Палітурка

🇺🇦Втрачене покоління України — Foreign PolicyАвторитетне американське видання Foreign Policy опублікувало статтю «Втрачене покоління України» про фактично зруйновану систему освіти. Стаття важка й емоційна. Ми вважаємо її дуже важливою для нашого суспільства.Всі й без цієї статті розуміють, що система шкільної освіти в Україні перебуває у важкому становищі, але те, що описує стаття, називається катастрофою й руїною.Нас вразило, що на окупованих територіях опинилося 1,6 млн школярів, тоді як на підконтрольних територіях — 3,5 млн. Це жахливі цифри. Тим не менш, ми не збираємося годувати читачів солодким. Солодке — шкідливе. А правда гірка, як ліки. 💊Основна ідея:Повномасштабна війна вже п’ятий рік калічить українську систему освіти. Мільйони дітей і підлітків — це «втрачене покоління»: вони втрачають знання, соціалізацію, культурний зв’язок з Україною та отримують глибоку психологічну травму. Батьки стоять перед страшним вибором: ризикувати життям удома чи втрачати ідентичність за кордоном/в окупації.Ключові цифри:🇺🇦В Україні залишається 3,5 млн школярів.#️⃣На окупованих територіях — близько 1,6 млн.🇪🇺Майже 1 млн — у країнах ЄС.Росія знищила кожний сьомий навчальний заклад. Вже через 8 місяців війни діти відстали на еквівалент двох повних навчальних років (з урахуванням ковіду — втрачено 6 років).Більше третини учнів в Україні не мають повноцінного очного навчання; багато першокласників взагалі ніколи не були в звичайній школі.Що відбувається на практиці:Підземні школи та «вічний локдаун». У прифронтових районах (Харківщина, Донеччина) уроки відбуваються в бомбосховищах.ОкупаціяНа захоплених територіях — обов’язкова російська програма + військова підготовка з 8 років. Українські онлайн-уроки проводять таємно через «спалювані» телефони. Вчителі та батьки ризикують тортурами й арештом. Кількість учнів віртуальної української школи впала з 1500 до 900 за рік.Травма та нерівністьПсихологиня: «Діти в Європі отримують якісну освіту, в окупації — пропаганду, всередині країни — хто онлайн, хто офлайн. Нерівність величезна».Багато дітей не вміють нормально формулювати думки, замикаються в собі чи проявляють агресію. Без допомоги виростуть дорослі з дефіцитом емоційного інтелекту.❗️Наслідки та висновки авторів/експертів:🔺Освітні втрати безпосередньо вдарять по майбутньому ВВП країни.🔺Громадянське суспільство тягне на собі ремонт шкіл, психологічну допомогу та таємні уроки — держава фізично не справляється.🔺Без серйозної міжнародної допомоги та припинення ударів по цивільній інфраструктурі «втрачене покоління» стане реальністю: травмовані, погано освічені, відірвані від України молоді люди.@paliturka / Підтримати

🐍 Американку, яка написала дитячу книгу про скорботу після смерті чоловіка, звинувачують у його вбивстві заради грошей35-річну Курі Річінс з Юти, вважає слідство, додала дозу фентанілу, в п'ять разів перевищує летальну, в коктейль свого чоловіка Еріка в березні 2022 року, передає AP.Це була вже друга спроба отруїти його: на День святого Валентина Річінс додала фентаніл у сендвіч, і її чоловік втратив свідомість, але вижив.Після смерті чоловіка американка написала і самостійно видала книгу про скорботу, щоб допомогти своїм синам та іншим дітям впоратися з втратою батьків. 😇Обвинувачення вважає, що Річінс — у якої було боргів на 4,5 млн доларів — планувала отримати понад 4 млн доларів після смерті чоловіка і почати нове життя з іншим чоловіком.В історії її запитів у пошуковику слідство виявило «тюрми люкс для багатих Америка». Сама Річінс відкидає всі звинувачення. Її захист висунув версію, що Ерік був залежним від знеболювальних і помер від передозування.На фото: обвинувачена у вбивстві, її книга, обвинувачена з чоловіком@paliturka / Підтримати

