"Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною" (Мк. 8:34).

Зректися себе - не означає знищити себе. Треба зректися самолюбства, того "я", яке хоче поставити себе в центр усього.

І це особливо гостро звучить під час війни.
Ми щодня вчимося тому, що християнин називає самовідданням: власне життя перестає бути найвищою цінністю, коли заради іншого ти готовий ризикувати ним.
Але Євангеліє говорить ще глибше. Хрест - це не просто страждання. Це перехід від життя "для себе" до життя "за когось".
Тому слова Христа про втрату душі - не про культ смерті. Вони про любов, яка сильніша за страх смерті.
І саме тому після слів про хрест Христос говорить про Царство, яке приходить у силі.
Бо ми не поклоняємось смерті.

Ми дивимося на Хрест і знаємо: смерть може забрати тіло, але не може перемогти любов. Бо за Хрестом уже стоїть Воскресіння.
І якщо нам доводиться проходити через хрест війни, то ми знаємо, заради чого тримаємося: не заради самої смерті, а заради життя, яке смерть уже не здатна перемогти.