Статистика telegram channel - @ostap_terevenyt

Лабораторія Opera Aperta поділилась коротким презентаційним відео нової опери Mōdraniht. Songs of Winter War!Опис під відео:УУ січні 2026 року артист_ки Opera Aperta вирушили на експедицію до околиць села Бабин Косівського району в Карпатах для вивчення українських зимових ритуалів. Окрім добре відомих традицій (Маланки, колядування та Вертепу), команді вдалося знайти свідчення про велике зимове свято під назвою «La Vijanera», яке існувало в цьому регіоні з XVII до початку XX століття і відбувалося в день зимового сонцестояння — 21 або 22 грудня.Центральна ідея цього карнавалу полягала в захисті села та кожного двору від темних сил зла, які могли наближатися або з лісу (дикі звірі), або з долини (чужинські загарбники). Для відсічі цим загрозам карнавальна процесія спускалася з Сокільського хребта до села, здійснюючи багатогодинну ходу, під час якої відвідувала кожен двір і виконувала ритуальні танці очищення та захисту.Деякі елементи свята — зокрема його назва і центральна концепція — були запозичені з язичницького карнавалу регіону Кантабрія на півночі Іспанії і принесені на карпатські землі у XV–XVI століттях сефардськими євреями, які тікали від переслідувань інквізиції на Піренейському півострові. Від сефардських громад карпатські гуцули перейняли давню техніку лиття ритуальних дзвонів, а також ключові карнавальні ролі та функції (Zarramacos, Trapajeros, Gitanos).Головною відмінністю українського варіанту від іспанського оригіналу (де брали участь лише чоловіки) стала його фемінізація: до участі у святі допускалися виключно жінки, тоді як чоловіки мали залишатися вдома і не виходити надвір.Остання відома задокументована українська La Vijanera відбулася в Косівському районі 1911 року. Після цього, під час Першої світової війни, носії традиції емігрували до Аргентини та Нью-Йорка, і традиція була втрачена.На основі низки інтерв'ю з колишніми учасниками карнавалу в еміграції, проведених у 1920–30-х роках, а також фрагментів старовинних поясів і дзвонів, що збереглися у місцевого візника, мистецька команда під час експедиції змогла реконструювати камерну, інтимну, малоформатну версію центрального ритуалу. Цю реконструкцію можна побачити у форматі півторахвилинного презентаційного відео.Нагадаємо, що показ вистави відбудеться в рамках фестивалю КЇ Fest. Це буде світова прем'єра у Києві, після якої опера поїде на великі міжнародні фестивалі у Роттердамі та Відні.Квитки на прем'єру у Києві 👇📆Коли: 10 травня 18:00📍Де: Київ, МЦКМ🎟 Квитки за посиланням

Передивились весь київський репертуар?Не біда, оскільки наступні два місяці в Києві буде чимало вистав, що приїжджають з інших міст! Для зручності зібрали всі разом в одному місці.🔗П’ятниця, 1 травня — «Я бачу, вас цікавить пітьма», МЦКМ🔗Субота, 2 травня — «Я бачу, вас цікавить пітьма», МЦКМ🔗Понеділок, 04 травня — «Вій», театр ім. І. Франка🔗Понеділок, 04 травня — «Спадкоємець», театр ім. І. Франка (перенесено на 26 жовтня)🔗Середа, 06 травня — «Аліса в країні див», театр ім. Лесі України🔗Понеділок, 11 травня — «Месопотамія», театр ім. І. Франка 🔗Вівторок, 12 травня — «Макбет», МЦКМ 🔗Вівторок, 19 травня — «Озерний вітер», сцена 6🔗Середа, 27 травня — «Місто», МЦКМ 🔗П’ятниця, 29 травня — «Місто», МЦКМ 🔗Субота, 27 червня — «Місто», МЦКМ 🔗Субота, 06 червня — «Жираф Монс», сцена 6 🔗Субота, 06 червня — «Калинова сопілка», сцена 6 🔗Субота, 06 червня — «Гидке Каченя», Київський академічний театр ляльок🔗Субота, 06 червня — «Момо плюс Попо», Київський академічний театр ляльок🔗Неділя, 07 червня — «Золоте Курча», Київський академічний театр ляльок🔗Понеділок, 08 червня — «Апельсиновий пунш», театр ім. І. Франка🔗Понеділок, 15 червня — «Травіата», театр ім. І. Франка 🔗Вівторок, 16 червня — «Катерина», театр ім. І. Франка 🔗Понеділок, 29 червня — «Дон Жуан», театр ім. І. Франка 🔗Вівторок, 30 червня — «ТГШ. Подорож у часі», театр ім. І. Франка 🔗Вівторок, 30 червня — «Золотий обруч», МЦКМ

