19 лютого — День Державного Герба України 🇺🇦Сьогодні вшановуємо один із головних символів нашої державності — золотий Тризуб на синьому щиті.Саме в цей день 1992-го року Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий Державний Герб України.Історія Тризуба — значно глибша, вона сягає тисячоліть.З найдавніших часів Тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Його зображення археологи знаходять у пам’ятках культури, датованих І століттям нашої ери. Символ був відомий серед народів Сходу і Середземномор’я, а на українських землях — щонайменше з ІІ століття.Існує близько трьох десятків теорій щодо його походження і значення: сокіл у пікіруванні, якір, житній колос, знак триєдності світу чи поєднання небесного, земного і духовного начал. Але в українській традиції він став насамперед знаком сили роду, державності та спадкоємності поколінь.Символ княжої державиУ часи Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів — правителів держави. Особливо багато артефактів із цим знаком збереглося з періоду князювання Володимир Святославич, тому Тризуб вважають знаком князя Володимира Великого.Його карбували на монетах — срібляниках і златниках, зображували на печатках, зброї, стягах. Це був знак влади, спадкоємності та сили держави.Символ відродженняУ ХХ столітті Тризуб став уособленням боротьби українців за незалежність.25 лютого 1918 року Мала Рада в Коростені ухвалила: гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Святого.Золотий Тризуб з’явився на грошах УНР, на урядових печатках, військових відзнаках.Його підтримували і розвивали визначні діячі, зокрема Михайло Грушевський та художник Василь Кричевський.Під знаком Тризуба боролися воїни Українська повстанська армія.У радянський період символ був заборонений і переслідуваний як “націоналістичний”, але не знищений у серцях.Символ Незалежності24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. А вже 19 лютого 1992-го Тризуб став офіційним гербом держави.Конституція України 28 червня 1996 року закріпила його як державний символ.Російська агресія проти України розпочиналася зі знищення українських прапорів і Тризубів як маркерів ідентичності. Бо ворог добре розуміє: Тризуб — це не просто знак. Це код нації.Сьогодні Тризуб уособлює:🔸 спадкоємність тисячолітньої історії🔸 пам’ять про визвольні змагання🔸 символ нескореності🔸 знак єдності українців у всьому світіСьогодні він на шевронах наших захисників, на державних установах, у серцях мільйонів. Він об’єднує тих, хто боронить суверенітет і територіальну цілісність України.Тризуб — це символ свободи, гідності символ Перемоги.З Днем Державного Герба України! 🇺🇦
💙💛 16 лютого — День єднання УкраїниДень єднання — відносно нова дата в українському календарі. Цьогоріч ми відзначаємо його вп’яте. Попри те, що традиції ще лише формуються, за останні роки цей день набув для нас глибокого змісту.👉🏻 Свято з’явилося у 2022 році за указом Президента України Володимира Зеленського як відповідь на серйозні безпекові виклики та спроби розхитати українське суспільство. Відтоді 16 лютого стало символом внутрішньої згуртованості й нашої спільної позиції: ми разом, ми підтримуємо одне одного і ми боремося за власну державність.Єдність для українців — це не абстрактне гасло, а конкретна дія: взаємна підтримка, волонтерство, відповідальність за спільне майбутнє.У різних містах і громадах цього дня:🔹 піднімають Державний Прапор України;🔹 виконують Державний Гімн;🔹 проводять тематичні заходи в закладах освіти та громадах.Долучитися може кожен. Це можна зробити по-різному: вдягнути вишиванку чи елемент одягу в синьо-жовтих кольорах, прикріпити символічну стрічку, підтримати благодійні ініціативи або задонатити на потреби тих, хто сьогодні захищає нашу свободу.🇺🇦 День єднання — це не про формальність у календарі. Це про усвідомлення, що сила держави починається з довіри між людьми. З уміння чути одне одного, поважати різні досвіди, але залишатися спільнотою.❤️🩹 Особливого значення цей день набуває для українців за кордоном. Попри відстані, мови й нові обставини життя, ми зберігаємо культурний зв’язок, підтримуємо одне одного та працюємо на спільний результат — сильну Україну.Єдність — це щоденний вибір бути разом. Бути відповідальними. Бути сильними — попри все. 💙💛
