Святий праведний Іоанн Русин або РуськийСьогодні день пам'яті святого українського походження, якого так полюбили греки і, навіть, турки. Народився він 1690 року на Гетьманщині, яка на той час уже входила до Московського царства. Молодому Іванові випало служити у війську за московського царя - саме під час російсько-турецької війни, 1711 року, під час знаменитого Прутського походу та битви за Азов він потрапив у полон. На невільницькому базарі в  Стамбулі українського бранця купив начальник турецької кавалерії.Спочатку новий хазяїн намагався примусити свого раба прийняти магометанство, але Іван міцно тримався православної віри. З часом господар припинив мордувати Іоанна та поставив доглядати худобу, розмістивши його ліжко прямо в стайні. Турки жорстоко знущались з християнина, але Іоанн прощав образи й сумлінно виконував свої обов’язки. Поступово він став для господарів незамінним помічником та навіть втішав їх, коли траплялось якесь лихо.Іоанн настільки підкорив хазяїна своєю любов’ю та жертовністю, що турок запропонував йому жити на правах вільної людини й перейти із стайні до житлового приміщення, але Іван залишився на стайні. З часом турок розбагатів і зрозумів, що усі Божі благословення сходять на його дім тому, що в нього живе Божа людина, праведник. Так за Іоанном серед мусульман закріпилася назва «велі»– святий. А коли господар дізнався про смерть свого робітника, то покликав православних священиків та місцевих християн, які з пошаною поховали праведного Іоанна. Багато чудес зійшло й на турків, і на греків від мощей святого, слава про нього дійшла й на рідну землю. Й ми тепер вшановуємо праведного Іоанна Русина за його стійкість, розуміючи, що не одна Роксолана мужньо несла на чужині подвиг відданості батьківській вірі. Їх були сотні. Не всі імена дійшли до нас, проте не була марною жодна сльоза, жодна молитва кожного невільника. Їх прийняв Бог і віримо, що воздає й буде воздавати сторицею для всього народу і всієї України, яка гріла їхнє серце на чужині. Хоч самим бранцям не судилося повернутись на рідну землю вже ніколи.Натхнення Пафнутія