калька. І, можливо, нам час повертати не тільки назви, а й сам смак цієї кухні.