📚 37 років відродження «Просвіти»: слово, що формує націю11 лютого 1989 року було утворено Товариство української мови імені Тараса Шевченка — організацію, яка стала одним із символів національного відродження наприкінці ХХ століття. Згодом воно отримало історичну назву — Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.Це була не просто громадська ініціатива. Це був крок до відновлення української ідентичності, мови й культурної самосвідомості в часи, коли суспільство лише починало відкрито говорити про право бути українським.🌿 Чому створення «Просвіти» було важливим?Наприкінці 1980-х українська мова потребувала системної підтримки та захисту. Товариство стало платформою для:🔹 утвердження статусу української мови;🔹 розвитку національної освіти;🔹 популяризації української культури та історії;🔹 формування активного громадянського суспільства.Саме з таких ініціатив починалися великі зміни, що згодом привели до відновлення незалежності України.📖 «Просвіта» — це про освітуІсторично просвітянський рух завжди мав освітню місію: відкриття шкіл, видання книжок, просвітницькі лекції, формування середовища, де українська мова звучить природно й гідно.Це приклад того, як освіта стає інструментом державотворення.💛 Сьогодні питання мови, культури та національної ідентичності знову мають стратегічне значення. Освіта залишається простором, де формується стійкість суспільства, критичне мислення й усвідомлення власної історії.Для нас як освітньої організації ця дата — нагадування: зміни починаються зі слова, розвиток починається зі знань, а майбутнє — з освіти.📚 Підтримка української мови — це не лише про минуле. Це про відповідальність сьогодення і про те, якою буде Україна завтра. #Просвіта #ІсторіяУкраїни #УкраїнськаМова #Освіта #AIDE #ОсвітаПідЧасВійни #Культура #НаціональнаІдентичність
👨💻 Онлайн курс 30 інструментів фандрайзингу для громадських організаційПід час війни громадські організації в Україні та Європі роблять величезну роботу на благо своїх спільнот та країни. При цьому багато хто стикається з труднощами у залученні фінансування: бракує знань та практичного досвіду в роботі з різними потенційними фінансовими партнерами та у залученні ресурсів з місцевих, регіональних, національних міжнародних джерел, де проєкти-донори-гранти є першим із 30 інструментів (способів залучення ресурсів/фандрейзингу).‼️ Пропонуємо практичний курс з фандрайзингу, створений спеціально для громадських, соціо-культурних, освітніх організацій, які:🔻 працюють в Україні чи Європі;🔻 реалізують соціальні, гуманітарні, культурні чи освітні ініціативи;🔻 хочуть залучати фінансування, але не знають, з чого розпочати.Друзі! Ставте у свій графік👇🔹Дата: 10 та 12 лютого о 15.00 за Києвом🔹Формат: онлайн, платформа Zoom🔹Постійне посилання для подій👇: https://us02web.zoom.us/j/83845955067Meeting ID: 838 4595 5067👨💼 Речник: Руслан Краплич - експерт з фандрайзингу із 30-річним практичним досвідом роботи у локальному фандрейзингу, спонсорингу, грантрайтингу.На зустрічі ви дізнаєтесь:🔺 Що таке системний фандрейзинг?🔺 З чого розпочати фандрейзинг?🔺 Якими є правила фандрейзингу, дотримання яких дозволить уникнути прикрих помилок?🔺 Якими є мотиви фінансових партнерів (чим відрізняються: Благодійники, Філантропи, Меценати, Донори, Спонсори)?🔺 Які із 30 інструментів фандрейзинкгу слід застосовувати, щоб забезпечити фінансову життєздатність організації?Формат зустрічі:🔸 4 онлайн-консультації та розгляд кейсів у Zoom;🔸 живе спілкування з експертом та практичні вправи;🔸 можливість поставити свої запитання та отримати практичні рекомендації, виходячи з вашої конкретної ситуації.👀 Стежте за нашими повідомленнями, незабаром анонсуємо 2 наступні зустрічі!#мережа_українських_освітніх_хабів #освітабезмеж #ПідтримкаУкраїнців #фандрейзинг
