Статистика telegram channel - @ouroborosbooks

😐 Особливості мов у дилогії "Промені Аласі"Надихнулася інтерв'ю пана Кідрука й вирішила показати трохи власного задротства. Отже, про мови в дилогії. Суспільство Сифізу поділене на класи, проте ці класи відповідають двом народам – артії, вищі, складаються з прунійців, свартії ж, нижчі, переважно з хардіїв. Одні захопили інших, там ціла історія, проте зараз не про це. Існують дві мови – прунійська та хардійська. Попри те, що книга, очевидно, написана українською, я не могла не продумати фонетику й граматику обох мов. Навіщо? Бо люблю це. Хоч я й не філолог, обожнюю вчити мови. На різних рівнях володію англійською, французькою, іспанською, наразі вчу словацьку, вчила турецьку й навіть пару років латину (не питайте, в одній зі шкіл вона була обов'язковим курсом🫠). Власне, дві останні стали основами для мов у дилогії.😉 Прунійська є похідною від латини. Особливості: закінчення -um, -ium, -a, багато звуків "р" та "т". Це виражається в назвах міст (Artium, Torgomium), частково іменах або певними фразами старопрунійською. Вона гостра і шипаста, як і зубці на вінці правителя.На прикрашеному рослинними орнаментами фронтоні Академії хитромудрими золоченими літерами старопрунійською виведено єдину відому артіям істину — „Арта марат аз сварта ком арат ве солі марат аз аард“. Вищі над нижчими, як сонце і місяць над землею. В книзі вона передана кирилицею, проте в рукописі це була латиниця.😉 Хардійська має за прототип турецьку, яку я вчила на час редагування першої чернетки і на якій зловила гіперфікс. Особливості: звуки й звукосполучення "кх", "ш", закінчення -em, -im, si, -sı, наголос на останній склад, співзвучні голосні "ia". Специфіка відмінювання та додавання суфіксів для вказівки приналежності.Це вплинуло на імена свартіїв (хардійське ім'я персонажки - Khasi, Кхасі), назви хардійських богів та богинь, лайливі словечки ("Аш", "Шас") ба навіть на назву дилогії. Хардійською це було б Alası (Аласú), із наголосом на останній склад. Хардійська шипляча, лоскітлива, напружує піднебіння (завдяки чому є профілактикою другого підборіддя👆).— Можу зайти? — обережно питаю в Хена. Усе ще не до кінця розумію нашого із Треєм статусу.Хен знизує масивними плечима та зиркає на мене.— Почувайся як удома, дікхо. Евім аз евак*.* Мій дім — твій дім (хард.) Власне, коли кажуть, що світ дилогії доволі продуманий, то десь так воно і є🤷 В майндмапах маю багацько граматично-фонетичних таблиць, але з цього у фінальний результат увійшло приблизно 2-3%.

#рецензія на "Земля молодих" — Катерина ШильппУроборос 🌟🐦‍⬛️Фейт Гелен — антропологиня, вона їде на острів Мен до свого нареченого/директора музею і долучається до його команди з розкопок двохсотрічного склепу задля успішного оформлення дослідницької роботи. А натомість, докопується до Потойбіччя — спочатку метафорично, потім фізично. 🐦‍⬛️Перша частина книжки дуже в'язка — тут не вийде залетіти в історію, лише повільно вгрузати. Передчуття того, що от-от станеться нависає, додаючи тривожності, а оцей ефект коли спочатку читаєш від третьої особи, а потім різко опиняєшся в голові героїні — присягаюсь, в мене кілька разів просто забивало подих. 🐦‍⬛️Я не знаю якою магією створювався цей ефект присутності, але бачили б ви як мене пересмикнуло коли на одному з кульмінаційних моментів де героїня має уникати дотиків, дехто додумався постукати мене по передпліччю. 