Про Андрія Жолдака можна говорити до ранку, але спробуємо тезисно нагадати 😎На початку 2000-х режисер очолив Харківський академічний драматичний театр ім. Шевченка («Березіль»). Він намагався перетворити його на суперсучасний європейський центр, що страшенно дратувало частину «старої гвардії» театру та місцевих чиновників.Вистава «Ромео і Джульєтта» була заявлена як радикальне переосмислення Шекспіра. Жолдак переніс дію у щось середнє між психлікарнею, моргом та нічним клубом. На сцені було багато голих тіл. Для консервативного Харкова того часу це, скоріше, виглядало як порнографія, а не мистецтво. Актори імітували статеві акти, обливалися водою, їли сире м'ясо, а сцена була завалена сміттям та металевими конструкціями. Ромео і Джульєтта були не романтичними коханцями, а радше пацієнтами з девіантною поведінкою.У 2005 році губернатором Харківської області став Арсен Аваков. Конфлікт перейшов із суто мистецької площини у політичну та фінансову. Після перших показів (які викликали фурор і обурення одночасно) Аваков та місцева рада почали тиснути на театр.Офіційна причина — «нецільове використання бюджетних коштів» та «аморальність».Влада заявляла, що державний театр не має права показувати «таке» за гроші платників податків. Жолдак у відповідь звинувачував їх у цензурі та невігластві. Жолдак гучно грюкнув дверима, заявивши, що в цій країні мистецтво нікому не потрібне, і вивіз виставу до Берліна. Те, що було радикальним у 2005-му, у 2026-му вже сприймається як вторинне.Після 15 років еміграції Жолдак приїхав у Київ до театру імені Лесі Українки створити виставу «Дім».Приготуйтеся до «фізичного театру». Актори працюють на межі виснаження, а замість класичних діалогів — емоційні вибухи та сюрреалістичні образи. На перших показах режисер виходив до зали, щоб попередити: не шукайте логіки. Шукайте власні відповіді у цьому хаосі.Одні критики називають «Дім» геніальним візуальним полотном, інші — відірваною від реальності архаїкою. Але вона нікого не залишає байдужим, це точно. Чи зміг режисер, який роками працював за кордоном, відчути сьогоднішній Київ? Чи його методи з 2000-х досі працюють на нас, змінених війною?Запрошуємо всіх перевірити це завтра, відвідавши виставу.📆Коли: 25 квітня, субота о 15:00📍Де: Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки Квитки за посиланням.

У Луцьку стартує масштабний проєкт до 85-річчя Юрка Покальчука!Юрко Покальчук був «хрещеним батьком» сучасної української літератури, наставником Жадана та Карпи, першим перекладачем Борхеса українською. Літературна платформа «Фронтера», «Алгоритм дій» та театр «Гармидер» об’єдналися, щоб відкрити світові спадок династії Покальчуків. Прем’єра вистави «Озерний вітер» є частиною створення креативного простору «Дім Пако» у родинній садибі Покальчуків — місця, яке, за планами організаторів, стане резиденцією для митців з усього світу.Вистава за однойменною повістю занурює у дохристиянський світ Полісся. Тут русалки, перелесники та змієлюди — не казки, а реальні сили, що керують людськими долями. Режисерка Руслана Порицька внесла в виставу використання автентичних обрядових співів і масок-реконструкцій. Музичне полотно вистави наповнене піснями та переказами, які команда театру збирала в експедиціях волинськими селами.📅 Прем’єра в Луцьку відбудеться 2 травня та 3 травня (в приміщенні Волинського театру ляльок).🚐 Далі — всеукраїнський тур, квитки на події якого вже доступні в нашому боті в розділі гастролі

Вітаємо Микиту Полякова з перемогою в режисерському конкурсі «Франко-Практикуму»! Його візія вистави «Теплий пагорб» (за текстом військового і драматурга Гліба Кротова) підкорила експертів. Тепер чекаємо на прем’єру на Камерній сцені ім. Сергія Данченка театру Франка вже у наступному сезоні 2026/2027.З 2021 року він став керівником музичної частини в Сумському національному театрі ім. Щепкіна. У Сумах Микита створив власну платформу для молоді — Лабораторію лімінального театру імені Леся Сабрука. У цій лабораторії актори-початківці за місяць можуть пропрацювати до 30 п'єс, експериментуючи з формами в артпросторах.Микита багато працює з темою війни, але робить це через звук. Його проєкт «П'єса 22, або Шлях героя» (за текстом воїна ЗСУ Володимира Туки) — це нойз-драма.«Оркестр виникає з пострілу чи вибуху. Сам звук, який ми чуємо в цю мить, і є твором цього оркестру», — каже Микита. Зараз він набирає курс бакалаврату за спеціальністю «режисура музично-драматичного театру» в київській консерваторії (НМАУ). Побачити його вистави можна не лише в Сумах, але й в Києві. Одною з видатних вистав є «Баланс» в театрі Ветеранів.

