Тоді служники храму, які доглядали за ним, розповіли йому про один із законів єврейства — ритуал, що відбувався щорічно в усталений час. Вони ловили іноземця-грека, відводили до лісу, де потім убивали, приносячи його тіло у жертву за певним ритуалом, їли його плоть, імітуючи грека, нецензурно викрикували і проклинали, висловлюючи ненависть до греків. Рештки жертви кидали до ями. У першому тисячолітті нашої ери, в 300 році, єпископ Вайсебій з Цесареї сказав, що євреї серед усіх спільнот вдавалися до ритуальних убивств християн під час їхніх свят. У 415 році Сократ Коластикос розповів, що євреї повісили не-єврейську дитину на хресті і кололи її, аж поки вона не померла. У 425 році Баронеус розповів про те, що євреї розіп’яли дитину. У 614 році монах Антіокус Стратегос повідомив: коли Єрусалим упав під навалою персів, євреї купили одного «невірного», якого захопили перси, і вбили його, мов вівцю. У 1067 році в Празі стало відомо, що шість євреїв пили кров трирічної дитини. Також стало відомо, що вони давали кров цієї дитини іншим євреям. У 1096 році людину на ім’я Єстратій було знайдено вбитою, і, як потім стало відомо, це було ритуальне вбивство в стародавньому Києві. Із часом убієнного возвели в ранг святих. У німецькому місті Магдебург у 1115 році, за день до єврейської пасхи місцеві жи2и замучили до смерті п’ятеро дітей і використали їх кров для своїх окультних ритуалів. Інцидент було розслідувано, євреїв визнали винними і покарали відповідним чином. До того часу більшість попередніх інцидентів була скоріше за все забута. Надзвичайно ймовірним є те, що більшість записів про такі випадки цілеспрямовано знищували євреї. Невеликій кількості євреїв у 1089 році дозволили приїхати до Англії аби ті допомогли королю у збиранні податків. А вже в 1144 році мешканців Лондона охопив праведний гнів, який змінив історію, а євреїв зненавиділи надовго — за ритуальне вбивство дитини на ім’я Вільям, який був родичем освіченого монаха — Томаса з Монмота.«У 1144 році католицький монах Томас із Монмота написав велику книгу про ритуальне вбивство Вільяма з Норвіджа — маленького хлопчика, якого для єврейського ритуального культу було вбито. Його возвели в ранг святих католицької церкви . Чи є межа юдохристиянському цинізму? Буття 22:1-13 UBIOІ сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я! І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі. І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог. А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека. І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас. І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє. І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення? І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє. І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв’язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами. І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...