🇮🇪Світ заново відкриває "Листи Баламута" К.С. ЛьюїсаКлайв Стейплз Льюїс, більш відомий як К. С. Льюїс, — це ірландський письменник, філолог, теолог і майстер слова, який народився 29 листопада 1898 року в Белфасті і пішов з життя 22 листопада 1963 року в Оксфорді, Англія 🇬🇧. Він був професором англійської літератури в Оксфорді та Кембриджі, близьким другом Дж. Р. Р. Толкіна, і починав як переконаний атеїст, але в 33 роки навернувся до християнства, що радикально змінило його життя та творчість. Його найвідоміший твір — "Хроніки Нарнії" (1950–1956) — сім книг про чарівний світ, де леви 🦁 говорять, а діти борються з відьмами 😰; це класика фентезійної літератури з глибокими алегоріями.Однак у світі зростає популярність іншого його твору — «Листів Баламута». Це сатиричний роман, опублікований під час війни в 1942 році. Книга написана у формі листів, де старший демон на ім'я Баламут дає поради своєму племіннику, молодшому демону Черв'яку 🪱, про те, як спокушати та відводити від віри звичайну людину, яку вони називають «пацієнтом».Однак ця книга має ще один шар сенсів. Перетворення Баламута на багатоніжку 🐛можна трактувати як прокляття, знак гніву або навіть пародію на "життєву силу", що підкреслює суперечливу природу зла. Хрест у книзі символізує відволікання від істинної молитви, перетворюючи її на ритуал, а війна — як "двосторонній меч", де страх може привести як до гріха, так і до духовного зростання. Льюїс сам був атеїстом, який став християнином, і через іронію вчить, що зло часто маскується під буденність, а спасіння — в усвідомленості.@paliturka / Підтримати

🔫 Передбачена війнаУ Guardian вийшла величезна стаття-розслідування «Передбачена війна: як ЦРУ і МІ6 отримали доступ до планів Путіна щодо України і чому ніхто їм не повірив». Обсяг статті тягне на маленьку брошуру, і частково вона опублікована українською тут. Ми вважаємо її дуже важливою, особливо напередодні 4-річчя повномасштабного вторгнення.Ось, на наш погляд, найгостріший момент:Шість тижнів до вторгнення. У першій половині січня американці отримали більш детальну інформацію про плани: російські війська вторгнуться в Україну з кількох напрямків, включаючи Білорусь, десантні сили висадяться в аеропорту Гостомель під Києвом, щоб підготувати захоплення столиці, і був у розробці план вбивства Зеленського. Також йшли приготування до наземної гри після вторгнення, зі складанням списків «проблемних» проукраїнських фігур, які будуть інтерновані або страчені, і проросійських фігур, які будуть призначені керувати Україною.Бернс (директор ЦРУ) полетів до Києва, щоб особисто проінформувати українського президента про те, що, за побоюваннями ЦРУ, ось-ось має статися, але реакція була не тією, на яку він міг сподіватися. Тиждень потому Зеленський опублікував відео-звернення до українців, закликаючи їх не слухати тих, хто пророкує конфлікт. Влітку українці смажитимуть шашлики як завжди, сказав він, наполягаючи, що він «щиро вірить», що у 2022 році не буде великої війни. «Дихайте глибоко, заспокойтеся і не біжіть запасатися їжею та сірниками», — сказав він населенню. ❗️Це була катастрофічна порада, враховуючи, що багато тисяч людей незабаром опиняться в пастці в зоні активного конфлікту або під російською окупацією.Ключові факти:✔️Путін ухвалив рішення про повномасштабне вторгнення в Україну в першій половині 2020 року.✔️Розвідка США 🇺🇸та Великобританії 🇬🇧достатньо рано дізналися про ці плани. Детальні плани вторгнення стали відомі у вересні 2021 року.✔️США та Великобританія охоче ділилися розвідданими з Україною та європейськими союзниками, навіть попри ризики розкриття джерел інформації.✔️В українському керівництві були люди, впевнені в неминучості вторгнення: Кулеба, Залужний, Буданов.✔️Зеленський до останнього не вірив у реальність вторгнення.✔️Залужний був розчарований тим, що Зеленський не хотів вводити воєнний стан, що дозволило б йому передислокувати війська та підготувати плани боїв. Без офіційної санкції Залужний зробив те невелике планування, яке міг.