ОСВІТА ТА ПРАВО УКРАЇНА

Чому депутати пропонують звільнити всіх учителів до 31 серпня 2026 року: гроші, контроль та повне перезавантаження системиУ Верховній Раді триває обговорення змін до законодавства, які передбачають не лише підвищення педагогічного навантаження з 18 до 22 годин, а й фактичне припинення трудових відносин з усіма педагогами до 31 серпня 2026 року. Формально це подається як «оптимізація», але аналіз причин та наслідків свідчить: у центрі — фінансові інтереси та бажання повністю переформатувати кадровий склад шкіл.Скорочення без скорочення: як 22 години замінюють 70 тисяч учителівПідвищення норми педагогічного навантаження на +22,2% автоматично зменшує потребу в педагогах. За інформацією, яку озвучували депутати у Комітеті ВР, у школах нині близько 317 тисяч педагогічних ставок. Зростання норми призведе до скорочення приблизно 70 тисяч учителів — майже п’ята частина системи.Однак звичайна процедура скорочення передбачає виплату кожному працівнику вихідної допомоги в розмірі середньої зарплати. Для держави це — мільярдні витрати, на які в умовах дефіциту бюджету, очевидно, коштів немає.Саме тому замість класичної процедури пропонується інший механізм — припинення трудових договорів через набуття чинності нового закону. У цьому випадку вихідна допомога не виплачується взагалі.І держава економить колосальні суми.Чому звільнити всіх, якщо потрібно скоротити лише кожного п’ятого?На це є ще одна причина — кадровий контроль. Закон про скорочення зобов’язує роботодавця залишати на роботі працівників із вищою кваліфікацією, кращими результатами та більшим стажем. Тобто саме тих учителів, які здатні відстоювати свої права, критикувати рішення адміністрації та не бояться висловлювати позицію.Звільнення 100% педагогів із подальшим повторним прийомом дозволяє:вибрати, кого брати назад, а кого ні;сформувати більш залежний від адміністрації колектив;створити умови, коли щорічний строковий контракт стає інструментом тиску: не сподобався — договір не продовжимо.Інакше кажучи, це не просто «оптимізація», а повна перезагрузка кадрової системи освіти.Фінансові розрахунки: скільки держава економить70 тисяч середньомісячних зарплат — це величезний фінансовий тягар, якого уряд прагне уникнути. При середній зарплаті вчителя у 15–17 тисяч гривень йдеться про витрати у межах 1–1,2 млрд грн лише на вихідні допомоги.А якщо звільнити всіх за нормою нового закону — нуль гривень витрат.Економія настільки суттєва, що саме вона виглядає ключовим мотивом запропонованої моделі.31 серпня 2026 року: дата, яка запускає «обнулення» системиОбрана дата — не випадкова. 31 серпня — завершення навчального року та старт підготовки до нового. У цей момент найпростіше припинити всі контракти й одразу розпочати формування нових штатних розписів. Це дає можливість не лише оптимізувати кількість учителів, а й визначити тих, хто працюватиме на нових умовах.Фактично це — «точка перезавантаження», яка відкриває шлях до повної перебудови кадрової структури освіти.Підсумок: фінанси та контроль важливіші за якість освітиЗапропонований механізм — це не реформа змісту освіти, не спроба підвищити престиж професії і не покращення умов роботи вчителя. Це передусім:спосіб скоротити 20% працівників без компенсацій,економія на вихідних допомогах,створення більш керованого та залежного від адміністрації колективу,перехід до строкових контрактів як інструменту тиску.Головні мотиви — економічні та управлінські.І питання, яке сьогодні хвилює суспільство, звучить гостро: чи витримає українська школа реформу, що пропонується не в інтересах освіти, а в інтересах бюджету?Лише спільно, разом з всеукраїнською Профспілкою працівників освіти і науки України ми зможемо відстояти свої права. #НІ_звуженню_прав #ТАК_три_мінімальні #Сергій_Борисенко

Активна позиція Профспілки працівників освіти і науки України щодо недопущення запровадження 36-годинного робочого тижня та строкових трудових договорів для вчителів, а також флешмоб, ініційований Профспілкою та підтриманий учителями всієї країні, включно з тими, хто нині працює дистанційно, дали свій результат.Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак заявив, що депутати готові відмовитися від ідеї запровадження 36-годинного робочого тижня та строкових трудових договорів для вчителів.Спільний, організований Профспілкою працівників освіти і науки України масовий спротив педагогів проти істотного погіршення їхніх трудових прав продемонстрував: освітяни готові відстоювати свої законні інтереси й не дозволять владі ухвалювати рішення, що порушують їхні права.Єдність робить нас сильнішими. Лише разом ми — сила.Вступай до всеукраїнської Профспілки працівників освіти і науки України — саме вона стоїть на захисті твоїх прав. Жодна містечкова профспілка не зможе зробити того що може всеукраїнська профспілка.Голова Харківської профспілки освітян. Сергій БОРИСЕНКО

