Павло Бойко

Ми завадили свавіллю та зупинили на міжнародній арені найбільшого аграрія України - Кернел Андрія Веревського. Вже досягли 4 з 5 цілей. Це прецедент, який захищає акціонерів та покращує інвестиційне середовище в країні. Україна змінюється, і за свої права варто боротися.Я очолив міжнародних інвесторів по усьому світу і розпочав судові справи в Люксембургу. У відповідь підвергся тиску і переслідуванням. Проти мене особисто та незалежних журналістів Веревський відкрив судові провадження в Україні, Швейцарії та Люксембургу з ціллю заставити замовчати та піти на поступки. Але ефект виявився абсолютно протилежний, і зараз трохи передісторії.Компанія Кернел коштує $3 мільярди, заробляє 300 мільйонів та продає найбільше олії в світі. Але почала стверджувати, що її справедлива вартість - 20 млн доларів, що складає прибуток компанії за пару тижнів. По такій оцінці вони випустили додаткові акції, котрі продали самі собі. Це нанесло прямі збитки усім акціонерам ≈ $300млн та шкідливий вплив на економіку України. Десятки мільярдів інвестицій, пенсії та зарплати українців залежать від того, як в світі сприймають Україну. Ситуація з Кернелом - це червоний прапор для усіх міжнародних інвесторів.В 2023 роціКернел діяв по заздалегідь складеному плану. Собівартість 1 акції 100 злотих. Річний прибуток 15 злотих. Кернел проводить додаткову емісію по 1 злотому за акцію. Ринкова вартість падає до 6 злотих. Зовсім скоро корпорація вийде з фондового ринку і стане приватною. Тоді зможе робити все, що їй заманеться. Історія закінчена.Але ми хотіли відновити справедливість та мали 5 основних цілей.1)Завадити де лістингу (виходу з фондового ринку)2)Наблизити ринкову ціну до справедливої3)Відмінити додаткову емісію4)Показати усім, що такі схеми не працюють5)Заморозити дії Кернелу до рішень судуВ 2026 роціАндрій Веревський вже сам визнав, що справедлива ціна 1 акції не 1 злотий. Зараз він стверджує, що 19,45 злотих. Такими темпами незабаром визнає, що все таки компанія коштує мільярди і додаткова емісія незаконна. Варшавська біржа висловила претензії до корпоративного управління Кернел. Польське управління фінансового нагляду зупинило процедуру де лістингу. Незалежна оцінка показала ціну в 3 мільярда доларів. Ринкова ціна акцій виросла в 3 рази. До ситуації прикута увага конгресу США та регуляторних органів Європи. Ми вже домоглись 4 цілей з 5. Попереду ще основний судовий розгляд і рішення з приводу додаткової емісії.Якщо Веревський програє в судах, то втратить до 300 мільйонів доларів. У будь якому разі він залишиться мільярдером з зруйнованою репутацією, який не хоче адаптуватись до часів, що змінились.Якщо ми програємо в судах по додатковій емісії, то наша перемога буде неповною. Ми не досягнемо усього, чого хотіли. Але ми вже досягли набагато більше, ніж від нас очікували.

