Павло Бойко

Але звідки в майбутньому з’являться досвідчені професіонали, якщо АІ викине всіх молодих і починаючих з професійного життя? Та й, взагалі, чи варто витрачати стільки енергії, підігріваючи планету та допомагаючи танути льодовикам заради того, щоб намалювати кілька мемчиків про Трампа, крокуючого Гренландією за руку з пінгвіном, яких, до речі, в Північній півкулі не існує.ЧИ ЗАРОБЛЯТЬ КОМПАНІЇ НА ВИКОРИСТАННІ АІ? Мабуть, хтось і заробить, але за даними JP Morgan, кількість компаній, які виробляють товари та послуги використовуючи АІ, поки що коливається в межах 7−12%, в залежності від розмірів компанії, і що цікаво, вже з червня минулого року цей показник стабільно зменшується. Щодо виробників АІ, то незважаючи на рекордно швидке поширення технології не так вже й багато людей готові за неї платити. Той же ChatGPT перевищив всі можливі рекорди швидкості з точки зору technology adoption, але за даними Financial Times лише 5% з 800 мільйонів користувачів мають передплату.ЧИ НАДУЛАСЯ ВЖЕ БУЛЬБАШКА АІ ДО КРИТИЧНОГО РОЗМІРУ? Достеменно цього ніхто не знає, хоча з заяв Альтмана свідчить, що швидше «Так», аніж «Ні». Як правило, новизна відкриття та шалені майбутні перспективи збуджують уяву, але затуманюють свідомість інвесторів. Якщо потенціал відкриття невідомий та не має меж, його фінансова оцінка також може стати захмарною. Так і надуваються бульбашки… Якщо подивитися на це з інвестиційної точки зору, то поточні ціни на ринку акцій і справді дуже високі. Найпопулярніші показники оцінки або вже на історичних максимумах, або десь дуже близько, «програючи» лише досягненням ери «доткомів».ЛУСНЕ ЧИ НІ? Скептики, такі, як я, вважають, що лусне обов’язково і для цього достатньо лише іскорки: квартальні фінансові результати компаній не відповідатимуть очікуванням, вихід OpenAI на біржу виявиться невдалим, лідери АІ-гонитви, наприклад, Oracle захлинуться в боргових зобов’язаннях, обсяги яких в індустрії зростають дедалі стрімкіше, багато чого. Врешті решт, у нас завжди є Трамп, у якого є чарівне кресало для висікання подібних іскорок. Оптимісти, як завжди, вважають, що «Цього разу буде інакше», адже на продукт існує попит, «в грі» величезні компанії з неабиякими фінансовими можливостями, а використання АІ обов’язково зробить всіх прибутковими. До кого пристати — рішення за вам!ЩО БУДЕ, КОЛИ ЛУСНЕ? Те, що й завжди — шалені втрати, зневіра, порятунок економіки, а потім все спочатку, до нової бульбашки.Іван Компан

На початку сесії все було так добре: S&P 500 та Dow Jones штурмували нові історичні висоти, наближаючись до психологічно значущих 7,000 та 50,000, відповідно. І це навіть попри те, що ADP звіт не додав оптимізму, засвідчивши створення 41,000 нових робочих місць в грудні, після того, як в листопаді було зафіксовано скорочення на 29,000. Економісти, опитані Bloomberg, очікували зростання на 47,000. Якщо порівнювати з останнім кварталом 2024 року, то суттєво ситуація погіршилася: тоді кількість нових робочих місць зростала в середньому по 200К на місяць, зараз на 20К. Кількість відкритих вакансій скоротилася на 303,000 до 7.2 мільйона, хоча очікували 7.6 і це найгірший показник з вересня 2024-го. Кількість безробітних перевищує кількість вакансій на 685К, що є найвищим показником з 2017-го, не враховуючи розриву, який виник під час пандемії, але був швидко ліквідований. Отже, ринок праці охолоджується… Трамп теж не дрімає: планує заборонити інституційним інвесторам купувати приватні будинки. Не факт, що це йому вдасться, але подібні заяви навряд чи додають інвесторам впевненості. Світ, де атомні підводні човни однієї держави супроводжують танкери іншої, які проривають блокаду, створену третьою, стає небезпечним. І все це якось не корелює з рекордними значеннями індексів, принаймні, в моїй уяві… Мабуть, і трейдерам так здалося, коли десь в середині вчорашньої сесії індекси почали червоніти і закінчили день падінням.Іван Компан