Поки у рідному Харкові головна сцена залишається під замком через безпекову ситуацію, а репетиції часто проходять у підвалах, Харківський театр ляльок імені Афанасьєва продовжує працювати. Команда, яка принципово відмовилася від релокації, везе до Києва дві роботи головної режисерки — Оксани Дмітрієвої.Цього року пані Оксана стала лавреаткою Шевченківської премії. Ці постановки вже встигли підкорили глядачів у Франції та Німеччині, і вкотре їдуть до Києва, аби всі змогли відчути цю «красу під час апокаліпсиса».📍«Жираф Монс» Притча для всієї родини (10+)Це вистава-терапія, яка була створена вже під час повномасштабного вторгнення. В основі — казка Олега Михайлова, де переплітаються дві епохи. Перша — легенда про жирафа, який жив у Харківському зоопарку під час Другої світової війни та ховався від бомб у під’їзді звичайного будинку. Друга — реальність 2022 року, де сучасний жираф знову опиняється в епіцентрі війни. Хоча тема війни важка, вистава позбавлена прямолінійної травматизації. Це погляд на катастрофу очима дитини. 📍«Калинова сопілка» Містична драма для дорослих (18+)Вистава за мотивами повісті Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку». Режисерка підкреслює, що головне слово цієї вистави — краса. Це краса тексту Забужко, віршів харківської поетки Діни Чмуж та музики Вікторії Міщенко. Це «жіноча» версія біблійної історії про Каїна та Авеля. Історія двох сестер — Ганни та Олени, трагедія українського роду, де в одній колисці можуть народитися і світло, і нестримне зло. Вистава шукає відповідь на питання: чи можна розпізнати зло в зародку і чи здатна любов його зупинити?📆Коли: субота, 6 червня📍Де: Сцена 6 (вул. Васильківська, 1, Довженко-центр, 6-й поверх, метро Голосіївська)

Цими вихідними у Львові відбудеться другий «Фестиваль перших п'єс». Це роботи ветеранів і ветеранoк, які пройшли навчально-реабілітаційний курс і зробили перші кроки в драматургії. Розклад подій:🗓 4 квітня (Субота) 13:00 — «Переживака» Автор: Дмитро Illinois Ільїн | Реж: Анна Камша14:30 — «Перший Досвід» Автор: Юлія Романюк | Реж: Мар’яна Черномиргин16:00 — «Нюдси для Енея» Автор: Орися Григоренко | Реж: Олександра Вінничук17:00 — «Зрада відміняється» Автор: Георгій Соболевський | Реж: Олександра Удод19:00 — «Гойдалка» Автор: Зоряна Гребенюкова-Кобенко | Реж: Остап Вакулюк20:30 — «Найочікуваніша зустріч» Автор: Влад Тернопол | Реж: Катерина Вишня Вишнева🗓 5 квітня (Неділя) 12:00 — Публічна дискусія: «Як/коли/кому варто писати і ставити пʼєси про війну?»13:30 — «Одиниця любові» Автор: Аліна Сарнацька | Реж: Ріна Бойко, Антон Литвинов15:00 — «Випадок у торакальному відділенні» Автор: Андрій Тераз | Реж: Олександра Люта15:40 — «Байки "Галицької Свіжини"» Автор: Анна Іванцик | Реж: Вікторія Білан-Ращук17:00 — «Сірий - Сірко» Автор: Оля Воронюк | Реж: Юстина Жуковська18:00 — «Незакономірні закономірності або Неідеально ідеальні» Автор: Михайло Тарабан | Реж: Катерина Вишня Вишнева19:00 — «Поплач або Звари Борщу» Автор: Мар’яна Черномиргин | Реж: Раяна Аль Хаммаді📍Де: м. Львів, Камерна сцена театру імені М. Заньковецької.🎫 Умови: Обов'язкова реєстрація та донат від 200 грн. Ваші внески допомагають Театру Ветеранів розвиватися та створювати нові майданчики для самовираження наших захисників.Проєкт реалізовується за партнерства INDEX: Institute for Documentation and Exchange та за підтримки Razom for Ukraine.