Український олігарх Андрій Веревський намагається через суд обмежити свободу слова в Україні. Після Медведчука він другий з партії регіонів, хто пішов цим шляхом. Олігарх переслідує мене та журналістів у Швейцарії, Україні та Люксембурзі. Все це відбувається на фоні корпоративних та кримінальних скандалів з акціонерами та бійок з фермерами. На фоні зацікавленості конгресу США і регуляторних органів Європи.Веревський сам подав до суду на лідерів думок, щоб примусити їх видалити відео і сплатити йому сотні тисяч доларів. Він наполягав, що він приватна особа, але суд Швейцарії вирішив навпаки. Він публічна особа і до того ж був політиком. Зараз його дії як основного власника компанії Кернел мають стратегічне суспільне значення для долі України. Суд Швейцарії відхилив проміжні вимоги Веревського та зобов’язав сплатити 7500 франків своїм опонентам.Після цього олігарх подав практично ідентичний позов до суду Люксембургу. У міжнародній практиці такі дії часто описують як SLAPP позови - коли судові процеси використовуються для тиску на критиків через витрати і складність захисту в різних країнах. Виглядає, що зараз ексрегіонал хотів примусити усіх замовчати. Але вийшло навпаки. Його піарники і суди привертають увагу суспільства і державних структур у різних країнах до цієї ситуації. До цього я щось подібне бачив тільки одного разу. Коли Медведчук подав до суду на Вахтанга Кіпіані, намагаючись заборонити розповсюдження книги, що висвітлює правду про Василя Стуса і діяльність самого Медведчука. Веревський перевершив Медведчука - він подав до судів різних країн.Діяльність Веревського неодноразово ставала предметом публічних скандалів в яких багато чого обговорювали. Від корпоративних конфліктів до силового тиску на опонентів. Від втручання в законодавчу та виконавчу владу до ухиляння від сплати податків. Ще недавно він був абсолютно невідомий широкому загалу та намагався залишатись сірим кардиналом, але сьогодні сприймається суспільством як самий одіозний олігарх України. Яка непомітність, коли тебе викликають на «килим» Європейський банк реконструкції та розвитку та інші міжнародні фінансові установи. Коли в конгресі США офіційно задають ті самі питання, що я з акціонерами задаємо йому в судах Люксембургу. Коли про тиск на фермерів завдяки Сергію Марченку дізнаються мільйони українців. Коли тебе в негативному ключі обговорюють міністри та парламентарії різних країн.Зі слів високопоставлених українців, мені пощастило, що він не зміг до мене добратися чужими руками і зі мною все гаразд. Брудні методи Веревського раніше були відомі більшою мірою в бізнес-середовищі, але все швидко змінюється. Коли я почув це вперше, то мене дуже здивувало як ексрегіонал пояснював мотивацію переслідувати мене. Він казав, що Путін має абсолютну владу і тому напав на Україну. І він (Веревський) має владу і не може не скористатись ситуацією та натиснути на мене.На самому початку судових протистоянь я звертався до Веревського з пропозицією дебатів. Цілком очікувано що він ухилився від них. Це дуже в стилі авторитарних лідерів. Сьогодні я також дещо скажу Андрію Михайловичу. Ви кажете, що можете робити що завгодно, бо маєте владу. Power, як ви її називаєте. Але влада без юридичних та моральних обмежень розбещує та розриває зв’язок з реальністю. Ваш минулий керівник Янукович програв українському суспільству. Якщо ви вважаєте, що можете «поламати суспільство і закон об коліно», то у мене для вас дуже погані новини. Ми не Росія і ніколи нею не станемо. https://www.facebook.com/pavel.boyko.58/posts/pfbid02EJ8Sd5KzHwkENbs1kDW595PtVeB3MFgMKkm59hNspi28GVUqEnstDHAe7sT3AQzpl