Насправді, як стверджує дипломат, Росія є руйнівником, який не має наміру робити Корейський півострів безпечнішим. Тим часом Північна Корея перебуває в найкращому стратегічному становищі за останні 35 років. Ще кілька років тому вона майже не мала друзів, а сьогодні грає Китаєм і Росією один проти одного.Лівоцентристи і правоцентристи Південної Кореї надзвичайно об'єднані в своєму ентузіазмі щодо проекту будівництва атомних підводних човнів разом з Америкою, про який домовилися пан Лі і пан Трамп на саміті в жовтні (хоча важливі деталі залишаються нечіткими). Тривала дискусія про придбання ядерної зброї перейшла з політичної периферії в мейнстрім Південної Кореї. Чиновники та іноземні дипломати в Сеулі повідомляють, що Трамп напрочуд сприйнятливий до «дружнього розповсюдження ядерної зброї» союзниками, якщо це зробить цих самих партнерів менш набридливими. Це знаменує великий розрив із давньою позицією Америки, яка виступала проти появи нових ядерних держав.Видатний прогресивний вчений вважає, що адміністрація Трампа неправильно розраховує інтереси Америки. Чому Америка уявляє, що Південна Корея, озброєна ядерною зброєю, покірно виконуватиме накази Вашингтона, запитує він? Гірше того, південнокорейська бомба може спровокувати нестримну гонку озброєнь в Азії, коли Японія і, можливо, Тайвань відчують необхідність наслідувати цей приклад. Тим часом Китай, Північна Корея і Росія збільшать свої арсенали.▶ Середні держави повинні об'єднатисяУ Сеулі описують жахливі сценарії, за якими Америка виводить свої війська і знімає ядерний парасольку з Південної Кореї; Трамп підписує «мирну угоду», яка дозволяє північнокорейському деспоту Кім Чен Ину зберегти і розширити свій ядерний арсенал; а Китай, набравшись сміливості, випробовує суверенітет Південної Кореї. Навіть якщо найгірших сценаріїв вдасться уникнути, Південна Корея вперше в своїй історії має змиритися з тим, що Америка не буде відповідати на дзвінки, коли це буде потрібно, каже колишній посол Південної Кореї. Він закликає свою країну шукати тісніших зв'язків з однодумцями, починаючи з Японії. На його думку, якщо Японія і Південна Корея зможуть подолати гіркі спогади про японську окупацію і колоніальне панування, вони мають довгий список спільних проблем, від старіння населення до нестабільних ланцюгів постачання, страху перед Китаєм і розчарування в Америці. Це розумна і конструктивна порада для сумних часів. Якщо Південна Корея мусить йти сама, краще робити це в хорошій компанії. ■

Артем БородатюкПід кінець року хотілося б писати про щось хороше, і я ще про це напишу :). Але зараз — про ініціативу Мінфіну щодо сплати ПДВ для ФОПів.TL;DR:1. Податки як такі — це зло. Чим менші податки, тим більше грошей буде в країні.2. Коли держава надмірно втручається в бізнес та економіку — це теж зло. Чим менше регуляцій, тим сильнішою буде економіка.Це два базові пункти, так би мовити, моє «лібертаріанське бачення». Виходячи з них, навіть говорити про «новий податок для ФОПів» немає сенсу, але я все ж висловлю свою позицію.У цій історії мене злить не тільки там податок, а вибір пріоритетів.Хто пропустив, нагадаю: 18 грудня 2025 року у Верховній Раді не знайшлося достатньо голосів, щоб включити до порядку денного законопроєкт №14023 про скасування обов’язкового підписання актів виконаних робіт.