✔️Єрмак був у постійному зв'язку з Козаком, який переконав його, що вторгнення не буде. Путін не повідомив Козаку, Лаврову та Пєскову про рішення напасти. Кілька джерел повідомили виданню, що Зеленський був непохитним у своїй вірі, що росіяни не вторгнуться, бо його в цьому переконав Єрмак.На фото: Супутниковий знімок показує російські війська, розгорнуті в Єльні, у західній Смоленській області, у листопаді 2021 року.Тіла ексгумують з масового поховання в Ізюмі, в Харківській області, у вересні 2022 року.@paliturka / Підтримати

🔫 Колишній головнокомандувач армії, якого вважають головним суперником Зеленського, розкриває AP розкол між нимиAP вийшла з сенсаційною статтею про раніше невідомі факти війни, яку вже 4 роки веде Росія проти України. Стаття заснована на інтерв'ю, яке Залужний дав AP. Ми розуміємо, що стаття не вписується в формат цього каналу, але ми також розуміємо, що зараз телеграм переповнений купленими телеграм-каналами, які, на жаль, мають аудиторію 1М+ і які друкують в основному замовні матеріали. Тому ми передруковуємо переклад двох найважливіших фрагментів статті без змін. «Я знаю, як боротися»Одного вечора в середині вересня 2022 року, коли Україна проводила ефективний контрнаступ на північному сході, Залужний, тодішній командувач армією, вийшов з напруженої зустрічі в штаб-квартирі Зеленського й попрямував назад до свого офісу в Києві.За кілька годин десятки агентів Служби безпеки України з'явилися в офісі Залужного для обшуку приміщення, розповів Залужний. У той час там перебували понад десяток британських офіцерів, сказав він.Українські агенти не сказали, що вони шукають, за словами Залужного, який стверджує, що завадив їм копирсатися в документах і комп'ютерах.Рейд явно був загрозою, сказав Залужний. У присутності агентів він подзвонив тодішньому начальнику штабу Зеленського Андрію Єрмаку й зробив різке попередження: «Я сказав Єрмаку, що відіб'ю цю атаку, бо я знаю, як боротися».Потім Залужний подзвонив тодішньому голові Служби безпеки Василю Малюку, щоб запитати, що відбувається. Малюк сказав, що нічого не знає про рейд і пообіцяв розібратися, за словами Залужного.Пізніше він дізнався, що агентство Малюка запросило ордер на обшук у районному суді Києва двома днями раніше для огляду тієї самої адреси. Агентство прагнуло обшукати стрип-клуб, нібито керований злочинною організацією, згідно з судовим документом, отриманим AP.Але стрип-клуб, вказаний у заявці, був закритий на цьому місці ще до повномасштабного вторгнення Росії, розповіли AP двоє співробітників, які працюють у новому місці клубу.Залужний вважає, що ордер на обшук був приводом і що агентство не могло правдоподібно помилитися з місцем розташування головного командного центру країни.Розведена ударна силаКонтрнаступ 2023 року зазнав широкої критики з боку військових експертів за те, що він був надто амбітним і прийшов надто пізно, давши російським силам час укріпити позиції.Залужний каже, що план, який він розробив за допомогою партнерів по НАТО, провалився, бо Зеленський та інші чиновники не виділили необхідні ресурси.Оригінальний план полягав у тому, щоб зосередити достатньо сил в «єдиному кулаці» для відвоювання частково окупованої Запорізької області — до життєво важливої атомної електростанції — і потім просунутися на південь до Азовського моря. Це перерізало б коридор землі, який російська армія використовувала для постачання Криму, який вона незаконно анексувала в 2014 році. Успіх вимагав великого, зосередженого нарощування та тактичної несподіванки, сказав Залужний.Натомість, за його словами, сили були розкидані по широкій території, розбавивши їхню ударну міць.Його розповідь про те, як контрнаступ відхилився від оригінального плану, була підтверджена двома західними оборонними чиновниками, які говорили на умовах анонімності, оскільки не уповноважені публічно коментувати ЗМІ. @paliturka / Підтримати