Погляд на плівки Міндіча з дивана.Я теж, як і всі, читав нові записи з так званих "плівок Міндіча".І мене на моєму дивані найбільше вразило те, як у Сенсбанк (це колишній Альфа-банк) призначають голову правління та Наглядову раду.Виявляється, весь цей складний корпоративний процес займає рівно 10 хвилин!Призначають людей без репутації й без досвіду роботи в наглядових радах або в топменеджменті приватного бізнесу на величезні зарплати. Головний критерій – явна схильність до підкорення та приналежність до тусовки Міндіча і його друзів. Жоден нормальний приватний власник ніколи в житті не призначив би таких людей керувати своїм банком.Як з’ясувалося на плівках – їхня головна перевага – лояльність, а головне завдання– зробити так, щоб грошовий потік йшов "куди треба".А чому так вийшло? Тому що Сенсбанк був націоналізований українською державою.Я зараз не буду розбирати, правильно чи неправильно його тоді забрали. Але хочу нагадати інше. Десь два роки тому був точно такий самий шалений драйв щодо націоналізації компанії Київстар.Нагадаю коротко для тих, хто забув суть. Офіційно нам тоді розповідали історію про "російський слід" і страшного підсанкційного Фрідмана. Хоча насправді компанія на 100% належить міжнародній групі VEON, де Фрідман давно заморожений і ні на що не впливає.Але був один дуже смачний нюанс. На рахунках Київстару тоді накопичилося близько 18 мільярдів гривень (це десь півмільярда доларів) – бо дивіденди за кордон під час війни платити не можна. І хтось дуже захотів цим кешем покерувати. (до речі, я тоді робив великий пост про цю ситуацію – залишаю посилання в коментарях)Так от, на відміну від Сенсбанку, який на той час був збитковим, Київстар був і є дуже успішно керованою та високоприбутковою машиною.І от я хочу сказати: припустимо, його б таки націоналізували.Напевно, тепер, після оцих плівок Міндіча і того, як весело призначають керівництво і взагалі управляють Сенсбанком (і у скільки скандалів він потім вляпався), ми всі чудово розуміємо одну річ.Ми розуміємо, НАВІЩО українській державі так сильно хотілося націоналізувати Київстар. І що потім з ним хотілося б зробити. Не знаю вже кому – не обов’язково Міндічу, до речі.Але думаю, тепер ми всі чудово бачимо: націоналізація якогось великого активу цьому активу точно не йде на користь. Принаймні поки багато базових речей не будуть виправлені самою українською державою.І слава богу, що Київстар вистояв! Компанія знайшла кілька геніальних ходів, запросила до Ради директорів колишнього Державного секретаря США та ексдиректора ЦРУ Майка Помпео, а також отримала лістинг на біржі NASDAQ у Нью-Йорку. Молодці – зуміли захиститися!І там теж є моя невелика допомога – я тоді активно виступав з дивана на підтримку Київстару і проти його націоналізації.А що ви думаєте? Держава здатна бути ефективним менеджером для компаній?Петро Чернишов

Сором. Мєрзость. Дві основні емоції коли дивишся озвучку записів з плівок Міндіча, на яких обговорюють взятия під контроль Сенс банка.Здається, це загальні емоції всіх, хто працює у фінансовому секторі. Знають, як має працювати банк. Як має працювати корпоративне управління.А інших і не може бути. Коли два рєшали, якім навіть думки сформулювати важко, раптом можуть вирішувати, хто буде працювати у Наглядовій Раді державного банку.Сором і мєрзость. І хочеться це змити з себе, віртуально помивши руки чи навіть пприйняти душ.Але є ще щось. І це вже позитив. Проявлення. Бо саме така розмова іллюструє мрію всіх тих, хто кричить про зовнішнє управління, про диктат МВФ, про засилля іноземців. Бо саме так вони хочуть, щоб все відбувалось. Без відкритих конкурсів, без контролю іноземців. Хочуть, щоб все визначали випадкові рєшали, наближені до українських політиків.І тепер нам показали що вони хочуть насправді. Як це має відбуватись згідно «українських традицій». Доброзвичайно.Оце альтернатива.Ось така картина має бути у нас у всіх в голові, коли черговий новий популіст чи стара популістка будуть переконувати нас, що нам не потрібні реформи і нам не треба слухати Захід. Що у нас є свій шлях. Альтернатива голосу Заходу оцей шепіт рєшал. Альтернатива реформі корпоративного управління. Альтернатива вирішальному голосу міжнародників. Альтернативний чесній приватизацііі.