Романи «Дівчата з Новолипок» і «Райська яблуня» польської письменниці Полі Гоявічинської з'явилися у другій половині 1930-их. Авторка глибоко проникає в жіночу психологію.В першому романі розповідає історію подруг-ровесниць із робітничо-ремісничого передмістя Варшави, які напередодні Першої світової війни дорослішають, навчаються мистецтву кохання, піддаючись його страхітливим повелінням, намагаються вибратися зі злиднів і віднайти своє щастя. Для обдарованої, сором'язливої, замріяної Франі ці пошуки завершуються трагічно...У «Райській яблуні» – ті ж героїні, але вже дорослі, заплутані в тінях минулого й намаганнях обдурити власні самотності. Вони здаються чужими в цьому світі, непристосованими до життя. Амелія блукає в любовному трикутнику, що заводить її до в'язниці, Цехна залишається матір'ю-одиначкою, в обіймах Квірини помирає її чоловік, а Бронка розчаровується в коханні своєї юності.Книга наповнена болем, смутком, напругою, емоційним неспокоєм і написана у стилі «втраченого покоління» – 9 з 10-ти.