МІФОЛОГІЧНИЙ ОБРАЗ СВЕТОВИДА ТА ЙОГО КУЛЬТ

Західні слов’яни шанували Небесного Чотирьохликого Бога Световита (або за іншими варіаціями Свентовит\Святовит) як Бога Війни, Врожаю та Верховного Бога («Бога Богів»). За версією В. Іванова та В. Топорова Його образ пов’язаний із образом Перуна. Відомо, що храми Святовита було розповсюджені серед слов’ян, а сам культовий центр був розташований на Арконі на острові Рюген. У 1168 р. теократичне поселення під владою слов’янських жерців було знищено християнським королем Вальдемаром, а ідол, за його наказом, був повалений та спалений.

Про Уранічні Риси міфологічного образу Святовита свідчить етимологія Божества: корінь *svęt- має виражену семантику Світла і Святості, що є характерним для Небесних Ієрофаній, а також Його священна тварина - білий кінь (білий колір розкриває семантику Уранічного Світлого Сакрального на противагу чорному – колір, притаманний священним тваринам Віщого Бога Смерті), за допомогою якого здійснювали ворожіння щодо результату майбутньої битви.

У своїй богословській праці жрець Харитонов Д. О. "Слов'янська релігія. Індоєвропейський Спадок" наводить кілька версій значення теоніму Святовита:

1. Бог Світла (якщо частинка “вит” від *vid – “вид, лик” або “бачення”).
2. Святий Витязь (якщо частинка “вит” від *vitez – “витязь, воїн, переможець”).
3. Бог Священного Знання (якщо частинка “вит” від *wed – “відання, знання”).

За свідченнями Саксона Граматика храм Святовита на Арконі був створений надзвичайно майстерно та вишукано:

У храмі знаходився великий ідол, більший за людину. Вражали його чотири голови на чотирьох шиях - дві дивилися вперед, а дві - назад, одна - праворуч, одна – ліворуч. Вуса й голову підстрижено так, щоб зачіска божества відповідала звичайному зовнішньому виглядові руян. У правій руці ідол тримав ріг із коштовних металів. Жерці щороку наповнювали його вином, ворожачи на майбутній урожай. Зігнута ліва рука ідола розміщувалася на його боці. Одяг сягав колін, виготовлених з іншого дерева. Їх з'єднано так старанно, що лінію шва можна помітити лише після уважного огляду. Ноги стояли прямо на землі, а основу вкопано в ґрунт. Поряд лежали вудила, сідло й інші речі. Подив зроджував також великий меч, піхви та руків'я якого прикрашало срібло гарної роботи.

Чотирьохликість Святовита свідчить про Його Космічний Характер, а ріг та меч пов'язують Його Образ із військовою справою та землеробством. Жерці здійснювали ворожіння щодо майбутньої війни та наступного врожаю. Богу жертвували третю частину здобутої зброї та трофеїв, безліч коштовностей, дорогі тканини та інші скарби. Святовиту було присвячено 300 вершників і білих коней, які жертвували Богові всією своєю здобиччю.

ЯВ