25 листопада 2025 року відбулося продовження засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій під головуванням Сергія Бабака. У роботі взяли участь представники Кабінету Міністрів України та Профспілки працівників освіти та науки України. Головною темою зустрічі стало питання оплати праці педагогічних працівників.Відкриваючи обговорення, Сергій Бабак підкреслив, що після оголошення перерви на попередньому засіданні Комітет активно працював над пошуком компромісного рішення. Він наголосив на незмінності позиції Комітету: мінімальний посадовий оклад учителя має становити не менше трьох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту». За його словами, питання зарплат педагогів повинне залишатися ключовим пріоритетом державної освітньої політики, а всі кроки мають базуватися на законодавстві та реальних фінансових можливостях держави.Комітет заслухав заступницю Голови Профспілки працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко, яка окреслила ключові аспекти, що мають бути враховані під час ухвалення рішення: стабільне фінансування, дотримання соціальних гарантій та необхідність чітких механізмів підвищення зарплат.За підсумками дискусії депутати вирішили оголосити перерву для доопрацювання пропозицій та проведення додаткових фінансово-економічних розрахунків.Подальші дії та доручення МОНУ робочому порядку Міністерству освіти і науки доручено здійснити необхідні фінансові розрахунки, що стануть основою для формування узгодженого рішення між Комітетом, Урядом та профспілками.Комітет продовжить роботу після отримання актуальних даних, зберігаючи пріоритет на законодавчо гарантованому рівні оплати праці педагогічних працівників та пошуку реалістичного механізму його забезпечення.

Позиція профспілок полягає в тому, що найбільша загроза — розрив між фінансовими обіцянками та реальними змінами у трудових відносинах.Сценарій виглядає так:1. Ухвалюються норми про збільшення навантаження та робочого часу.2. Запроваджуються строкові договори, що зменшують гарантії педагогів.3. Масово укладаються річні контракти.4. Після цього уряд заявляє, що фінансування «трьох мінімалок» немає — як це вже відбувалося у минулі роки.У такому випадку педагоги отримують погіршені умови праці без відповідного зростання оплати.ВисновкиСитуація навколо «трьох мінімалок» — це не лише питання про зарплату.Йдеться про системну трансформацію трудових відносин у сфері освіти. Зміна умов праці, перехід на строкові контракти та збільшення робочого часу можуть бути ухвалені значно швидше й легше, ніж забезпечення їх фінансового наповнення.Відсутність проєктів нормативних актів, незрозумілі джерела фінансування, суперечності між Комітетом і Урядом, а також попередній досвід нереалізованих норм ставлять під сумнів реалістичність обіцянок.Тому ключове питання сьогодні:чи не стане обіцянка “трьох мінімалок” інструментом для запровадження жорсткіших, менш стабільних і менш захищених умов праці для всіх педагогів?

ЗВЕРНЕННЯщодо неприпустимості звуження прав педагогічних працівниківта необхідності збереження гарантій у сфері освіти11 листопада 2025 року Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій були оприлюднені пропозиції до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», які передбачають наймасштабніше за роки незалежності України звуження прав педагогічних працівників закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти.Запропоновані зміни викликають надзвичайне занепокоєння та не відповідають державним інтересам у сфері забезпечення доступної й якісної освіти. Зокрема, вони включають:масове звільнення всіх педагогічних працівників до 31 серпня 2025 року з подальшим переведенням їх лише на строкові трудові договори;збільшення тривалості робочого часу до 36 годин на тиждень;підвищення навчального навантаження на 22,2 % — до 22 годин на одну ставку.Такі кроки матимуть наступні критичні наслідки:Масове звільнення педагогів без виплати вихідної допомоги, що є прямим порушенням трудових гарантій.Значне скорочення педагогічних кадрів. За прогнозами, після примусового звільнення до роботи повернеться лише 80 % учителів, що може призвести до втрати близько 70 000 педагогічних працівників.Повна залежність учителя від керівника закладу через укладання строкових трудових договорів строком від 1 до 5 років без гарантій продовження.Зниження реальної заробітної плати для педагогів, які працюють у малих школах та викладають предмети з невеликим навчальним навантаженням, через переведення на неповний робочий час.Унеможливлення роботи понад ставку через поєднання 36-годинного робочого тижня та збільшеного навчального навантаження, що фактично позбавить педагогів частини їх законного доходу.Ризики зменшення або скасування доплат за педагогічні звання, що демотивуватиме педагогів та знецінюватиме їхню професійну працю.В умовах зовнішньої агресії та демографічних викликів подібні ініціативи становлять загрозу стабільності системи освіти та кадрової безпеки держави.У зв’язку з викладеним вимагаємо:Не підтримувати пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, спрямовані на звуження прав педагогічних працівників.Провести широке публічне обговорення із залученням профспілок, представників закладів освіти, експертів та громадськості.Зберегти чинну норму педагогічного навантаження — 18 годин на ставку.Не запроваджувати 36-годинний робочий тиждень для педагогічних працівників.Залишити можливість укладання безстрокових трудових договорів, не допускаючи обов’язкового переведення педагогів на строкові контракти.Гарантувати збереження робочих місць та недопущення масових звільнень педагогічних працівників.Передбачити реальне підвищення заробітної плати педагогів через додаткове бюджетне фінансування, а не шляхом скорочення персоналу чи збільшення навантаження.