Це не про суверенитет. Це про брудне рішалове в якись дорогій хаті. Про шахматку на колінках. Про розпил. Про суверенну корупцію.Цей шепіт рєшал став можливий тому що роками Україна саботує реформи. А навіть якщо і робить, то бажає відразу хакнути. І якщо Захід навʼязує нам корпоративне управління, то перше бажання політиків зробити так, щоб людей у нього обирали рєшали. І в них завжди є списочок. І ми бачимо людей, які постійно виринають то тут то там. Не завжди це у них виходить. На щастя. Але варто тільки МВФ, Світовому Банку, Єврокомісіі розслабитись і трохи відпустити ситуацію, то на арену відразу виходять отакі рєшали. Але тепер ви будете мати картинку в голові на випадок коли знов почуєте, що Захід навʼязує нам щось чуже і хоче керувати. От що ховається за всіма страшними теоріями змов про підступних англосаксів. От для чого використовують термін "соросьонок". От де постійно співпадають інтереси росіян і місцевих рєшал.Сепгій Фурса

Ми купили 25 млн птахів. Це 5% акцій найбільшого виробника курятини в Європі. І вже заробили на цьому 200%.Моє дитинство пройшло серед курей, тож плани на майбутнє були досить чіткі. Коли виросту, обов’язково триматиму пернатих. Мохноногих кохінхінів, яких розводить Девід Бекхем. Голландських несучок Хайсекс Браун. Або екзотичних індонезійських Аям Цемані, які виділяються своїм чорним забарвленням.Бійтесь своїх бажань.Сьогодні Gonzo Invest контролює 25 мільйонів курей. І саме на цей бізнес ми зробили основну ставку. МХП - неймовірна компанія. Повний цикл від зерна до виробництва і дистрибуції. Сильна операційна ефективність та гарний менеджмент. Власник, що приймає довгострокові виважені рішення. З усіх боків перспективний бізнес, а тут ще й великий дисконт на покупку.Одного разу в дитинстві грабіжники залізли в мій сарай. Вкрали велосипед, консервацію і курей. Залишилося тільки маленьке курчатко. Я його виходив, а коли воно зламало ногу, то відвіз до лікарні. Там йому зробили операцію і наклали шину з палички від морозива. Хірург здивувався, але погодився. Курча стало моєю домашньою твариною. Труднощі не змушують відступати.Вторгнення Росії обвалило вартість усіх українських активів. Фізичне руйнування, неможливість або ускладнення логістики, нерозуміння майбутнього. У цей момент вартість акцій компанії МХП падає нижче 3 доларів США. Gonzo Invest скористались унікальною ситуацією та зробила найбільшу ставку.Компанія розвивається. Іспанія. Словенія. Саудівська Аравія. Номер 1 в Україні. Один із найбільших виробників у світі. Навіть сьогодні компанія коштує усього лише 4 річних прибутки та 50% балансової вартості. Більшість паперів ми купили по 3 та 4 долара. Сьогодні акції продавались по 10 доларів. На горизонті пари років бачу потенціал 30 доларів. Це гарна компанія і я пишаюсь бути її акціонером.Щороку в світі росте 50 мільярдів курей. Кожна сота курка - це МХП. І це одна з найкращих угод у моєму житті.

Коли я почав жити з майбутньою дружиною, кожен похід у супермаркет перетворювався на розбір стратегій брендів. За перші пів року ми разом пройшли курси і семінари з макроекономіки, маркетингу та журналістики. Я розповідав про угоди на фондовому ринку і радив ключові книги з різних галузей.Загалом був класичною занудою. Як сказали б багато хто 🙂Але вважаю, що саме ця тяга до знань дала мені сильний поштовх у житті.Вважаю що кожен може будувати кращу версію себе. Саме тому хочу порадити вам цикл, до якого я причетний: «Семінари з інвестування та управління капіталом». Там є все: від перших інвестицій і аналізу компаній до опціонних стратегій, податкового планування та архітектури капіталу. Від теорії до практичних, вузькоспеціалізованих задач. Не обіцяю, що ви станете топ-інвестором. Але це точно буде вам корисно.Якби я тільки сьогодні познайомився з Анею, ми б точно пройшли цей цикл разом у перший рік.Нижче буде посилання на сайт з деталями.Цикл складається з 5 семінарів протягом року.На кожен діє знижка 20%, якщо зареєструватися не пізніше ніж за місяць до старту.