Час краси — зараз: акторка Ольга Голдис знялася у кампейні Guzema Fine Jewelry, в якому нагадує бути собою #натхнення Нове знімання Guzema Fine Jewelry побудоване навколо ідеї краси як безперервного процесу — такого, що трансформується разом із жінкою. Як і квітка, вона не зупиняється в одній формі і не боїться змін. Її сила не в постійності, а здатності щоразу входити в новий стан і залишатися в ньому рівно стільки, скільки потрібно.Головною героїнею цієї історії стала українська акторка та танцівниця Ольга Голдис. Її неперевершену гру я мала щастя бачити у виставах «Гедда Габлер» та «Процес», раджу!Через метафору життєвого циклу квітки та мову тіла вона втілила ідею живої, мінливої краси.Розмірковуючи про красу, Ольга ділиться власним досвідом: Коли я була юною, то вважала себе жахливою. Мені ніхто не казав, що я красива — ба більше, іноді звучало протилежне. Тому я роками не сприймала себе і заперечувала власну красу. А зараз, дивлячись на свої світлини тих часів, я бачу дуже вродливу людину. Краса хоч і вчасна, але цей час швидкоплинний. Тому надзвичайно важливо не втратити мить: бути собою і цінувати себе тут і зараз. Також обов’язково подивіться на акторку у відео для бренду.колекції • бренди • знахідки telegram / instagram / podcast

Марічка Штирбулова про нову прем'єру лабораторії Opera aperta.Команда Opera aperta готує світову прем’єру постановки «MODRANIGHT. Songs of winter war», заплановану на травень в рамках фестивалю KЇ FEST. Поки що автори дотримуються мінімалістичної стратегії просування: єдиним джерелом візуальної інформації залишається афіша, а деталі концепції не розголошуються. Така закритість проєкту лише підкреслює його інтелектуальну дистанцію від масового продукту.Ми звернулися до виконавиці Марічки Штирбулової, щоб запитати, за якими правилами відбуватиметься взаємодія глядача з цією багатошаровою роботою та і чого глядачеві очікувати.— До чого глядачеві потрібно бути готовим?Марічка: Глядачам варто приходити відкритими, готовими до сприйняття, готовими до певних викликів, до гучного звуку, «немузичної» музики, нелінійного сюжету, оголеного тіла (о боже) тощо. Ми працюємо з цими речима не заради хайпу чи епатажу — це направду дуже серйозна, професійна, інтелектуальна багатошарова робота. За нею стоїть дуже-дуже багато досліджень, професійного вишколу, дійсно багато художньої, акторської, музичної, режисерської роботи. Сподіваюся, глядачі це відчують. Ми сповідуємо не розважальне мистецтво (мистецтво?) та мріємо вивести Україну із культурної ізоляції, в якій вона, на жаль, досі перебуває — як би не хотілося тішити себе ілюзіями. Наші попередні проєкти та діяльність за кордоном підтверджують, що таке мистецтво є актуальним і відповідає світовому рівню. Тому хочеться, щоб цей спільний культурний простір справді став спільним.— Чи варто пояснювати сенси глядачу заздалегідь?Марічка: Спроби пояснювати мистецтво — це загалом суперечлива практика. У цій піар-кампанії ми свідомо відмовилися від будь-яких «зачіпок». Як вже сказано вище, розуміння значною мірою залежить від готовності людини до глибокого сприйняття — так само як і з будь-яким складним художнім твором чи літературою.— Глядач має сприйняти виставу на рівні відчуттів?Марічка: На рівні всього: і мислення, і серця, і відчуттів.Для роботи над оперою, команда провела серію експедицій, що охоплювали українські Карпати, Центральну Азію, трагедію Аральського моря та зимовий карнавал La Vijanera в північній Іспанії.Квитки на світову прем'єру у Києві 👇📆Коли: 10 травня 18:00📍Де: Київ, МЦКМ🎟 Квитки за посиланням

До Дня театру маємо для вас ідеальний план😉Якщо ви вже читали ці книжки — саме час побачити, як вони лунають зі сцени. А якщо ні — це ще кращий привід познайомитись із історіями через театр! 😜Олівія Ленґ «Сад супроти часу», RDT 7.6/10 — Харківський театр «Нафта», вистава «Тут буде сад»;😜Валер'ян Підмогильний «Невеличка драма», RDT: 8,6/10 — театр Франка;😜 Іван Багряний «Тигролови», RDT: 9.5/10 — театр Оперети;😜 Євгенія Кузнєцова «Драбина», RDT: 9.4/10 — театр «22»;😜 Сергій Жадан «Хлібне перемирʼя», RDT: 8.6/10 — театр на Лівому березі;😜 Вірджинія Вулф «Орландо, RDT: 8.8/10 — незалежний проєкт Марини Кошкіної;😜 Майк Йогансен «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію», RDT: 9.1/10 — Малий театр;😜 Іван Франко «Захар Беркут, RDT: 9/10 — Львівський театр імені Леся Курбаса;😜Марія Матіос «Солодка Даруся», RDT: 8.9/10 — Івано-Франківський театр;😜 Оскар Вайлд «Портрет Доріана Грея», RDT: 8.2/10 — театр «Сузірʼя»; А щоб слідкувати за всіма книжковими і театральними оновленням, запрошуємо до @readeat_official та @ostap_terevenyt