Синхронність процесів: випадковість чи стратегія?Самі по собі ці фактори можуть виглядати як сукупність несистемних явищ. Але якщо подивитися ширше, виникає враження, що вони працюють синхронно:приватний сектор активно рекламує себе як «єдиний спосіб достойно заробляти педагогу»;освіта в приватних школах подається як більш якісна;медіа часто підсилюють негативні історії про державні школи;політичні ініціативи спрямовані на оптимізацію мережі та зменшення витрат;вчителів заохочують шукати індивідуальні способи заробітку, а не вимагати системних змін;дискредитація профспілок як єдиного професійного вчителькоюго об'єднання;тема закриття малокомплектних шкіл посиійно лобіюється у владних та парламентських дискусіях.У результаті держава отримує аргументи для скорочення освітньої мережі, приватний сектор — кадровий ресурс, та клієнтів, а самі вчителі — дедалі сильніший психологічний тиск, який підштовхує до звільнення.Що це означає для майбутнього української освітиПотенційні наслідки таких тенденцій можуть бути різними:трудова міграція вчителів у приватні школи або за кордон;нерівний доступ до якісної освіти для дітей у сільських та малих громадах;розрив у стандартах між державною та приватною системами;зростання витрат батьків через поступове перетікання освітніх послуг у платну сферу.Питання про те, чи існує централізована стратегія, лишається відкритим, але збіг інтересів та послідовність подій дає підстави припускати наявність довгострокового тренду, у якому державна школа поступово втрачає кадри на користь приватної освіти.---ВисновокСуспільна дискусія про низькі зарплати вчителів давно переросла рамки простої боротьби за підвищення окладів. Сьогодні це — частина ширших процесів, що охоплюють політичну, економічну та інформаційну сфери.На тлі структурних реформ, оптимізації шкільної мережі й активного розвитку приватної освіти в контексті воєнного та післявоєнного періоду українського вчителя фактично опиняють перед вибором:залишитися у системі, що переживає кризу, або перейти у сектор, який активно формує власний ринок і потребує кваліфікованих кадрів.І від того, яким шляхом піде система далі, залежить не лише доля педагогів, а й майбутня структура всієї української освіти.Сергій БОРИСЕНКО

🚆 Двоповерхові вагони і євроколія до Львова — у 2026 році Заступник Міністра фінансів України Олександр Кава провів зустріч із керівництвом і членами Американської торговельної палати в Україні (ACC) та представниками бізнесу. Обговорили відновлення транспортної та логістичної інфраструктури, залучення інвестицій у залізничний сектор і впровадження європейських стандартів фінансування проєктів відбудови.✔️ За останні п’ять років Уряд придбав 166 сучасних пасажирських вагонів, ще 100 вагонів почнуть надходити у 2026 році. У проєкті бюджету-2026 передбачено кошти на ще 100 вагонів, серед яких — перший двоповерховий пасажирський вагон українського виробництва.“Двоповерхові пасажирські вагони дозволять суттєво оптимізувати витрати на перевезення пасажирів. Витрати на обслуговування одно- та двоповерхових вагонів відрізняються приблизно на 10%, тоді як кількість місць у двоповерховому вагоні зростає майже на 80%. Тобто за порівнянних експлуатаційних витрат компанія зможе перевезти значно більше пасажирів. У перспективі модельний ряд двоповерхових вагонів включатиме варіанти як для нічного сполучення — зі спальними місцями, так і для денного — з місцями для сидіння”, – зазначив заступник Міністра фінансів Олександр Кава. Окрему увагу на зустрічі приділили інтеграції української залізниці до європейської мережі TEN-T. Україна вже отримує грантове співфінансування від ЄС (програма Connecting Europe Facility) — 50% вартості проєктів. ▪︎ У 2025 році вже збудовано євроколію Чоп–Ужгород. Наразі триває електрифікація цього напрямку, яка має завершитися до кінця літа 2026 року. ▪︎ У 2026-му планується старт робіт до Львова. ▪︎ У перспективі — євроколія до Чернівців і Луцька.Детальніше