Чи закінчиться нафта після перекриття Орзумської протоки? Спойлер: ні (і ось чому Іран просто лусне від власних запасів)Сидячи на своєму експертному дивані, відкриваю стрічку новин. І там знову всі пишуть: Ормузьку протоку перекрили, ціна на нафту летить у космос, а світ розвалювалюється.І тут справжній диванний експерт поставить одне незручне запитання: а чи точно нафта – це щось таке рідкісне і незамінне, чи ми знову плутаємо геополітику з економікою?Почнемо з простого.Світ з'їдає приблизно 100 мільйонів барелів нафти на день. З них країни Перської затоки дають десь 25%.Звучить страшно, правда?А тепер додамо трохи контексту. США качають ~13 млн барелів на день. Саудівська Аравія – ще ~9–10 млн. Росія – приблизно стільки ж. А ще є Канада, Бразилія, Норвегія, Ірак, ОАЕ – це ще десятки мільйонів у сумі. Важливо – Іран взагалі не входить у ТОП-лист!Нафта – не дефіцитний товар. Це ж не мікрочипи, які вміє робити тільки TSMC на Тайвані і ще пара їхніх друзів. Це продукт, який при високій ціні починають діставати з-під землі ВСІ.І ось тут починається найнеприємніше для країн Затоки.Вони зараз бояться не того, що свою нафту не продадуть сьогодні. Вони в жаху від того, що їх замінять ЗАВТРА. Бо нафтовий ринок – це така собі черга з різних постачальників.Не зміг постачати ти – зайшов наступний. Бізнес є бізнес.Якщо частина нафти з ринку раптом зникає, ринок не впадає в депресію. Він починає заробляти гроші.США зі своєю сланцевою нафтою можуть додати до 2 млн барелів на день за лічені місяці. Бразилія та шельфи – ще до мільйона. За нею – Норвегія. Аргентина нарощує свою Vaca Muerta. А Венесуела взагалі сидить як джокер у рукаві з потенціалом до +2 млн.Коротше, ринок здатен спокійно компенсувати кілька мільйонів барелів протягом року. Просто тому, що при $100 за барель нафта стає занадто привабливою, щоб її не качати.Тепер про улюблену страшилку експертів – Ормузьку протоку.Через неї дійсно проходить близько 20% світової нафти.Але є нюанс.По-перше, факт її перекрити – це вже не економіка, це війна рівня "всім приготуватися до Третьої світової". І дуже погано від цієї блокади перш за все Китаю та Індії.По-друге, навіть без фантазій:У Саудівської Аравії є труба до Червоного моря (~5 млн барелів/день).В ОАЕ є обхідний маршрут (~1.5 млн).В Іраку є вихід через Туреччину.Тобто ВЖЕ ЗАРАЗ 7 МЛН БАРЕЛІВ можуть йти в обхід Ормуза. Тож після цих фактів – "кінець світу" перетворюється на... просто дуже дорогу логістичну проблему. І очевидно, що багаті арабські виробники нафти зараз не сидять у розпачі, як Європа, а поспіхом готуються будувати трубопроводи всюди, де це лише можливо. Просто нам про це не говорять.А тепер мій улюблений момент, про який майже ніхто не говорить.Іран.Всі активно обговорюють, як він буде продавати нафту. Але є набагато більш незручне запитання: а де він її буде зберігати в умовах блокади?Якщо експорт падає, резервуари швидко заповнюються. Танкери перетворюються на плавучі склади. Через пару тижнів починається найцікавіше:Треба зупиняти видобуток.Свердловини починають деградувати.Частину з них потім можна просто не повернути в роботу.На тлі всього цього всі продовжують панікувати про $100 за барель. Хоча якщо подивитися на останні 20 років – ми вже жили з такою нафтою. У 2008-му. У 2011–2014 роках (ДУЖЕ ДОВГО ЖИЛИ!). У 2022-му – після нападу Росії на Україну.Світ не розвалився. Він просто трохи подорожчав.І ось тут з'являється найбільш приземлена змінна всієї цієї геополітики. В листопаді вибори у конгрес США.А значить, головна мета будь-якої адміністрації звучить не як "стабілізувати Близький Схід", а як: "зробити так, щоб ціна на АЗС не виглядала як привід змінити владу".Тому що звичайний виборець не читає розумні звіти Міжнародного енергетичного агентства. І мої мудрі пости з дивану він теж не читає (оце вже огидно!). Він дивиться на цифру на колонці. Він простий американський виборець – не знає, де Іран чи Україна?