🇮🇹Скандал в Італії. МОК видалив пеніс у Вітрувіанської людини Леонардо да ВінчіОфіційна заставка Олімпійських ігор в Італії відкривається відомим малюнком Леонардо да Вінчі — «Пропорції тіла людини згідно з Вітрувієм» (давньоримським архітектором). З цього малюнка, однак, видалено центр із зображенням пеніса. 🍌В Італії ця подія спричинила скандал. Деякі політичні партії та публічні інтелектуали звинуватили Олімпійський комітет у псуванні національного надбання та в «ідіотській цензурі». Заговорили про те, що наша епоха ще більш ханжеська і несвободна, ніж за життя Леонардо п’ять століть тому. Однак що собою являють анатомічні малюнки Леонардо і якою є історія цензури?Вітрувіанська людина — найвідоміший малюнок Леонардо на цю тему. Леонардо точно дотримується тексту Вітрувія («Десять книг про архітектуру», книга III), але вносить свої корективи:центр кола — пупок; 🔫центр квадрата — основа пеніса (він сам написав: «Il membro virile nasce nel mezo dell’omo» — «чоловічий член народжується в середині людини»). Пеніс намальовано явно і натуралістично — це не випадкова деталь, а частина математичної пропорції. 🥒Оригінал зберігається в Галереї Академії у Венеції і майже ніколи не виставляється через свою крихкість. У записних книжках Леонардо є десятки додаткових ескізів пропорцій: виміри голови, тулуба, кінцівок, порівняння чоловічого та жіночого тіла. Окрема величезна серія — анатомічні малюнки (близько 750 аркушів у Віндзорській колекції).Репродукції Леонардо та інших геніїв Відродження неодноразово зазнавали цензури:У XIX — на початку XX століття (особливо у вікторіанську епоху та в консервативних країнах) у масових виданнях, шкільних підручниках, плакатах і листівках пеніс часто ретушували, зафарбовували, обрізали або замінювали «фіговим листком». ☘️У США та Великобританії в XIX–XX століттях цензура стосувалася навіть класичних статуй (Давид Мікеланджело, античні скульптури) — їх прикривали листками або робили гіпсові «фігові» версії. 🍀У XX столітті в деяких комерційних продуктах (постери, пазли, підручники) цензура тривала до 1960–1970-х років, поки не змінилися моральні норми.@paliturka / Підтримати

❤️Хто такий Святий Валенин? Максимально правдива історіяСвятий Валентин (лат. Valentinus) — це ім’я одного або кількох ранньохристиянських мучеників III століття, яких шанують у Західній Церкві 14 лютого (у Східній — 6 липня). Історичних відомостей про нього надзвичайно мало, а більшість популярних історій — пізні легенди.Що підтверджують надійні джерела:У ранніх мартирологіях під 14 лютого згадуються принаймні два (іноді три) святі на ім’я Валентин:Римський священик (іноді згадується як лікар), страчений близько 270 р. за імператора Клавдія II Готського на Віа Фламінія в Римі.Єпископ Інтерамни (сучасний Терні, Італія), якого також стратили в Римі, а згодом мощі перенесли до Терні.Ймовірно, це одна й та сама людина, історія якої розділилася в місцевих переказах. Третій Валентин — мученик в Африці , про нього майже нічого не відомо.Папа Юлій I (IV ст.) збудував базиліку над могилою одного з них на Віа Фламінія. У 1969 році Католицька Церква виключила святого Валентина із Загального римського календаря через брак достовірних історичних даних, але він залишається в Римському мартиролозі та офіційно визнається святим.Сучасних документів III століття про нього немає. Перші згадки — у мартирологіях V–VI століть. «Діяння» (Acta) святого, які описують його життя, належать до пізнього Середньовіччя і вважаються історично недостовірними.Популярні легенди (не історичні факти):Валентин нібито таємно вінчав християнських воїнів, порушуючи наказ імператора (Клавдій II вважав, що одружені солдати гірше воюють).