Як же мене бісять розмови про статистів на Олімпіаді, коли спортсмени займають непризові місця, але залишаються в топ-10, 15 чи навіть 20Це, блін, двадцятка найкращих у світі (!!!) у своїй дисципліні. А їм пропонують не їздити на Олімпіади, не змагатися, навіщо потрібно так їхати?Це якась вбита в наші голови начебто аксіома, що немає нічого поза топ-3. Бо всі пам’ятають тільки медалі. Сам постійно ловлю себе на таких думках, коли хочеться іронічно говорити про непотрапляння до подіуму. Але завжди намагаюсь виправлятися.Раджу робити те ж саме тим, хто перегинає з подібними твердженнями. І будемо всі один одного виправляти, коли заносить)Звичайно, коли наші займають останні місця навіть серед найкращих, навряд це можна назвати успіхом. Як і коли провалюються, маючи значно більший потенціал для кращого результату. Тому ніхто не говорить, що тут просто найти золоту середину, коли зрозуміти рівень непоганого досягнення, а коли критикувати)Але не варто нікому забувати, що топ-20 у світі в індивідуальних видах на головному турнірі чотириріччя – це точно зовсім не жахливо) Як мінімум не варто ставити питання, навіщо з таким результатом їхати на Олімпіаду.