🫣🐦‍⬛️Одна із найбільших переваг — як майстерно цей текст робить тобі дискомфорно: місцями просто тривожно, іншими відверто огидно і моторошно, при цьому залишаючись неймовірно красивим і поетичним:"Темрява кохалась із болем по закутках" 🐦‍⬛️ Тір на Ноґ — авторська версія Потойбіччя із власними правилами: безліч маленьких просторів із персональними кошмарами та випробуваннями, із дверима, що з кожним разом ведуть в різні місця, із постійною потребою бігти, інакше чекає не просто смерть, а Забуття. Дуже напружено, дуже динамічно, дуже кінематографічно ось чого я чекала від "Катабазису".🐦‍⬛️ Фейт розумна, але наївна, people pleaser і дуже психологічно травмована(що, власне, взаємопов'язане). Навіть якщо не знати анотації очевидно, що вона магніт для неприємностей. Її можна не розуміти, але при цьому дуже хочеться співчувати. І головне, що в неї нема стадії заперечення, вона просто збирається на силі й підлаштовується під своє персональне пекло. Ніде не бачила, але мені цікаво чи має якесь значення для сюжету її ім'я.🐦‍⬛️ Але хто безперечно краде всю увагу, коли опиняється в сцені — це Кат. Тут занадто багато емоцій, тому вам краще самостійно з ним познайомитись. 🐦‍⬛️Другорядні герої теж вийшли дуже об'ємними і продуманими, один паскуда навіть занадто, я вже не пам'ятаю коли відчувала таку відразу і огиду до вигаданого персонажа, але інтуїція мене не підвела. І взагалі, біографій певних персонажів вистачило б мінімум на окремі історії, — це якшо не спойлерити.🐦‍⬛️ Підсумовуючи, якщо змішати похмуру атмосферу, мітологію, детектив, культи, старі маєтки, затхлі підземелля, кістки, багато саспенсу і трохи світла — вийде оця історія, від якої неможливо відірватись. Тут стільки сенсів, що кожен зможе виокремити свій.Мені дуже сподобалось і я ще довго повертатимусь до неї в думках.🪶Міністерство Читацьких Справ 📖

Земля молодих🩷Катерина Шильпп💡Видавництво 🌟✨10/10 Купила «Землю молодих» після того, як мої соцмережі буквально завалило розпаковками та захопленими відгуками. І знаєте що? Тепер я прекрасно розумію весь цей хайп і сама йду його продовжувати 🥶Чи потрібна вам ця книга? Однозначно так. Бо це було ЩОСЬ.Історія починається доволі плавно, треба дати собі трохи часу розкачатися. Але десь на 40 сторінці я вже почала щось підозрювати, ловити дивні деталі й ставити собі питання. 🪨 А ближче до 100 сторінки цих питань стало ще більше, тому цікавість тільки росла. Хотілося читати далі, розбиратися в цьому світі та зрозуміти, що тут взагалі відбувається.❓ Якщо коротко про сюжет:головна героїня Фейт, студентка-антропологиня, потрапляє на розкопки старого склепу на острові Мен, де дуже швидко стає зрозуміло: з похованнями щось сильно не так. Чим глибше вона занурюється в цю історію, тим більше навколо з’являється дивних деталей, моторошних таємниць, кельтських ритуалів і відчуття, що хтось дуже не хоче, аби правда випливла назовні. І це все подано настільки атмосферно, що ти буквально провалюєшся в цю історію разом із героями.Для мене це було щось нове, бо нічого подібного я ще не читала. Хоча вайбами книга трохи нагадала мені «Дев’ятий дім» Лі Бардуґо, така ж густа атмосфера, дивність і постійне відчуття, що за всім ховається щось більше. Але через те, що «Дев’ятий дім» я свого часу не дочитала, не можу сказати, наскільки вони реально схожі.Атмосфера тут просто вау. Авторка настільки «смачно» пише, що я, здається, разів двадцять повторила це у своєму телеграмі 🥶 Деякі сцени були настільки яскраво описані, що мені реально ставало не по собі. А після деяких моментів я просто сиділа й дивилася в одну точку, намагаючись уявити прочитане🤔. І це той випадок, коли книга не просто читається, вона буквально залазить тобі в голову. Або як мені навіть сниться. Але є моменти, про які варто знати перед читанням. 😩 Книга написана від третьої особи, а для багатьох це важливо. Також тут багато описів, через що історія читається не надто швидко. Це не та книга, яку «проковтнув» за вечір. Вона більш тягуча, атмосферна, і в неї треба занурюватися. Але особисто мені це взагалі не заважало, бо сюжет і світ тримали мою увагу постійно.