З днем пам'яті святителя Петра Могили, дорогі брати й сестри!"Кого ж мені просити, Боже мій, аби знайшов Тебе Самого  і відкрив Тобі все серце моє, і прийняв би Тебе, як бажає душа моя? І жоден більше мною б не гордував, але щоб Ти оте мені Сам мовив, а я до Тебе, як зазвичай любий до любого, звертав слово і, як друг із Другом, біля Престолу раював. Про те прошу, того жадаю, щоб з Тобою був увесь поєднаний, а серце моє від усіх на цьому світі сотворенних речей щоб відвернув, а особливо, щоб через Святе Причастя і чесне служби Божої відправлення небесні й вічні речі смакувати навчився.О Боже мій милосердний, коли ж буду з Тобою весь поєднаний і Тобою перейнятий, самого себе геть-чисто забувши? Ти будь у Мені, а я в Тобі, і так разом, у єдності нам дозволь мешкати. Воістину, Ти є любий мій, обраний, у Котрому радісно душі моїй повсякдень мого життя мешкати. Воістину, Ти спокій мій і відпочинок праведний, що охороняє мене від утоми й страждань, і всілякої нужди. Воістину, Ти є Бог утаєний, і рада Твоя - не з негідними, але до смиренних і простих мова Твоя". Молитва святителя Петра з його "Книги Душі, найменованої Злато"Натхнення Пафнутія