Просте рішення, яке б реально спростило життя бізнесу: менше паперу, менше формальностей, менше безглуздої звітності. Але тут політичної волі не знайшлося. Натомість, коли мова заходить про впровадження найскладнішого податку для 660 тисяч ФОПів, то підтримка моментальна.У бізнес-середовищі формулювання «структурний маяк» вже давно стало певного роду мемом чи навіть лайкою: бізнес бідкається, а влада розводить руками, мовляв «то все МВФ, а не ми».В «ідеальних» розрахунках Мінфіну йдеться, що запровадження ПДВ для ФОПів, які заробляють понад 1 млн грн, додатково принесе до бюджету 40,1 млрд грн на рік. Якщо відмінусувати ще адміністрування, то чистими вийде 39,9 млрд грн на рік. І глобально здається, наче знайшли золото Полуботка, але на практиці ці цифри розіб’ються об реальність.📍Податок на додану вартість є одним з найскладніших з погляду адміністрування. Малому та середньому бізнесу, який звик сплачувати фіксований єдиний податок чи відсоток від доходу, буде складно зрозуміти, як і за що платити новий податок, як користуватися електронною системою адміністрування ПДВ (СМКОР) та як розблокувати податкові накладні, які дають право на зарахування податкового кредиту. Самостійно бізнес це не потягне, а наймати фахового бухгалтера в умовах дефіциту кадрів звучить як окремий виклик.Відтак частина бізнесу просто не знайде фахівця, частина не потягне вартість, а інші підуть в тінь.Далі ми побачимо те, що вже бачили:1. Зросте дроблення бізнесу.2. ФОПи почнуть відкривати «на родичів».3. Реальні обороти не відповідатимуть заявленим.4. І у підсумку — повернення до готівки, від чого країна роками намагалась відійти.Тобто рішення, яке нібито має боротися з тінню, фактично виступить фактором регресу та відкотить нас на десятки років.І це відбувається в країні, де:1. Людей все менше.2. Бізнес росте повільніше, ніж міг би.3. Кожен новий фахівець — це роки навчання.4. Економіка тримається на тих, хто ще працює «в білу».І це я навіть не згадую, що ПДВ часто не відповідає економічній суті роботи ФОПів, оскільки значна частина підприємців:1. Працює у B2C-сегменті, де підвищення ціни на 20% неможливо повністю перекласти на кінцевого споживача;2. Надає послуги з високою часткою інтелектуальної праці, де практично відсутні закупівлі з ПДВ і, відповідно, немає податкового кредиту.У результаті для таких ФОПів ПДВ перестає бути нейтральним податком на споживання і фактично перетворюється на додатковий податок з обороту.---Так, країна у війні і нам потрібні гроші.Але ускладнювати життя тим, хто працює легально, замість того щоб спрощувати йому роботу — це шлях у протилежний бік.Цю ініціативу не можна «підкрутити» чи «відкласти», її потрібно зупиняти.III > I

Зеленський оприлюднив 20 пунктів мирного плану:1. Підтвердження суверенітету України.2. Угода про ненапад між Росією та Україною, моніторинг на лінії зіткнення.3. Гарантії безпеки. 4. Чисельність ЗСУ - 800 тисяч у мирний час. 5. США, НАТО та Європа нададуть Україні гарантії безпеки за прикладом статті 5. Якщо РФ вторгнеться в Україну - буде військова відповідь і відновлення санкцій. 6. Росія закріпить політику ненападу щодо Європи та України у всіх необхідних законах.7. Україна стане членом ЄС у певний час (ми хочемо закріпити дату вступу). 8. Пакет глобального розвитку, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції.9. Буде створено кілька фондів для вирішення питань відновлення. Мета - залучення 800 млрд доларів. 10. Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі США. 11. Без’ядерний статус України. 12. ЗАЕС. Компромісу немає. США пропонують управління втрьох і американці - головний менеджер. Компромісна пропозиція України: США і Україна - 50 на 50. 