🥲 Єдиний мінус для мене:хотілося більше взаємодії між головними героями. Мені було мало їхніх розмов, суперечок, моментів напруги між ними. Хотілося більше цього відчуття «хочу торкнутися, але не можу». Хотілося, щоб Кат шукав більше приводів бути поруч із Фейт, а не постійно тікав у свої справи 😢 Коротше, хімія є, але мені її просто не вистачило.Та навіть попри це моя оцінка 10/10. Бо ця історія свіжа, незвична, захоплива і саме з тих, про які хочеться кричати друзям: «ПРОЧИТАЙТЕ, МЕНІ ТРЕБА ЦЕ З КИМОСЬ ОБГОВОРИТИ». І повірте, обговорювати там є що 🐸

Промені Аласі Книга 2, Аліса Корж 🌟Мені завжди важко підбирати слова для відгуку на книжку, яка так сильно запала в душу. Але й промовчати про неї не можу, бо «Промені Аласі» — це щось прекрасне. Ця історія занурює в пустельний сетинг так, що ніби чуєш шурхотіння піску під ногами, змушує переживати за персонажів, наче це справжні, дорогі тобі люди, й дарує такі неймовірні емоції. Після яких вірити в краще стає трохи легше, навіть попри буремні часи за вікном.Авторка не залишає часу на розкачування та не вдається до довгого переказу подій минулої частини. З перших сторінок ми зустрічаємо героїв там, де залишили їх наприкінці першої книги, і сюжет починає стрімко розгортатися. Обидві частини надзвичайно насичені подіями: жодного разу не було нудно під час читання, і зовсім не відчувалося провисань.Продовження значно напруженіше, і те, як усе закручується в сюжетному плані, викликає справжній захват: тут і політичні інтриги, і загострення конфлікту між сваріями та артіями. Персонажі постійно постають перед складним вибором, змушені вирішувати питання без правильних варіантів відповіді, а паралельно — боротися із власними страхами, сумнівами та дитячими травмами. Було неймовірно приємно знову зустріти улюблених другорядних героїв і дізнатися, як склалися їхні долі. Щоправда, не обійшлося без болючих сюрпризів від декого: їх можна було передбачити, але від того стає не менш сумно.Дуже імпонує те, як Касі в цій книзі зростає як персонажка. Вона стає впевненішою в собі, готовою брати відповідальність і палко бажає захищати інших. Водночас дівчина не втрачає своєї чарівної, хоч і місцями дратівливої впертості та загалом не губить себе. Вона залишається навдивовижу живою і справжньою, не перетворюючись на стереотипну «головну героїню».Звісно, оминути увагою Трея було б злочином. Він чудово розкривається в цій частині. В кожній сцені де він пристуній він краде кожен шматочок уваги й тобі завжди хочеться ще. У списку моїх улюблених книжкових чоловіків однозначно сталося поповнення, і це одразу потрапляння на найвищі позиції. Я його обожнюю.Також не можу не згадати одну з найпрекрасніших складових цієї книжки, а саме стосунки між цими двома — це щось абсолютно ідеальне. У світі, де всі почали забувати, що таке справжній слоуберн, авторка виходить і каже: «А я вам зараз нагадаю», — і робить це неймовірно майстерно. Діалоги, жарти, флірт і навіть сварки між ними наповнені потужним магнетизмом. Усе розвивається так тягуче й чудово повільно, з правильними акцентами та доречними подіями у відповідний момент. Важкий і подекуди божевільний спільний досвід робить їхні стосунки глибшими, не залишаючи жодних сумнівів у щирості почуттів.Окрема подяка за фінал історії. Я хвилювалася, що він буде іншим, і водночас щиро сподівалася саме на таку розв'язку. Для мене кінцівка абсолютно ідеальна, і ніяк інакше бути просто не могло.Цвіт вишні зобов'язаний квітнути, тому я дуже чекаю на повернення до цього сетингу, надію на яке нам дають в подяках. Тому, Алісонько, великого великого тобі письменницького натхнення. Але в будь-якому разі, після всіх емоцій, що подарувала дилогія, у мене однозначно плюс одна авторка у списку авторів, від яких я готова читати хоч список покупок.#Redfox_прочитане