Найбільша ілюзія Волл-Стріт, яка може коштувати вам 11 років життя.Сьогодні часто лунає «Просто купуй S&P 500, тримай, і магія складного відсотка зробить тебе багатим». Подивіться на цей графік. Він руйнує цю фантазію вщент. З 2000 по 2011 рік індекс S&P 500 показав рівно 0% дохідності. Одинадцять років. Для пасивного інвестора це ціла епоха замороженого капіталу.Що сталося? Економіка зупинилася? Бізнеси перестали заробляти? Ні. Прибутки компаній за цю декаду суттєво зросли. Проблема була в одному у ціні, яку інвестори заплатили на старті.Ось суха математика:- 2000 рік (Пік доткомів): Натовп скуповував акції на ейфорії. Індекс торгувався з мультиплікатором P/E = 30. Тобто інвестори платили $30 за кожен $1 прибутку бізнесу. Вони купували мрію.- 2011 рік: Індекс повернувся на ту саму позначку, але P/E впав до 14. Бізнеси стали заробляти значно більше, але ринок відмовився платити за ці прибутки премію.Це називається multiple compression (стиснення мультиплікаторів). Висока стартова ціна просто «зжерла» весь фундаментальний ріст американської економіки за 11 років.3 жорсткі правила капіталу, які більшість ігнорує:1) Чудова компанія за жахливою ціною це жахлива інвестиція. Навіть найкращий бізнес у світі не принесе вам грошей, якщо ви переплатили за нього вдвічі. Ваша майбутня дохідність математично закладена в ціні покупки.2) Гравітація існує (Mean Reversion). Аномально високі оцінки завжди повертаються до історичної норми. Якщо ви купуєте ринок з P/E 30-40, сподіваючись, що хтось купить у вас ще дорожче ви граєте в рулетку, а не інвестуєте.3) Запас міцності (Margin of Safety) це ваш єдиний захист. Зверніть увагу на дно графіка. У моменти найжорсткіших криз P/E падав до 10. Всі панікували та продавали. Але саме там, на дні, формуються реальні статки. Купівля страху завжди вигідніша за купівлю жадібності.Сьогодні натовп знову готовий платити преміальні мультиплікатори за модні технологічні тренди. Історія на цьому графіку холодне нагадування переплата за майбутнє зростання гарантовано знищує вашу реальну дохідність.Рахуйте фундаментальну вартість. Шукайте дисконт. Або готуйтеся заморозити свій капітал на наступні 10 років.Андрій Саланець

Більше того, вони ввели жорсткий соціалізм для підтримки населення – наприклад, безкоштовний проїзд в автобусах для жінок. Щодня цим користуються 5,7 мільйона людей, що економить середній сім'ї непогані гроші щомісяця.Центральна влада в Делі хотіла змінити закон про виборчі округи, щоб бідна, але плодюча Північ отримала більше влади за рахунок багатого Півдня (який ще до речі успішно контролює свою народжуваність). Що робить Сталін? Він публічно спалює копію цього закону з криком: "Нехай полум'я опору охопить Таміл Наду!". Це він так відкрито заявив, що їх карають за економічні успіхи.Уряд Моді натомість зі сцени волає, що партія Сталіна – це суцільна корупція і кумівство (ті самі "три С: corruption, collection and commission"). І швидше за все це правда. Але знаєте що? Транснаціональним корпораціям абсолютно пофіг. Як пояснюють економісти, бюрократія тут працює бездоганно, і всі знають: якщо ти вже відкрив завод, тебе ніхто не чіпатиме, бо інакше для політиків будуть довгострокові наслідки. Можна навіть сказати – за відсутності релігії в цьому штаті заводи – це їхні храми. Там живе бог – капіталізм, і чіпати його не можна. Інакше прийде страшний Сталін і "вкусить за бочок".Коротше, капіталізм в Індії переміг. І зробила це людина на ім'я Сталін, яка просто дозволила бізнесу нормально працювати, поки Делі грається в ідеологію.А що ви думаєте з цього приводу? Готові проміняти правильні політичні гасла на заводи Foxconn і двозначне зростання економіки? Коротше, ви тут за ідеологію чи за гроші?Петро Чернишов