У в’язниці зцілив сліпу доньку свого тюремника Астерія і навернув у християнство всю родину.Перед стратою написав дівчині записку «від твого Валентина» (звідси нібито традиція валентинок). ❤️Усі ці історії з’явилися в пізніх середньовічних текстах і не мають підтверджень у ранніх джерелах.Чому він став «святим покровителем закоханих»? 💝Зв’язок із романтичним коханням виник не в III столітті, а в XIV–XV століттях:Англійський поет Джеффрі Чосер у поемі «Парламент птахів» (бл. 1382) пов’язав 14 лютого з вибором пари птахами. 🦆Звідси в Англії 🇬🇧та Франції 🇫🇷 з’явилася традиція називати 14 лютого «днем закоханих» і обмінюватися любовними посланнями.Масова традиція надсилати «валентинки» поширилася лише у XVIII–XIX століттях.Немає жодних доказів, що християнське свято замінило римські Луперкалії (це поширений міф, давно спростований істориками).Кого він покровительствує? Офіційно — закоханих, заручених, щасливих шлюбів, бджолярів 🐝, а також людей, хворих на епілепсію та чуму (за середньовічними переказами).Підсумок: Святий Валентин був реальним мучеником (або мучениками) за віру в III столітті, але майже всі романтичні деталі його життєпису — пізні легенди. Сучасний День святого Валентина — це насамперед культурна й комерційна традиція, а не пряме відображення життя святого.На фото: Мощі Святого Валентина з Терні в базиліці Святої Марії в Космедін, Італія🇮🇹@paliturka / Підтримати

5️⃣🅾️ В це важко повірити, але фільму "Таксист" 50!Фільм "Таксист" Мартіна Скорсезе, що вийшов у ці дні 50 років тому, давно став класикою американського кіно 🇺🇸та одним з найвпливовіших творів в історії. Він розповідає історію Тревіса Бікла — ветерана В'єтнамської війни 🔫, який страждає від безсоння та самотності, працює таксистом у Нью-Йорку і поступово занурюється в божевілля. За що його всі так люблять?По-перше, видатна акторська гра Роберта Де Ніро в ролі Тревіса Бікла. Де Ніро майстерно передає внутрішній конфлікт героя — його відчуження та параною. Його монологи, включаючи знамениту сцену "You talkin' to me?", стали іконою поп-культури, а критики зазначають, що ця роль ідеально фіксує психологічний стан людини на межі. По-друге, режисура Мартіна Скорсезе та сценарій Пола Шрейдера створюють неповторну атмосферу. Скорсезе вміло використовує нуар-естетику: темні вулиці Нью-Йорка, дощ 💦, неонові вогні та джазова музика Бернарда Геррмана посилюють відчуття ізоляції та занепаду. По-третє, теми фільму залишаються актуальними й сьогодні. "Таксист" досліджує самотність у великому місті, психічне здоров'я, насильство та радикалізацію — проблеми, які резонують із сучасним світом. Скорсезе сам зазначив, що персонажі на кшталт Тревіса Бікла тепер стали "нормою" в суспільстві, де багато хто почувається відчуженим. Нарешті, "Таксист" — це культурний феномен з величезним впливом на кіноіндустрію. Він вплинув на жанр нео-нуар, надихнув незліченну кількість режисерів і став предметом обговорень серед фанатів. @paliturka / Підтримати

🇺🇸Демократія для реалістів | Крістофер Ахен та Ларрі БартелсКнига, опублікована у 2016 році, є гострою критикою сучасної демократії на основі величезної кількості емпіричних даних із політології. Автори спростовують традиційні уявлення про демократію та пропонують більш реалістичну модель.1. Спростування «народної теорії демократії».Автори називають «народною теорією» ідеалізоване уявлення, згідно з яким виборці раціонально оцінюють політику, зважують докази та обирають тих кандидатів, чиї пропозиції найкраще відповідають їхнім інтересам. Однак, на думку Ахена та Бартелса, це міф: реальні виборці не поводяться як «раціональні громадяни», а демократія не забезпечує чутливого уряду. 2. Роль групової ідентичності та партійної лояльності. Головний фактор голосування — не політика чи конкретні питання, а соціальна ідентичність: приналежність до партії, раси, релігії, класу чи етнічної групи. Виборці голосують за «своїх», незалежно від реальних пропозицій. 