Д їде дахом

Близько 70 "Слуг народу" проти нового закону Зеленського про НАБУ і САП, бо бояться "помсти". У парламентській фракції "Слуга народу" зростає опір ухваленню нового законопроєкту, що має повернути незалежність Національному антикорупційному бюро і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Близько 70 депутатів правлячої партії висловили побоювання, що відновлені повноваження антикорупційних органів можуть використати для "помсти". Це ставить під загрозу реалізацію обіцянки президента Володимира Зеленського скасувати ним же підписаний суперечливий закон, який підпорядковував НАБУ і САП Офісу генпрокурора.Троє людей, наближені до президента, підтвердили, що у фракції зростає невдоволення через побоювання потенційної "помсти" з боку антикорупційних органів. "Люди бояться бути несправедливо притягнутими до відповідальності як спосіб розправи", - зазначив один із керівників фракції "Слуга народу".Нова спроба розгляду законопроєкту очікується 31 липня. Але через внутрішній спротив голосування можуть перенести або запланувати на період, коли у залі буде мінімальна кількість депутатів. Один із посадовців не виключив, що деякі парламентарі можуть навіть скласти мандати, щоб не підтримувати ініціативу. Наші депутати - неймовірно світлі голови, конєшно.- Привіт, проголосуйте за закон, яким ви їбете в жопу всю антикорупційну інфраструктуру і робите себе її ворогами, как вам ідєйка?- Дуже подобається ідєйка, світлий день в історії України, одноголосно, рєшітельно да!- Но ви ж розумієте, що ви цю структуру не вбиваєте і її представників не звільняєте, вони залишаться, і ви все ще будете в їхній підслідності?- Да похую, дє кнопку нажимать, давайтє йобнєм уже нарешті....- Ох єбать а шо це почалося, а шо це за люди на вулиці, а чому нам з посольства дзвонять, в смислє трєба откатіть, мама, мнє страшно.- так а шо тобі страшно?- ну мені страшно шо тепер мене почнуть розслідувать.- а коли голосував ти шо думав, шо тебе не будуть розслідувать?- я тоді шо, я как всє.- і шо ж ти з цим плануєш робити?- а я тоді голосувать за откатування назад не буду!- і шо ти думаєш, так воно допоможе шоб тебе не розслідували? Так то вас було топ-263 дебіла які себе зробили ворогами, а тепер ти хочеш потрапити в топ-70 дебілів? Це якась олімпіада кого їбать особєнно сильно, ти шо в полуфінал хочеш вийти?- нє ну так я тада мандат здам, шоб кворума не було!- тобто ти хочеш шоб до тебе не тільки набу і сап прийшли за то шо ти їх спробував кончити, але і ОП за то шо ти коаліцію розвалив і тепер треба вибори в раду проводити, і іноземні партнери за те шо ти упорний такой дятєл, которий на кожному повороті має всрать?- а чьто же мнє тєпєрь дєлать?- у чатажпт спитай, ковбою, це вже пиздець чи ще не пиздець.

Деякі речі, доки не прожив щось схоже, лишаються чимось абстрактним і незрозумілим. Такі, як війна – у підручниках і художній літературі ти читаєш про це з одним, так би мовити, вайбом, але переживши – сприймаєш інакше. Розумієш якісь написані там речі вже не як суху статистику чи художній прийом. Так у мене і з фактом депортації. Я пам'ятаю момент в березні 22 року, коли встало питання або лишатися вдома і ймовірно потрапити під атаку арти (або взагалі побачити російські війська на вулиці), або зібрати якісь необхідні речі і поїхати з міста у невідомість. Ми з чоловіком і подругами з району в принципі не вагалися – нам реально простіше виявилося вмерти, ніж кидати свої домівки. Навіть думка про це в той момент мене лякала набагато більше, ніж факт, що в кількох сотнях метрів від мого під'їзду знесло півбудинку рос. артилерією, що вже стояла під Вишгородом. І саме тому я тепер по-іншому сприймаю 18 травня. Хоч навіть і близько не уявляю, як це – бути насильно виселеним із своєї хати, яку або будував своїми руками, або жив там від народження поколіннями. Як це – пережити жахливий переїзд, в якому гине половина твоїх рідних. Починати все з нуля, вижити, пам'ятати про дім і повернутися туди через півстоліття. І потім ще й чути від нових "місцевих", що ти тут чужий і навіщо взагалі приперся (я попри свій тодішній малий вік добре пам'ятаю ці розмови в Криму на початку 90-х). Не слід забувати, що за три роки після цієї ганебної депортації також відбулося насильницьке переселення більш ніж 200 тис мешканців західної України, це були родини тих, кого звинуватили у посібництві УПА. Депортація, розселення, відривання від своєї землі, культури, мови – методи радянських людожерів і їхніх російських ідейних нащадків. Тому маємо пам'ятати ці дати і зробити все, аби ніхто ніколи не мав змоги насильно викинути цілі народи в угоду своїм хворим ідеям. 18 травня. День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Сексуальне насильство у ЗВО: що робитиНаша студентка Марина Калашнікова заявила, що зазнала сексуальних домагань від завідувача катедри біохімії Олексія Савчука. Мариною була подана заява до поліції, наразі ведеться розслідування. Цей алгоритм дій покликаний допомогти всім, хто може потрапити в подібну ситуацію.Сексуальне насильство — це будь-які дії сексуального характеру, вчинені щодо людини без її добровільної згоди. До нього, окрім фізичного контакту, належать коментарі та жарти сексуального характеру, непристойні жести.Якщо ти стала/став жертвою цього, тоді звернися до:1. Близької людини, яка підтримає тебе та «поверне до реальности», оскільки твоє сприйняття світу після інциденту може бути утруднене.2. Поліції за номером 102.3. Швидкої медичної допомоги за номером 103, якщо необхідно.4. Представників Студентського парламенту, адміністрації навчального закладу.5. Громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства, або публічних людей, які займаються розголосом подібних ситуацій. Наприклад, ти можеш зателефонувати «ЮрФем» за номером 0 800 30 55 90.Важливим, проте складним, є збір доказів. Фіксуй інцидент у вигляді відео-/аудіозаписів, якщо ситуація дозволяє.Ти маєш право звернутися до правоохоронних органів навіть тоді, коли ти стала/став свідком вчинення неправомірних дій.Твій голос допоможе іншим.

Друзі, мій любий Інститут філології проводить літню філологічну школу. З програми точно можу сказати, що буде цікаво: я або знаю спікерів особисто, або начувана про них, тож лекції 100 % будуть класні! Не баріться, реєстрація триває до 27 липня (до завтра). Увесь семиденний курс коштує один донат від 50 грн — такого ви більше ніде не знайдете)) До речі, на курс можна приходити не лише студентам ІФу 🤫Крім того, з гордістю повідомляю, що мене також запросили взяти участь: буду на лінгвістичній панелі 31 липня. Вдячна організаторам за запрошення, а Катерині зокрема — за те, що читає мій канал, це дуже цінно)Словом, подивіться програму і реєструйтеся, якщо маєте змогу. Буду рада побачити знайомі обличчя ☺️І оффтоп-питання до тих, хто живе в Києві: хто хоче і може зустрітися в середу? Поза відведеною на панельку годиною я вільна цілий день, тому залюбки з вами погуляю, побалакаю, почитаю, вип'ю кави абощо. Пишіть 🌚 Для такої цілі навіть спалю свій юзернейм на широку авдиторію: @moskaliaku_na_hilliaku