🎁 РОЗІГРАШ 🎁Даруємо найновішу новинку: книгу «Світ для фрау Еверс» 🌕 Франц Еверс — ветеран Першої світової, колишній військовий лікар і безнадійний морфініст, що живе на маргінесі суспільства. Він здає в ломбард рештки свого минулого життя й потопає у химерних сновидіннях, поки за стінами щодня змінюється курс марки та вирують політичні чвари. Зустріч із таємничим вороном, хранителем пам’яті людства, відкриває йому очі: атмосфера відчаю та божевілля, яка пожирає місто, — прояв набагато зловісніших сил, здатних розірвати тонку межу самого буття. Міфи й казки оживають, час і простір перетворюються на поле бою з первісною пітьмою, проте щоб вийти на нього, Франц мусить подолати темряву в собі та знищити власних демонів. Умови участі:• бути підписаним(-ою) на канал видавництва «Уроборос»• бути підписаним(-ою) на канал «Енн з Зелених Дахів»• поставити порядковий номер у коментарях під оригінальним дописом Розіграш триватиме до 31 травня включно.На переможця буде оформлено передзамовлення на книгу «Світ для фрау Еверс», а щойно книга вийде — ми одразу відправимо її вам 📚

😼 Ми знаємо, що ви будете читати цієї осені (і зими)"ПІВНІЧ, ЯКОЇ НЕ ІСНУЄ" Наталі Нестерук — ось вона, готова обкладинка. Авторка ілюстрацій: Яна Кириченко ✏️ Пригодницька фантастика, де багато льоду, моря та кораблів, а ще шахт, алмазів, таємниць та задавнених боргів, зрад та кохання, дружби та несподіванок. Капітан Адам Морров помічає в порту оголошення: сто тисяч золотих брон за давню знайому. Проте він знає, скільки Ванда Остром коштує насправді — гори червоних діамантів й тисячі відрубаних рук шахтарів, один з яких був його батько.Він поночі викрадає дівчину й вимагає за волю діаманти, але вітер змінює курс корабля.Адам і Ванда долають образи, недовіру й брехню, кожен в намаганні отримати коштовне бажане, допоки гарматний постріл не відбирає у них все, окрім минулого. В розпачі Ванда пропонує пограбувати діамантову Північ, яку десять літ тому криваво загарбала Горданська імперія. Доля запускає хід подій, визначений багато років тому.Переслідуючи велич, вони рушають туди, де полярні ночі ховають таємниці й скарби. Ціна величі й ницості однаково велика. Та коли одним немає, що втрачати, розплачуються інші. 🔥 Вже цієї осени

✨ВЕЛИКИЙ ЗБІР-РОЗІГРАШ на НРК для 20-ої бригади оперативного призначення "Любарт"✨👉Книжкова спільнота вміє не тільки холіварити, а й об'єднуватись заради важливих справ 💪 Ріна вчора відкрила амбітний збір на 100К, а я підтримую його не менш амбітною допоміжною банкою на 30К. Наземні роботизовані комплекси – це те, що дозволяє нищити ворога, зберігаючи життя нашим воїнам, тому їх треба багато.Серед донатів, кратних 100 грн, розіграю власну дилогію "Промені Аласі" (що поки що майже ексклюзив, бо першу книгу вже й не знайдеш, а в мене ще одненька є). Отже, правила прості:✨моя ціль – 30 000 грн✨квиток кратний 100 грн. ✨більше сума донату = більше шансів!✨результати – як тільки збереться банка✨відправка вашим коштом по Україні✨якщо донатите не з моно – обов’язково вказуйте контактні дані коментарях до донату😐 Баночка тут: https://send.monobank.ua/jar/3WZaSj6kvnБуду вдячна за донати, підтримку та репости. Якщо також бажаєте відкрити допоміжну баночку – пишіть Ріні. Зберемо на НРК💪💫UPD – до збору долучився канал БоКомусьПисати, авторка якого пропонує ще один лот для другого переможця розіграшу – новеньку "Затруєну Чашу" Беннетта!!!