📖🎲 Освіта з радістю: день читання, гри та живого спілкування!У першу середу лютого світ відзначає одразу два особливі свята, які нагадують нам про головне в освіті — радість пізнання.📚 Всесвітній день читання вголос — підкреслює важливість читання вголос і обміну історіями. Цей особливий день, що відзначається різноманітними заходами та подіями, має на меті підкреслити силу слова та радість читання в громадах по всьому світу. Свято має за мету заохочення людства, а найбільше — молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає взяти в руки книгу, знайти аудиторію і читати вголос, демонструючи трансформаційну та креативну силу читання, спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями. 🤽🏼♀️ Всесвітній день шкільної гри — день, коли навчальні плани беруть паузу, а шкільний простір наповнюється свободою, уявою та живою грою. Класні кімнати стають місцями для спонтанної взаємодії, радості й творчості. Головна ідея цього дня — дати дітям свободу бути дітьми. Щоб гра справді виконала свою роль, організатори наголошують на кількох принципових, хоча й простих правилах:👉 Без екранів. Це ключове правило дня. Смартфони, планшети, комп’ютери та електронні іграшки залишаються осторонь. У фокусі — жива комунікація, рух і взаємодія одне з одним.👉 Без сценаріїв. Учителі не організовують ігри, не визначають правила й не розподіляють ролі. Діти самі обирають, у що грати, з ким і як — так, як підказує їм уява.👉 Без втручання дорослих. Дорослі спостерігають здалеку й втручаються лише у разі загрози безпеці. Усе інше — відповідальність дітей: домовлятися, знаходити рішення, співпрацювати.У цей день у хід іде все: настільні ігри, конструктори, м’ячі, матеріали для творчості, а інколи — звичайні картонні коробки, які стають найціннішим «інструментом» гри. Часто діти вигадують власні ігри просто на місці.Це свято не має вікових обмежень — воно однаково підходить і для малюків, і для старшокласників, і навіть для студентів. Варто лише довіритися дітям і згадати той безтурботний стан дитинства, коли гра була найважливішою справою дня.📚 Читання вголос — це не лише про книги.Це про голос, емоції, спільність і силу історій, які об’єднують покоління. Коли ми читаємо вголос — ми вчимося слухати, розуміти й відчувати.🎲 Шкільна гра — це не «втрачений час», а простір свободи.Гра розвиває уяву, соціальні навички, знижує стрес і допомагає дітям бути собою. Особливо сьогодні — у світі перевантажень, тривог і гаджетів.💛 Ці два свята разом нагадують: освіта — це не лише оцінки й програми, це спілкування, довіра і взаємодія.📸 Поділіться в коментарях або в сторіз:— як ви сьогодні читали вголос?— у що гралися в школі, класі чи вдома?— з ким розділили цей день?📚🎲 Додайте фото, тегніть нас і покажіть, як виглядає сьогодні освіта саме у вас.Бо читати й гратися — це не дитячість. Це основа розвитку. І цього ніколи не буває забагато 💙💛#WorldReadAloudDay #GlobalSchoolPlayDay #ЧитаємоВголос #ДеньШкільноїГри #ОсвітаЗРадістю #ЖиваОсвіта #AIDE #ЮНІСЕФ #ОсвітаПідЧасВійни #ПідтримкаДітей
⚛️ 2 лютого — 181 рік від дня народження Івана ПулюяІван Пулюй — український фізик, електротехнік і мислитель, чий внесок у науку світ визнав, але не завжди називав його ім’я вголос.Вчений працював із Х-променями ще до гучної публікації Рентгена.Він створив власні вакуумні трубки, отримав одні з перших якісних рентгенівських знімків і першим застосував їх у медицині.Але Нобелівську премію отримав не він.Це не «вкрадена» нагорода в юридичному сенсі — це історія про те, як наукову першість визначає не лише відкриття, а й те, хто встиг першим заявити про нього голосно і в потрібному місці. Пулюй був скромніший. І значно випереджав свій час.🇺🇦 Паралельно з наукою науковець:🔹 був співавтором першого повного перекладу Біблії українською,🔹 підтримував українських студентів і науку,🔹 принципово залишався українцем, навіть будучи частиною європейської еліти.🎙 У подкасті «Українці, які змінили світ» Дмитро Бондаренко розповідає про Івана Пулюя без пафосу, але чесно:🔸 чому його відкриття не стали «його» в очах світу🔸 чим лампа Пулюя була революційною🔸 чому він відмовився від посади міністра освіти Австрії🔸 і чому ця історія досі важлива для нас📱 Дивитись епізод про Івана Пулюя:https://www.youtube.com/watch?v=DLJ-c3ADGeYІ.Пулюй — приклад того, що геній не завжди отримує нагороди.Але залишає вагомий слід в історії науки.💫 Поринай у таємниці науки вже сьогодні і, можливо, саме твоє ім'я колись вразить світ!#ІванПулюй #УкраїнціЯкіЗмінилиСвіт #ГенокодUA #наука #історіяУкраїни #фізика