13. Освітні програми в школах, що сприяють розумінню та толерантності до різних культур, усувають расизм і упередження. 14. Території. Найскладніший пункт. Один з варіантів - РФ виходить з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Харківської областей. В Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях - "стоїмо, де стоїмо". РФ хоче, щоб Україна вийшла з Донецької області, США пропонують компроміс - вільну економічну зону. Якщо не буде згоди на "стоїмо, де стоїмо", то вільна економічна зона може бути прийнята лише шляхом референдуму і тоді треба виновисити на референдум весь документ.15. РФ та Україна зобов'язуються не змінювати домовленості силою.16. Росія не перешкоджатиме Україні використовувати річку Дніпро та Чорне море для цілей комерційної діяльності. Кінбурнська коса буде демілітаризована.17. Обмін полоненими всіх на всіх, повернення цивільних, дітей та політв'язнів.18. Україна має провести вибори якомога швидше після підписання угоди.19. Ця угода буде юридично обов'язковою. Її виконання буде контролювати Рада миру на чолі з Трампом. 20. Після того, як усі сторони погодяться з цією угодою, негайно набуде чинності повне припинення вогню.

Гроші в ЄС для України знайшлиАле осадочек лишився….Через вплив зовнішніх гравців, Росії і США, ЄС не зміг прийняти рішення в своїх інтересах і вимушений був застосувати план Б, залучення коштів через запозичення самого ЄС. А гроші Росії лишились замороженнимиЄС може це собі дозволити в фінансовому плані.Але ЄС не може допускати таку слабкість, коли через тиск Росії (погрози), чи Трампа (все разом) не здатен прийняти рішення. Тим більше, що це було не ввічливе прохання друзів, а тиск ворогів. Це виклик самому ЄС. І, ми можемо сподіватись, що цей дзвін добре почули в Берліні, Парижі і інших столицях. А то знов все доведеться виправляти українцям, коли ми нарешті долучимось до ЄС….Тим більше, що нам би дуже хотілось, щоб ЄС існував у той момент, коли ми дійдемо до етапу вступу. А то дуже обідно буде…Проте є і плюс. Сума в умовні 300 млрд російських грошей лишається цілою і на неї Україна досі може претендувати. Повністю. Хоча там, звісно, Трамп може захотіти свою долю.І, звісно, великий плюс що макроекономічна стабільність в Украіні гарантована ще на 2 роки великої війни. Це не означає, що війна має тривати два роки. Вона може тривати менше, може тривати довше. Але у Росії точно не буде тепер іллюзії, що українська економіка не витримає. І може це дасть додатковий стимул на певному етапі Путіну вести перемовини по справжньому.Сергій Фурса

В очікуванні засідання ФРС ринки трохи почервоніли, але не думаю, що це надовго. Ставку, дуже ймовірно, знизять, економіка тримається, а Wall Street не стомлюється штампувати прогнози, один оптимістичніше іншого. Дуже цікава історія закрутилася навколо Warner Bros. В п’ятницю Netflix запропонувала купити знамениту кінокомпанію, за $82.7 мільярди, що знаменувало б новий етап у розвитку стримінгового гіганта. Ради директорів обох компаній вже погодили угоду і начебто все було добре, аж поки вчора Paramount Skydance не запропонувала $108.4 мільярди. Paramount і раніше декілька разів пробувала купити Warner Bros., пропонувала $58 мільярдів, проте невдало. Але схоже, що апетит приходить під час їжі і Paramount якось вдалося знайти гроші, щоб подвоїти пропозицію. Частину необхідного фінансування надає компанія Джареда Кушнера (нагадаю, що це зять Трампа) Affinity Partners. От Кушнер молодець - всюди встигає, і з Путіним про Україну поговорити, і грошей заробити, і тестя порадувати! Адже, саме напередодні того, як Paramount зробила пропозицію, Трамп, коментуючи можливу угоду з Netflix, засумнівався щодо чистоти принципів ринкової конкуренції. Тепер конкуренцію забезпечує близька президентові людина і можна не хвилюватися.Цікава історія і дуже можливо, що це новий сценарій для майбутнього фільму про злиття та поглинання, як колись зняли про те, як KKR воювала за виробника цигарок Сamel компанію RJ Reynolds. Тим більше, що цього разу знімати доведеться самим про себе.Іван Компан

