Німецьке медичне страхування

Бо по перше це цікаво. По друге, я заїбався слухати маячню про чекання на прийом по сто років. Дислеймер 1: Я в жодному разі не кажу що ця система ідеальна. In fact, вона іноді кошмарна і виносить всім мізки просто катастрофічно. Більш того, сама ця система створює багато проблем купі людей. Але на мою думку, вона все ще краще за українську. Дисклеймер 2: В Німеччині два типи страхування - public and private. Я кажу тільки про public. Дисклеймер 3: Yes, I am aware that I live in Berlin and it's a big city. Що воно таке В Німеччині медичне страхування є обовʼязковим для всіх резидентів. Не мати його значить порушувати закон (але за цим не слідкують і не просекʼютять). Якщо ви резидент країни і не маєте можливості оплачувати страхування самі - його оплачує держава. Як зараз для купи українських біженців. Для всіх інших воно коштує 15% від зп. Німецький роботодавець оплачує половину, але ось фрілансери мають платити все це самі. Якщо зп замала, платиться мінімальний внесок чи знову ж таки - соціал. Що воно покриває Більшість штук які треба людям для виживання. Тобто лікування acute симптомів, серйозних хвороб та всяких хронік. Аналізи, вакцини, консультації, терапії, таблетки, лежанняв лікарні, спеціальне обладнання і таке інше. Що воно не покриває

Пластичні операції. Щось, що дуже складно напряму привʼязати до фізичного чи ментального здоровʼя. Деякі дорогі матеріали і процедури які більше про якість життя, а не про покращення стану. Нажаль, протоколи часто дуже довго оновлюються. Бюрократія. Наприклад

Мої окуляри не покриває страхова, бо це вікове порушення зору (I am still pissed). Покрили б, якщо б це був інцидент. Зуби я зробила по страховці, але доплачувала за більш круті матеріали для пломб і перезбирання одного з зубів (по їх протоколу тре було б видаляти). Чистка 50/50. Мої хронічні головні болі повністю по страховій. Breast reduction вони б покрили якщо б або шкода здоровʼю від великого розміру, або доведення гендерної дисфорії через обовʼязкові години психотерапії. Просто рандомні хвороби що вилазять повністю по страховій. Моя бабуся кошмар як запустила свої проблеми з ногами у Харкові, до моменту що вона не могла ходити вже. В Києві назвали якусь астрономічну суму і це тільки за першу орперацію. Переїхала в Німеччину, їй зробили все що треба, вона знову ходить. Іноді звісно буває кошмар, бо людям з хроніками треба, типу, медична штука. Але страхова дає медичну штуку тільки раз на пів року. Але штука вичерпує себе сильно раніше і тре доплачувати. Кошти На цьому моменті ви можете прийти до цілком логічного висновку що платити лікарям зі свого карману тупо дешевше. І це абсолютна правда. Для молодих і здорових людей воно не окупається. Але тут треба розуміти одну штуку про Німеччину - вони мають величезний горизонт планування. Страхова стає дуже у нагоді коли ти старий, тре лікувати катаракту, міняти коліна, регулярно робити колоноскопію і мати постійний нагляд (так, страхова це оплачує). Плюс молоді люди також не застраховані від інцидентів і тяжких хвороб. В таких випадках приватна медицина виходить в сотні разів дорожче.Чому я все одно кажу що ця система краще за українську

Бо в Німеччині рятуюче життя лікування це не привілей для багатих. Так, гроші розширують можливості, але тут не треба завжди мати заначку на випадок медичної катастрофи в сімʼї. Не треба відкладати поход до стоматолога, бо то дорого. Пломба з не найсучасніших матеріалів все ще краще за хворий зуб. Взагалі не треба відкладати поход до лікаря через гроші (але його доведеться чекати вічність). Звісно система не ідеальна, але мені подобається що лікування доступно всім. Я вважаю так має бути. Плюс якщо вже є гроші - абсолютно ніхто не заважає купити приватне страхування чи просто звернутися до приватних лікарів. Це не так дорого, десь 50-100 євро за прийом.