кшталт: «А що, як раптом???». Розумні досвідчені люди кажуть,що «інвестиційний ризик найбільший там, де його найменше сприймають». Надмірнийоптимізм, недостатній скептицизм, прекрасні результати продемонстрованінайбільш ризикованими сегментами ринку в останні роки збуджують апетит доризику. Багато хто вважає, що їх портфелі сформовані з досить високим рівнембезпеки, гарно диверсифіковані, адже легко пережили падіння минулих років та щей лишилися прибутковими. І це саме по собі ризик, адже «найбільший ризиквиникає саме тоді, коли ви думаєте, що ризику не існує». Чим впевненіше водійпочувається за кермом, тим вище ймовірність аварії! ЧИ ЗНАЧИТЬ ЦЕ, ЩО ВАРТО ЗУПИНИТИСЯ, сказати «Стоп машина!» іпоставити інвестиції на паузу, аж поки світ, економіка, ринки та компанії нестануть безпечнішими? Ні, такий підхід — це шлях в нікуди. Навряд чи світколись стане краще, ніж він є зараз, і уникаючи ризику ви просто позбавите себеприбутків. А ось контролювати ризики — абсолютно в ваших силах. Про те, як церобити, написано і сказано дуже багато різного, але ключовим фактором, якийвпливає на ризик ваших інвестицій, принаймні, як його бачать великі інвестори,є «правильна» ціна.Ризик — не в якості активу, а в ціні, за який ви йогопридбали. Одна справа, коли ви купуєте акції міжнародних компаній на рівніісторичних максимумів, а інша — по ціні реальних активів компанії, або йдешевше. Або взяти українські ОЗДП, так звані, євробонди. Коли наш борг зі«сміттєвим» рейтингом продавали по номіналу — це одна історія, а коли подвадцять центів за долар — зовсім інша. Товар той же самий, а ризики різні. Алецікаво, що коли було дорого і ризиковано, то стояла черга, а коли подешевшало,то й бажаючих майже не видно. ТАК СКЛАЛОСЯ, ЩО БІЛЬШІСТЬ ІНВЕСТОРІВ НАДАЮТЬ ПЕРЕВАГУАГРЕСИВНИМ ІНВЕСТИЦІЯМ, намагаючись дотягнутися до найвищого яблука на дереві,геть не думаючи про те, як буде боляче падати з останнього щабелю драбини.Адже, коли ви втрачаєте 30%, то доведеться заробити 43%, щоб лише повернутисятуди, де починали. Якщо втратили 50%, то потрібно заробити 100%. Раз чи дватаке вдається багатьом, але в довгостроковій перспективі - лише геніальнимінвесторам. Чи не простіше мінімізувати витрати, аніж намагатися здивувати світагресивними ризикованими злетами? Як казав один інвестиційний геній: «Шлях додовгострокового інвестиційного успіху пролягає не через агресивність, а черезконтроль ризиків». І з цим складно не погодитися. Цей пост написаний Іваном Компаном. Він має фундаментальнерозуміння ринку і на мою думку найкращез усіх в Україні викладає фінанси та інвестиції. Якщо ви хочете цікаво і доступно розібратись в цьому, то раджу його семінар « Цінніпапери для початківців» До 17 травня діє знижка 10% з Gonzo10 https://www.fkic.com.ua/seminar-z-investytsii/