Андрій Веревський каже, що його «ображають і принижують» українські журналісти. Навіть подав позов у Швейцарії. Це виглядало би як анекдот, якщо б не було правдою.До цього я тільки один раз бачив щось подібне. Коли Віктор Медведчук подав позов проти Вахтанга Кіпіані з вимогою заборонити книгу «Справа Василя Стуса», Медведчук навіть отримав спочатку перемогу в Дарницькому суді. Це викликало публічний резонанс, і весь тираж розкупили за лічені дні. Київський апеляційний суд відмінив заборону. Книга повернулася у продаж і стала бестселером. Справу почали називати анти-SLAPP перемогою, бо позов виглядав як спроба тиску на журналіста та історика.На думку багатьох, Веревський в «спірних операціях» на фондовому ринку давно перевершив Коломойського, а в тиску на ЗМІ вирішив перевершити Медведчука. Почав з того, що подав позов на українського журналіста Миколу Фельдмана за його інтерв’ю на YouTube. Що цікаво, зробив це в Швейцарії, незважаючи на те, що вони обидва є громадянами України. Міжнародні юристи одразу запропонували безкоштовно захищати Миколу, бо на їхню думку позов явно створений з ціллю налякати і змусити замовкнути незалежних журналістів. Або, як кажуть про такі випадки, SLAPP-позов — стратегічний судовий позов проти участі громадськості, який подається не для того, щоб реально виграти справу, а щоб залякати та виснажити критика або активіста.Практично одразу юристи Веревського запропонували журналісту видалити відео і так досягти мирової угоди. Ціль була показово примусити замовчати незалежні ЗМІ. Щоб ніхто і не подумав писати правду про Андрія Михайловича.З того часу про зловживання і судові справи навкруги дій Веревського написали Forbes, Latifundist, Financial Times, Delo, Luxherald, Економічна правда та безліч українських, польських та європейських ЗМІ. Так що тепер Веревський буде бігати по усьому світу, звинувачуючи журналістів? Очікуємо позови з Парагваю, Швейцарії та Чаду?Що буде, якщо міжнародні ЗМІ опублікують докази, що Андрій Веревський переслідує опонентів? Що деякі з них відчувають загрозу їхньому життю та свободі? І що в цій справі фігурують ті самі люди, що в скандальних плівках, причому з усіх сторін.Я випадково дізнався, що Веревський подав позов проти журналіста. Поки знаю лише про один випадок, але думаю, що вражене его найбільшого аграрія України буде намагатись зупинити свободу слова та незалежність ЗМІ в Україні. Все-таки не дарма він свого часу швидко перейшов з Блоку Юлії Тимошенко у табір проросійського президента Януковича. Тому в мене виникають тільки три питання:Чи буде він подавати позови проти міжнародних ЗМІ?Як буде реагувати на оприлюднення «плівок Веревського»?І чому він вибрав переслідувати ЗМІ, а не акціонерів, які відстоюють справедливість?Навіть я не отримав офіційного позову. Проти мене він задіяв тільки фабрикацію кримінальних справ. Як Андрій Михайлович казав своєму партнеру про ситуацію зі мною: «Влада, power. Я не міг їй не скористатися. Будь-хто зробив би так само».Андрій Михайлович каже, що його ображають журналісти. Ображають акціонери. Я взагалі, на його думку, якийсь божевільний дурень, що не розуміє, як влаштований реальний світ. Не прогинаюсь під тиском кримінальних справ і не хочу продаватись за великі гроші. Але світ дуже різноманітний. Хтось живе ідеалами і хоче віддавати суспільству, а хтось живе тільки грошима і владою та готовий переступити через багато чого.