😉 "Земля молодих" Катерина Шильпп, 🧡 УроборосЯ довго збирала слова, аби написати відгук на цю книгу, бо це завжди важко, коли стільки емоцій. Так, я довго чекала на неї. Так, очікування в мене були вище дахів київських хмарочосів. І так – я особисто знаю авторку, бо ми колеги по видавництву, і Катя дійсно as cool as it seems. Ця книга схожа на так багато усього, і при цьому лишається на 100% унікальною. Принаймні я подібного ще не читала, тим паче в сучукрліті.Студентка-антропологиня Фейт Гелен має усе – світле майбутнє в науці, красивого й по вуха закоханого у неї нареченого, який розділяє її захоплення антропологією і є директором музею, скору дату весілля. Лишилося тільки закінчити практику, для чого вона і приїздить на острів Мен. Знайомиться з колегами майбутнього чоловіка, бере участь у археологічному відкритті століття. Мрії здійснюються. Проте дивні речі трапляються, люди здаються не тими, ким вони є, борвій грюкає по шибках, а питань більше ніж відповідей. Може, бо Фейт не питає? Та правда все одно випливає, і за відповідяти їй доведеться спуститися у Тір на Ноґ – місце, якого не може і не має бути. ✨Книга поділена на три частини, і кожна з них для мене мала свій особливий темп і вайб: 🔸Перша частина плавна й глевка, заколисує, затягує у готичну атмосферу тривожності та загадок. Відчуваєш себе комашкою, що потрапила до павутиння. В цілому, як і сама персонажка. Ця тяглість розбивається у мить падіння до "кролячої нори", а далі...🔸Друга частина. Тут треба бігти, бігти й не озиратись, тому мені вона нагадувала динамічну гру на консолі. Безліч локацій та персонажів, квести, загадки та головоломки. Темп зашкалює, тільки встигай перегортати сторінки. При цьому тобі місцями гидко, місцями смішно, десь навіть крінжово, але постійно тривожно. І тут ми зустрічаємо Ката😉🔸Третя частина фіналить книгу, дає відповіді на усі незакриті запитання, а також ставить трикрапку, ніби натякаючи, що історія живе собі далі.Це дійсно мітологійно-горорне фентезі з елементами трилеру, бо загадок багато, пазлик складається поступово, а в кінці читач отримує цілісну картинку і такий – ваааааа😱. Окремо хочу сказати про мову твору – ну яка вона красива й метафорична! Я не люблю надмірну курчавість тексту, проте все вирішує доречність. Катя точно знала, де це треба додати для створення образності й атмосфери, а де прикрутити, аби зберегти динаміку 🤌💮 Персонажі саме такі, які треба. Фейт не мій типаж героїнь, особливо на початку, проте свою роль вона виконала майстерно, а символізм маски зіграв на ура. Кат... ну тут без слів. Найбільше мене зачепив Лоґан, у різних аспектах. Неймовірно прописаний персонаж, від якого в мене досі мурахи. Словом, я не вважаю, що тут немає антагоніста, а там вже вам вирішувати."Земля молодих" – це книга, сповнена сенсів між рядків. Про вибори і залежності, помсту і відплату, а головне – про любов. До себе, до інших, до життя. При цьому вона динамічна і насичена подіями. Так, мені б хотілося більше місця й часу для зміни Фейт, а також зародження та розвитку любовної лінії (я людина слоубьорну, що тут сказати), але тоді це була б геть інша історія. Потужний дебют з довгим післясмаком, про який я вже багатьом покричала в особисті (навіть самий авторці), і моя щира радість, що ця книга побачила світ. А ще вона красива, та це ви й так знаєте 😙 #почитати

