У «Листах із Парижа. Листах із Китаю» зібрані друковані в галицькій пресі 1920-1930-их років твори хапливої мандрівниці з гострим розумом і чудовим почуттям гумору Софії Яблонської, а також тогочасні рецензії на її творчість і згадки про зустрічі з авторкою. Пише вона дуже апетитно, вражаючи глибоким баченням краси та радості життя. Бігме, письмо Яблонської – почерк упертюхів!Надибав тут її настроєві авантюрні репортажі з мандрівок Мароко й Китаєм, сповна відчувши описане на запах, дотик і смак. Побував у гаремі, попив чаю з арабками під червоний захід сонця, яке залицяється до землі, почудувався ковтачами вогню й гадюкоїдами, поспівчував китаянці, котра продавала на площі свою дитину.А ще в цій книзі є зворушливі, людяні і безпосередні оповідання, етюди панни Яблонської. Буває, що вона «пробуджує в собі приспаний дух ґаздині» й розповідає, як господарює у власній китайській домівці, ділиться таємницями плекання жіночої краси, або ж навіть збунтовує своїм листом чоловіка та сина Ірини Вільде 😉