Пару місяців тому в коментарях Forbes представник Кернел сказав, що я — надоїдлива комаха. Але комаха, яка сідає на гнилу рану корпоративного управління, завжди сигналізує, що далі буде тільки гірше. І це не приховають позови і переслідування журналістів та ЗМІ. Це тільки включить прожектор, щоб підсвітити, що відбувається всередині Андрія Михайловича та його компанії Кернел. І побачене може багатьох шокувати…

Ринки знову в червоній зоні, але все може змінитися після сьогоднішнього звіту Nvidia. Ціни на опціони на акції технологічного гіганта «віщують», що коливання ціни за одну акцію після оголошення результатів може скласти $13-14, як в один, так і в інший бік , а це десь 7-8% поточної ціни. А поки інвестори очікують результатів Nvidia, вся увага на біткоїн. Не впевнений, що сама популярна криптовалюта тягне на звання «нового золота», принаймні, за результатами з початку цього року, адже золото у значному плюсі, а біткоїн має шанс закінчити рік в червоній зоні. Вчора ціна за монету опускалася нижче $90,000, а це -30% від максимуму і за оцінками Bloomberg – це середня ціна, за якої інвестори входили в популярні спотові ETF на біткоїн. Якось «весело» все закрутилося, хоча гучних заяв від стратегів Wall Street про можливість катастрофи поки що не чути. Робоча версія – «здорова» корекція. Нехай так і буде, принаймні вірити в те, що скоро все минеться, набагато приємніше, ніж очікувати апокаліпсисуІван Компан

У часи перебудови радянські люди отримали неймовірну можливість звернутися до публіцистичного доробку людей, яких злякалися реабілітувати і повертати у публічний простір навіть після хрущовської відлиги — колишніх членів Політбюро ЦК ВКП(б) Льва Троцького, Льва Камєнєва, Григорія Зінов’єва, Ніколая Бухаріна. Виявилося, що ці відомі партійні діячі все знали й все розуміли. Троцький написав кілька блискучих книжок про тирана Сталіна. Камєнєв говорив про цю тиранію з трибуни партійного з’їзду. З цієї трибуни Зінов’єв обстоював права членів партії на власну позицію. Бухарін захищав селян від збідніння й знищення. І всіх цих людей вбили! Я і сам написав цілу низку статей — перших у тодішній українській пресі - про долю репресованих радянських керівників.Але я не відчував жодної емпатії. Бо я пам’ятав, що систему, яка поглинули ці люди, вони сформували самі. Троцький створив й очолив червону армію, що перемогла у кривавій громадянській війні всіх тих, хто мріяв про демократичну державу та ще й і окупувала сусідні країни. Зінов’єв і Камєнєв, хоча з 1917 року розуміли згубність Жовтневого перевороту і виступали проти нього на засіданні ЦК більшовицької партії, стали керівниками нової жахливої диктатури. Бухарін виступав із глузливою промовою на першій і останній сесії установчих зборів, розігнаних більшовиками. Всі ці люди стали виступати проти тиранії тільки після того як з’ясувалося, що тирани не вони. Яка прикра несподіванка! Тому люди, які є будівничими й чиновниками авторитарних систем, а потім отримують від цих систем удар у спину тому що конкуренти виявляються спритнішими і підлішими за них, не викликали і не викликатимуть в мене жодних ознак співчуття. Люди мають усвідомлювати кому і чому вони служать і що вони будують. Ті, хто усвідомлюють І програють є мерзотниками. Ті, хто не усвідомлюють і програють є ідіотами. Останні категорія є не менш небезпечною. Тому що якщо цих людей вдається захистити й вони потім добиваються влади, то стають страшнішими за тих, хто їх гнобив. Адже ідіот завжди залишається ідіотом.Віталій Портніков