📖 Промені Аласі. Книга 2✍️ Аліса Корж @ouroborosbooks🏷фентезіДля мене друга книга сподобалось ще більше ніж перша книга. Можливо, тому винуватий Трей і його кількість в "ефірі", але нічого не можу з собою зробити"Ти і є мій дім, Касі. Поряд з тобою я вдома." Ця книга дуже гарно доповнює першу частину і разом становлять прекрасну єдину історію - цілісний світ, який пропрацьований до найменших деталей. Також тут достатньо політичних аспектів: вчинки персонажів логічно мотивовані, а кожна зі сторін має власні інтереси.Дуже гарна і повільна любовна лінія. Взаємодія між головними героями і їхні словесні перепалки - то шось неймовірне. Я була дуже приємно здивована, що тут було значно більше коханнячка в порівнянні із першою книгою. Історія достатньо динамічна - постійно з'являються нові таємниці та подробиці і від того відірватися від читання просто неможливо.Мені дуже сподобалось, що авторка не оминула увагою жодного персонажа, який з'являється в історії. Головні герої тут розкриваються ще глибше, а другорядні персонажі отримують також свою історію. Окреме місце в моєму серденьку займає місце дружби в цій історії. Справжньої, безкорисливої дружбиЯ не хотіла аби ця історія завершувалась. Кінцівка історії ну така вже гарна, що дуже хочеться продовження. І, хто зна, можливо, колись авторка потішить нас✨ Моя оцінка: 10/10#Читацькі_нотатки_відгук

Імена тих жінок – Ольга ФальВ якийсь момент зловила себе на тому, що хоч і кажу, що читаю все і меж не маю – тріішечки кривлю тут душею: навіть в цьому начебто хаосі я примудрилась склепати собі зону комфорту і старанно в ній бовтатись. Тож: книжка авторки, про яку я нічого не знала, жанру який я не читала, видавництва, від якого поки що тільки купляю (ну історично так склалось, але планую читати активніше!) – чим не експерименти і різноманіття? Спойлер – #топ_місяцяВидавництво УроборосАвторка ділиться своїм реальним досвідом перебування у польський тюрмі. Вона описує не тільки свої думки, мрії і страхи, а і ділиться історіями інших дівчат, а також – тих жінок, що там працювали. Якщо мене спитати, що найбільше зайшло в цій книзі – відповідь буде дещо неочікуваною. Ніжність. Цієї ніжності там відрами, наче авторка з усіх сил намагалась нею компенсувати біль і страх, якось врівноважити невідомість і своє примарне майбутнє… Історії тут строкаті – як і жінки поруч у цьому чистилищі, і жодного разу не можна було передбачити, хто буде з тобою в камері. Та в якийсь момент це й перестає мати значення, бо всі ці “за що” і “чому” розмиваються – лишається просто людина поряд, з якою треба співіснувати, виживати, іноді навіть ділити щось схоже на радість – щоб не втратити себе остаточно.Але те, як розказані історії тих жінок, щиро захоплює. Авторка одразу акцентує – вона не є суддею і не є стороною обвинувачення. Опис подій, що передували увʼязненню, подається інколи навіть сухо – натомість наголос ставиться на особистості, поведінці, тому, що є умовно зараз (тобто, я хочу вірити, що зараз у авторки все добре, я тут мала на увазі “на момент подій в книзі”). І десь на середині читання я почала рефлексувати про те, наскільки ми всі можемо бути різними, і наскільки різні дії кожен з нас робить – інколи реактивно, інколи сплановано. І де ми – то ми, а де – відображення наших дій?За всім тим мені трішечки не вистачило історії самої авторки. Бо саме своє вона подає уривками, і зосереджується саме на життях і іменах тих, хто поруч. Не скажу, що це погано – в якийсь момент воно почало нагадувати пазл, який ти по деталькам збираєш, а пазли я люблю. Найсмішніше те, що вона говорить про себе немало – але знаєте, так часто буває: людина може говорити багато і щиро, але все одно лишається  легкий присмак недосказаності. Сама такою довго була.Я обіймала авторку подумки впродовж всього читання, раділа з нею і тужила теж. Текст щирий, місцями наївний, а місцями – супер-прагматичний. І думаю, що цю книгу можу рекомендувати зі спокійною душею: хоч і не сформулювала досі, що саме, але щось там таке точно було.