5 листопада 2025 року Верховна Рада України схвалила у другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо вдосконалення процедури видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, на підставі яких вони формуються» (реєстр. № 13062).Новий закон:покращує систему перевірок правильності видачі та продовження листків непрацездатності, а також документів, що є підставою для їх оформлення;уточнює правила компенсації страхових виплат у випадках, коли встановлено, що листок непрацездатності був виданий без належних підстав, та порядок оскарження відповідних вимог про повернення коштів;закріплює можливість постійного використання паперових листків непрацездатності у певних випадках, а не лише під час воєнного стану;визначає, що порядок і умови оформлення, продовження та ведення обліку листків непрацездатності в електронному реєстрі, а також випадки застосування паперової форми, встановлюватиме Міністерство охорони здоров’я за погодженням з уповноваженим органом управління.Запровадження цього закону сприятиме підвищенню рівня захисту прав застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у разі тимчасової втрати працездатності.

30 жовтня 2025 року у змішаному форматі відбулась звітно-виборна конференція Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, у роботі якої взяли участь делегати, голови територіальних та первинних організацій профспілки, члени ревізійної комісії та інші запрошені.З привітальним словом виступив Народний депутат України Павло Сушко, який також розповів про роботу, направлену на дотримання права дітей на освіту та збереження мережі закладів освіти. Заслухавши звіт Дулуб Лідії Миколаївни про роботу Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України та звіт ревізійної комісії за період з 17 вересня 2020 по 29 жовтня 2025 року, який представила Циколенко Надія Іванівна, учасники Конференції визнали роботу Харківської обласної організації Профспілки задовільною та затвердили звіт Ревізійної комісії.Головою Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України одноголосно було обрано БОРИСЕНКА Сергія Олеговича, заступниками голови - БОРОДАВКУ Вячеслава Сергійовича та УГОДНІКОВУ Олену Ігорівну. Також делегати конференції обрали: керівні та контролюючі органи – Обласний комітет, Президію обласного комітету, Ревізійну комісію обласної організації Профспілки; делегатів З’їзду та кандидатів до складу Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України від Харківської обласної організації Профспілки.https://www.facebook.com/share/p/1BYTiy17QQ/

Пам’ятка для керівника: порядок організації інклюзивного навчання у закладі загальної середньої освітиІнклюзивна освіта визнана одним із ключових пріоритетів сучасної освітньої політики, адже вона відображає принципи рівності та доступності для учнів з особливими освітніми потребами. Це не просто формальна вимога, а філософія, яка забезпечує кожній дитині, незалежно від її індивідуальних особливостей та потреб, право на якісну освіту в загальноосвітньому середовищі. Організація ефективного інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти вимагає від керівників не лише розуміння цих принципів, а й чіткого дотримання встановлених процедур і налагодження системної роботи. Саме для того, щоб допомогти адміністрації закладу загальної середньої освіти успішно впровадити та підтримувати цей процес, ми підготували стислий гайд для керівників «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Уураїни від 15.09.2021 № 957.Основні етапи:1️⃣) зарахування дитини до закладу. 2️⃣) створення інклюзивного класу, розподіл учнів та кадрове забезпечення.3️⃣) формування та організація роботи команди супроводу.4️⃣) розробка індивідуальної програми розвитку.5️⃣) формування особової справи учня з особливими освітніми потребами, забезпечення збору та оформлення відповідних документів. 6️⃣) організація навчального процесу, надання підтримки, підготовка освітнього середовища та ресурсів для проведення занять.7️⃣) оцінювання результатів навчання, адаптація та/або модифікація змісту навчальних предметів.Системне впровадження інклюзивної освіти — це безперервний процес, що вимагає відповідальності, координації та постійного професійного розвитку всіх учасників освітнього процесу. Пам'ятайте, що успіх інклюзії у вашому закладі залежить від системності та неухильного дотримання чітких процедур на кожному з етапів. Мета інклюзивного навчання — створити умови, за яких кожна дитина має рівний доступ до якісної освіти, підтримку та розвиток своїх можливостей, тим самим формуючи толерантне та всебічно розвинене суспільство. Скачати пам’ятку для керівника 👉 https://surli.cc/qdhafpДетальніше за посиланням 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text #СхіднеДСЯО_Інклюзія#СхіднеДСЯО_ЗагальнаСередня