BRAVO SQUAD

Війна змінює правила. Прямо на очах. І змінюються пріоритети. Зараз це стосується дроноводів і розрахунків БпЛАПротивник продовжує здійснювати стрімкі атаки на наші позиції. Малими групами, з використанням мотоциклів окупанти просочуються крізь нашу оборону. Потім, закріпившись на певній ділянці, вони починають полювання на наших дроноводів. Вони номер один у списку. Ні офіцери, ні командири тощо. Адже дроновиди мають найбільшу цінність, оскільки саме на них зараз припадає основне навантаження по знищенню техніки та особового складу противника. Командири деяких підрозділів вже неодноразово заявляли про цю проблему. Хороших дроноводів не вистачає, і тому такі втрати відразу позначаються на боєготовності підрозділів. Вирішення цієї проблеми бачиться тільки в реалізації проекту «лінії дронів», про яку так часто говорять останнім часом. Це допомогло б зберегти наших людей і забезпечило б нашу перевагу в обороні. Але, на жаль, Генштаб і раціональність часто є діаметрально протилежними поняттями. Залишається тільки сподіватися на розумних командирів, здатних у пучині брехні та безвідповідальності приймати правильні рішення для захисту свого особового складуДумки вголос@orb131

🏹 У серпні темпи окупації нарешті впали на 18% — кацапами було окуповано 464 кв км📋 В минулому місяці ворог вийшов на показник у 19% окупації всієї території України. Востаннє окупанти мали його ще 3-го жовтня 2022 року перед наступом Сил Оборони на Дудчани. 0️⃣ Саме так — приріст окупованих територій за 2 роки і 11 місяців практично рівний нулю. Але аналогічно можна й сказати, що на сході України нами було втрачено стільки ж територій, скільки звільнено на правому березі Херсонщини за аналогічний період.📊 Цього разу знову вирішили зробити кореляцію штурмових дій та відношення втрачених територій:1⃣Новопавлівський — 38% від всіх кв км (16% штурмових дій за місяць);2⃣Лиманський — 27% кв км (17% шд)3⃣Покровський — 19% кв км (33% шд)4⃣Торецький — 9% кв км (6% шд)5⃣Сіверський — 3% кв км (4% шд)6⃣Краматорський — 3% кв км (3% шд)7⃣Запоріжжя — 1% кв км (1% шд)8⃣Сумський — 0% кв км (7% шд)📋Висновки аналогічні минулому місяцю. В даній кореляції найбільш ефективними є Покровський та Сумський напрямок, адже саме там противнику, щоб досягнути успіху треба частіше атакувати. 🤷🏻‍♂️ А от Новопавлівський є найбільш проблемним і там ворог меншою кров'ю, має більші успіхи. Проблеми з'явилися ще й на Лиманському, адже втрачено велику частину Серебрянського лісу.Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат

Як багатьом здається, на горизонті з'явилися туманні перспективи миру. Перспективи того, що ми повернемося до звичайного життя, будемо спокійно пити каву вранці без думок про загрозу, що нависла. Ми будемо виховувати дітей в турботі і любові і не боятися, що на їх голови можуть впасти уламки ракет. Ми знову станемо звичайними людьми з нормальними турботами і бажаннями.Погодьтеся, всі вже давно втомилися і хочуть повернутися до нормальності. Всі втомилися бути героями, щодня перемагати, терпіти і позбавляти себе прекрасного. Це абсолютно нормальне почуття для тих, хто вже четвертий рік захищає нашу країну. Всі страшенно хочуть додому. Зараз наше суспільство знаходиться на роздоріжжі. З одного боку – продовжити війну з тими, хто позбавив нас усього. Продовжити війну за нашу територію, помститися за людей, покарати ворога, перемогти і довести всьому світу, що Україна була, є і буде. Напевно, багато хто з нас цього хоче. Але в той же час всі розуміють, що ціна цього буде високою. Ще смерті, ще позбавлення... І весь парадокс у тому, що "владні" відмовляються допомогти народу в наших бажаннях. З трибуни вони, звичайно, кричать про вихід на кордони 91 року, але де ж ваші зусилля для цього. Чому діти великих бізнесменів, чиновників, політиків отримали бронь і вважаються якимись супернеобхідними фахівцями, поки звичайні хлопці гинуть за їхню свободу? Це не зрадництво, а цілком об'єктивні речі. З іншого боку, прийняти умови миру і повернутися до колишнього життя. Знову ходити на роботу, у вихідні відпочивати з друзями, зустрічатися з дівчатами, творити, мріяти, кохати... Максимально захиститися від війни, насильства і вбивств, зайнятися собою і своєю родиною.Вибір стоїть за нашим народом. Тільки за ним. І я чомусь думаю, що багато хто зараз обере саме другий варіант. Керівництво країни програло цю "війну за довіру". Влада не змогла сказати народу, навіщо люди повинні йти і ризикувати життям. Епоха героїчних добровольців 2022 року, які були готові покласти життя на вівтар свободи нашої країни, вже минула. Мобілізація і бойові якості мобілізованих довели це.Політики в теплих кабінетах забули, що війна за "розуми людей" в рази важливіша, ніж інвестиції в оборонну сферу і промисловість. Виграють війну люди, а не заводи і ракети.Крапка@orb131