😞 Ми живемо у часи, коли тривоги, обстріли, зима й нестабільність легко вибивають із ритму. У таких умовах складно концентруватися, а сил на навчання може не вистачати. Щоб зберігати внутрішню опору, важливо робити ставку не на ідеальну продуктивність, а на регулярність. Як це робити — радить AIDE.🌿 Регулярність важливіша за максимумНавіть невелика дія щодня працює краще, ніж рідкісні "ривки" на виснаження. Стабільність допомагає мозку відчувати контроль і передбачуваність — це особливо важливо, коли зовнішній світ нестабільний.⏳ Маленькі кроки — це теж навчання15–20 хвилин повторення або одне виконане завдання — це вже рух уперед. Коли немає сил, дозволяйте собі навчатися трохи менше. Головне — зберігати контакт із процесом.📌 Фокус на головному, а не на всьому одразуКоли енергії мало, корисно обирати 1–2 пріоритетні речі на день. Так зменшується відчуття хаосу й перевантаження. Краще зробити основне, ніж намагатися охопити все й вигоріти.🔄 Ритуали підтримують психікуНавчальний ритуал — той самий час, те саме місце, короткий план — створює відчуття опори. Регулярні повторювані дії заспокоюють нервову систему. Навіть у непередбачуваних умовах це дає відчуття стійкості.💛 Достатньо — це вже добреПродуктивність не може бути однаковою щодня, особливо під час війни. Важливо дозволяти собі робити посильне, без провини за неідеальний результат. Стабільність будується не з героїзму, а з турботи про себе й реалістичних очікувань.💡 Навіть у складні часи кожен невеликий крок має значення. Коли ви обираєте регулярність, турботу про себе й посильний темп — ви вже рухаєтеся вперед. Знання накопичуються поступово, внутрішня стійкість зростає день за днем, а віра у власні сили повертається разом зі звичним ритмом. 💙Ми не зобов’язані бути ідеальними — достатньо бути послідовними. І саме з цього починаються зміни на краще.💪 Підтримка, яка поручРухатися вперед значно простіше, коли поруч є надійні освітні інструменти. Освітні ресурси Асоціації інноваційної та цифрової освіти (AIDE) створені саме для того, щоб підтримати навчання в умовах нестабільності: вони гнучкі, доступні та орієнтовані на реальні потреби учнів і педагогів. На платформі 👉 https://www.aide.one/platforms ви знайдете сучасні цифрові рішення для навчання, розвитку та надолуження освітніх втрат — у зручному темпі й з турботою про психоемоційний стан. 💛 Разом з AIDE робити кроки вперед легше й упевненіше.
🕯 29 січня — День пам’яті Героїв КрутЩороку цього дня Україна вшановує молодих захисників, які у 1918 році стали на оборону держави біля залізничної станції Крути на Чернігівщині.⚔️ Бій під Крутами став одним із найяскравіших символів героїзму та самопожертви української молоді. Близько 500 юнаків — студентів, гімназистів, курсантів Першої української юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького, добровольців Вільного козацтва — протистояли багатотисячній більшовицькій армії.Наймолодшим оборонцям було лише 16 ...Попри значну перевагу ворога в чисельності та озброєнні, українські воїни зуміли затримати наступ на Київ на кілька днів. 📜 Цей час став вирішальним — саме він дозволив Українській Народній Республіці укласти Берестейський мирний договір, що приніс міжнародне визнання української незалежності.Під час організованого відступу українці зруйнували залізничні колії, ускладнивши подальше просування ворога. Водночас 27 студентів, які заблукали в темряві, потрапили в полон і були жорстоко закатовані та розстріляні. Згодом їх перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві.🕯 За різними оцінками, під Крутами загинуло 70–100 українських оборонців, тоді як втрати більшовицької армії становили щонайменше 300 осіб.Сьогодні Крути — це не лише сторінка історії, а символ незламності українського духу. Їхній подвиг надихає сучасних Захисників і Захисниць України, які, як і понад сто років тому, боронять нашу державу від того самого ворога.🕯 Пам’ятаємо Героїв Крут.🇺🇦 Дякуємо всім, хто сьогодні продовжує їхню справу.Слава Україні! Героям Слава!