3. Ретроспективне голосування: покарання за випадкові події. Виборці оцінюють владу не за довгостроковою політикою, а за недавніми подіями — навіть якщо ті не залежать від уряду. Автори показують, як посухи, повені, навіть напади акул 🦈впливали на результати виборів і знижували підтримку чинних політиків. Таке «ретроспективне» голосування є ірраціональним.4. Відсутність зв’язку між виборами та політикою. Вибори не дають виборцям реального контролю над політикою. Політики та партії часто ігнорують думку більшості або маніпулюють нею. Демократія в результаті відтворює інтереси еліт і сильних груп, а не більшості населення.5. Пропозиції щодо нової теорії демократії. Автори не відкидають демократію повністю — вона все одно краща за диктатуру. Вони пропонують переосмислити її: основними акторами мають бути партії та групи, а не окремі виборці. Реформи мають посилювати роль партій (наприклад, через пропорційну систему) і зменшувати вплив випадкових факторів.Книга є однією з найважливіших робіт у сучасній політології. На жаль, вона не була видана українською мовою.@paliturka / Підтримати

🇺🇦 "Недостріляні". Спогади українців, видані до 1955 року: революція, голод, війна, життя на чужиніМи зосередилися на відносно рідкісних або менш відомих працях, які не є мейнстрімними (наприклад, широко цитованих мемуарах Грушевського чи Винниченка). Багато з них були опубліковані малими тиражами в емігрантських видавництвах, часто писалися в таборах для переміщених осіб.Враховуючи, що зараз приблизно 11 мільйонів українців знову опинилися на чужині, в еміграції чи в окупації, досвід попередніх поколінь слід розглядати як безцінний. 🥇✔️Дмитро Дорошенко – Мої спомини про давнє-минуле, 1901–1914 роки. Мемуари історика і політика, який емігрував після 1918 року. Описують культурне та політичне життя в Україні до Першої світової війни. Рідкісний приклад ранньої емігрантської публікації в Північній Америці, що фокусується на інтелектуальному середовищі.✔️Семен Підгайний – Недостріляні. Спогади про сталінський терор 1930-х, включаючи Голодомор і репресії проти інтелігенції. Автор – вцілілий в’язень ГУЛАГу, який емігрував після війни. Рідкісна робота, заснована на особистих переживаннях у радянських таборах.✔️Дмитро Соловей – Стежками на Голготу: винищення в Україні мільйонів людей терором та штучним голодом в 1929-1933 роках. Розповідь про Голодомор, що документує спустошення на основі особистого досвіду та зібраних свідчень.✔️Федір Пігідо-Правобережний – Велика Вітчизняна війна. Мемуари про Другу світову війну в Україні, включаючи окупацію та опір. Автор – емігрант, який пережив війну і табори. Фокусується на повсякденному житті та політичних реаліях.✔️Віктор Кравченко – Я обираю свободу. Автобіографія радянського висикопосадовця, який емігрував у 1944 році. Описує колективізацію, Голодомор (свідчення про мільйони померлих в Україні) та сталінський режим. Рідкісний інсайдерський погляд; книга викликала скандал і судовий процес у Франції 🇫🇷.✔️Олександр Лотоцький – Сторінки минулого. Спогади дипломата і політика Української Народної Республіки, який емігрував після 1920 року. Охоплюють революцію 1917–1921 років та дипломатичні зусилля. Рідкісне джерело про ранню еміграцію, з фокусом на політичні інтриги.✔️Уляна Кравченко – Спогади учительки. Автобіографічні нотатки про педагогічну роботу та культурне життя в Галичині. Автор – емігрантка зі Східної України. Рідкісна жіноча перспектива на освіту та національне пробудження до війни.✔️Богдан Лепкий – Казка мойого життя. Мемуари письменника і поета, який емігрував у 1915 році. Описують літературне середовище, війну та еміграцію. Рідкісний приклад автобіографічної прози з елементами фольклору.@paliturka / Підтримати