В районі населеного пункту Кам'янське Запорізької області окупанти продовжують намагатися просуватися вперед. Російське командування чітко усвідомлює, що контроль над цим ділянкою фронту відкриває для них можливість у майбутньому завдавати ударів по Запоріжжю. Наразі головним завданням ворога є якнайшвидше вийти до Степногорська та скувати сили наших захисників на цій ділянці.Складність ситуації полягає в тому, що через активізацію противника на інших напрямках (зокрема, Сумському) та обмеженість резервів, ЗСУ стикаються зі значним напруженням. Раптове посилення окупаційних військ ще одним мотострілецьким полком дозволило їм здійснити форсування річки Янчекрак під Кам'янським.Ряд експертів висловлюють стурбованість щодо потенційної загрози оперативного прориву російських військ у напрямку Запоріжжя. Наразі такі висновки видаються дещо передчасними, проте не можна заперечувати вже наявні проблеми з логістикою у південному секторі. Ситуація може різко погіршитися, якщо російським військам вдасться наблизитися до Степногорська та взяти під вогневий контроль підступи до Запоріжжя. Це створить серйозні додаткові труднощі@orb131

І все це нашаровується на загальну проблему - дизорганізованість координації між підрозділами.Проблема неузгодженості та слабкої взаємодії між підрозділами наших військ, особливо на передових позиціях, давно перестала бути локальною - вона стала системною загрозою всій системі оборони. Незважаючи на героїзм і високу мотивацію особового складу, відсутність чіткої координації між бригадами, батальйонами і навіть ротами призводить до критичних провалів в організації оборонних і контратакувальних дій. Ця дисфункція не тільки знижує ефективність управління військами, а й безпосередньо сприяє успішному просуванню російських сил углиб українських рубежів.Однією з ключових проблем є відсутність єдиної системи ситуаційної обізнаності на тактичному рівні. Тоді як командування оперативного рівня має у своєму розпорядженні дані розвідки і карти, підрозділи на нульових позиціях часто діють в умовах інформаційного вакууму. Наприклад, під час оборони Бахмута відзначалися випадки, коли реальна ситуація на ділянці фронту кардинально розходилася з даними, що надходили в штаби бригад і вище. Це призводило до запізнілих або помилкових рішень, таких як несвоєчасний маневр резервами або неефективне використання вогневої підтримки.Централізація управління на рівні старших офіцерів, багато з яких досі є проженними совками, також відіграє негативну роль. Замість делегування тактичних рішень командирам рот і взводів, вище керівництво нерідко втручається в питання, які мають вирішуватися на місці. Це не тільки пригнічує ініціативу молодших офіцерів, а й уповільнює реакцію на зміни обстановки. В умовах сучасного маневреного бою, де кожна хвилина зволікання може коштувати позицій, така система управління стає фатальною. Усі ці фактори в сукупності створюють ефект «клаптикової оборони», коли прорив на одній ділянці не компенсується своєчасним маневром або контрударом. Противник, користуючись цією роз'єднаністю, зосереджує зусилля на слабких ланках нашої оборони. Для виправлення ситуації необхідна термінова реформа системи управління, що включає впровадження сучасних автоматизованих систем бойового управління, розширення повноважень молодших командирів і створення єдиних центрів координації вогню і розвідки. Без цього навіть найпідготовленіші та наймотивованіші підрозділи продовжуватимуть зазнавати невиправданих втрат, а лінія фронту - залишатиметься вразливою для ворожих проривів. Важливо продовжити курс на видавлювання прихильників совка і призначення на командувальні посади молодих компетентних хлопців.@orb131