✍️ У почерку завжди трохи більше людини, ніж у тексті.23 січня — День ручного письма (почерку). День, що викликає ностальгію та концентрує нас на наших думках, відчуттях і ідентифікації себе.📱 У світі, де все друкується, автозамінюється і надсилається за секунду, письмо від руки — майже акт усвідомленості. Кожна літера — унікальна! Як відбиток пальця. Як голос.📝 Кілька фактів, які дивують:✏️ Ручне письмо допомагає краще запам’ятовувати інформацію. Під час написання активізуються зони мозку, відповідальні за відбір і структурування знань. Коли ми виводимо кожну літеру, мозок працює повільніше, але глибше — тому інформація засвоюється краще.✏️ Найкращий почерк у світі зафіксували в Непалі — його власницею стала 14-річна школярка.✏️ Найдовший рукописний лист у світі написав іранець Хосейн Мохаммед Декхані. Понад 150 метрів паперу й близько 2,5 кг ваги — саме так він вирішив висловити образу другові за тривале мовчання.✏️ Найкоротший лист належить Віктору Гюго. Він надіслав видавцеві лише один знак — «?», щоб дізнатися реакцію на свій твір. У відповідь отримав так само лаконічне «!».✏️ Перша рукописна українська книга — Пересопницьке Євангеліє (1561 рік). Ігумен Григорій та його помічник Михайло переписали текст із такою майстерністю, що він і сьогодні вважається шедевром каліграфії.✏️ Почерк — інструмент правди. Саме за ним криміналісти визначають автентичність документів і встановлюють особу автора. Кожна літера — як відбиток пальця: унікальна й неповторна.✏️ Підпис може розповісти більше, ніж здається. За спостереженнями графологів, у ньому можна розпізнати понад 40 рис характеру людини. 🧠 Почерк недарма називають «мозковим письмом». Коли ми пишемо рукою — ми уповільнюємося, фільтруємо зайве, точніше добираємо слова. Саме тому ручне письмо — основа мислення, тексту і сенсів.🖋 Уміння писати — це не просто каліграфія. Це вміння:👉 формулювати думки;👉 створювати історії;👉 впливати словами;👉 доносити сенси.Саме з цього починаються професії, де слово має силу.💡 Якщо вам близько створювати тексти, працювати зі змістом, історіями та ідеями — зверніть увагу на безкоштовні курси про такі професії:🔸 «Професія: спічрайтер»https://eduhub.in.ua/courses/profesiya-spichrayter🔸 «Професія: сценарист»https://eduhub.in.ua/courses/profesiya-scenarist💛 Може це саме те, що ви шукали!✒️ Спробуйте сьогодні просту річ:напишіть кілька рядків від руки — не для соцмереж, а для себе.Бо в епоху швидких повідомлень думки, записані рукою, це цінно!
🇺🇦 22 січня – День Соборності УкраїниДень Соборності – свято української єдності та державності. 📚 Історична подія:22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві відбулося урочисте проголошення Акта Злуки – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину державу. В «Універсалі соборності» зазначалося:«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України… Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»📌 Історична довідка:Ідея соборності формувалася століттями. Ще у XIX столітті українські діячі наголошували на єдності українських земель і народу. У 1990 році українці створили «живий ланцюг» від Києва до Івано-Франківська на честь 71-ї річниці Акта Злуки. Цей ланцюг об’єднав сотні тисяч людей та став символом прагнення до незалежності.Ця подія стала символом прагнення українців до єдності та консолідації в одній державі.🔷 Соборність – це:🔹 єдність і неподільність усіх територій України;🔹духовна єдність українців і громадян України незалежно від національності та віросповідання;🔹 фундамент для суверенітету, демократії та процвітаючої держави.💙💛 Соборність – спільна праця та взаємодія сучасних українців. Особливо важлива вона сьогодні, в умовах війни, коли об’єднання фронту та тилу стає ключовою умовою перемоги. Це щоденна боротьба, духовна єдність і впевненість у майбутньому, яке ми будуємо разом!
TGLIST.COM.UA