США невпинно котиться до встановлення плутократичної диктатури — гібриду технократичного контролю та влади корпорацій, де виборчий процес перетворено на театралізовану ілюзію вибору між однією фінансовою групою та іншою.Альтернатива ж, іронічно, ще гірша: комунізм майже у рафінованому вигляді, тільки замість серпа й молота — ВОУК-повістка, в якій індекс толерантності став важливішим за будь-яку систему координат.Це вже не політика — це псевдорелігія з власними єретиками, спаленням інакодумства й культом «вразливих груп».Це і є логічний фінал ліберальної ідеології — її вироджена форма, де свобода не захищена силою, а розчинена у множинності самозаперечень.З такого приводу — дозвольте вставити уривок з власної праці «IDENTAT»:«Кожна ліберальна ідеологія є помилковою. Вона не може деградувати, адже деградація — це її абсолют, кінцева утопія вектору розвитку.Але при цьому вона завжди помилкова, адже заперечує базовий природний порядок речей.»Веселі часи. Час ідеологічного перегною, з якого щось або виросте — або остаточно згниє.STALKERUA підписатися

Одинадцять років тому, 5 травня 2014-го року, світ почув про «Азов».Звільнення, захист і розбудова України стали тією метою, заради якої бійці були готові спільно розвивати вміння, здобувати досвід, плекати дисципліну та досягати успіху. Невелика група добровольців, учорашніх цивільних, озброєних арматурою, за пів року перетворилася зі стрілецького батальйону на полк, отримала важку техніку й артилерію.Звільнення Маріуполя, звільнення Мар’їнки, участь у боях під Іловайськом у 2014-му році. Чи не єдина успішна наступальна операція часів АТО – Павлопіль-Широкинська – в 2015-му. Масштабна операція на Світлодарській дузі в 2019-му.Героїчна оборона Маріуполя в 2022-му. Вступивши у повномасштабну війну полком та понісши значні втрати, вже на початку 2023-го «Азов» став бригадою, а навесні 2025-го – корпусом. Бойові дії на найгарячіших ділянках фронту, участь у контрнаступі 2023-го року, просування в Серебрянському лісництві, стабілізація фронту на Торецькому та Покровському напрямках.Постійне вдосконалення системи управління, пошук найкращих рішень для знищення ворога та збереження життів своїх бійців. Впродовж одинадцяти років своєї історії «Азов» став символом ефективності, яка забезпечена постійним розвитком, звитягою та вмотивованістю. Але історія на цьому не завершується, перед нами велика робота.Помститися за полеглих, повернути побратимів з полону, разом звільнити рідну землю та співгромадян з-під окупації, відновити справедливість і далі розбудовувати незалежну Україну. Ми знаємо, за що воювали весь цей час, за що віддавали свої життя наші побратими, знаємо, як воювати далі, до перемоги!Заповнити анкету | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp

Повертаючись до питання, за що американці мають бути вдячні Україні. Наприклад, за безпрецедентні випробування свого озброєння в реальних бойових умовахНагадаю, що сьогодні у світі є тільки один полігон, де можна перевірити, як сучасна західна зброя працює проти повноцінної армії з радянською спадщиною, доповненою новітніми розробками. Не проти збіговиська з калашами, не на навчаннях з умовним противником, а у справжній війні, де по тобі б'ють сотнями ракет, а ворог адаптується буквально на ходу. Такий полігон безцінний. Бо на жодних випробуваннях у Неваді чи Техасі ти не дізнаєшся, як твої системи працюють під російським радіоелектронним придушенням. Як твої ПТУРи пробивають (або не пробивають) динамічний захист нових російських танків. Як твої системи ППО ловлять (або пропускають) гіперзвукові "Кинджали". Адже вже після перших же місяців війни американці охрініли від того, наскільки швидко росіяни вчаться й адаптуються, змушуючи змінювати тактику вже в реальному часі. І тепер уявіть, яка це знахідка для Пентагону. Український конфлікт - це можливість застосовувати нові засоби ведення війни: від алгоритмів штучного інтелекту для артилерії до нових методів радіоелектронної боротьби. Де кожен збитий дрон або підбитий танк - це не умовні "втрати умовного противника", а конкретні дані для доопрацювання систем. Американці мали витратити десятки мільярдів і років десять на навчання, щоб отримати хоча б частину цього досвіду. А тут - будь ласка: все вже відбувається саме.І найголовніше - Україна не просто дає доступ до поля бою. Вона ще й сама вчиться швидше за всіх у світі, створюючи нові тактики, які вже зараз змінюють уявлення про війну майбутнього. Дрони-камікадзе, морські дрони, кібервійна - все це тепер не теорії, а практика, якої американські генерали уважно вчаться. Тож коли хтось каже: "США витрачають на Україну занадто багато", варто нагадати - вони не витрачають, вони інвестують. У дані, у досвід, у майбутні перемоги своєї армії. І Україна, по суті, дає їм те, що не можна купити ні за які гроші - це досвід. Питання тільки в тому, чи усвідомлюють вони ціну цього дару@orb131

Активізація дій противника на Запорізькому напрямкуЗ 2023 року російські окупанти активізували роботи на залізничних та автомобільних гілках поблизу Запоріжжя. За супутниковими знімками та даними OSINT-спільнот, відновлено десятки кілометрів шляхів, включно зі стратегічними лініями:▪️Мелітополь-Токмак-Пологи - зв'язок Криму з Донбасом;▪️Бердянськ-Василівка - відгалуження до лінії фронту;▪️нові вузлові станції та склади за 30-50 км від передової.Фактично РФ створює "подвійне дно" - паралельні маршрути, що мінімізують ризики ударів СОУ. Кожен потяг тепер може доставляти до кількох тисяч тонн вантажів - що допомагає забезпечувати угруповання в кілька десятків тисяч осіб. Така логістична мережа дає змогу росіянам приховано й оперативно накопичувати сили. Якщо раніше перекидання бригади займало тижні, тепер - дні. Тому підготовка до наступу на даному напрямку велася противником ретельно.У цій ситуації командуванню необхідно ретельніше підійти до питання будівництва потужних укріпрайонів. Міцні рубежі дозволять нашим воїнам зайняти щільну оборону і працювати на виснаження противника@orb131

Ключові висоти вздовж траси Т-0515 на Курахівському напрямку вже стали символом виснажливої боротьби. Противник, використовуючи тактику «прогризання», кинув у бій до двох мотострілецьких бригад, які підтримуються артилерією та ударними дронами. Наразі в орків основна мета - перерізати логістичні артерії наших військ у районі Константинополя та Улаклі, створивши умови для оперативного оточення угруповання...Героїзм наших бійців не знає меж. Хлопці роблять усе можливе для стримування ворога. Але нестача боєприпасів дає про себе знати. Орки встановили вогневий контроль над підступами до Вовчої, що частково позбавило наші підрозділи маневру для контратак, а спроби відновити зв'язок через «коридори» під обстрілами поки що не успішні.Цей напрямок - черговий глухий кут для росіян. Противник домагається успіху виключно за рахунок переваги в живій силі та артилерії. Наші тигри продовжують тримати підступи з меншими ресурсами, але з більш вивіреними тактичними кроками. Однак навіть беручи до уваги досвід наших воїнів, його також може не вистачити для стримування цієї повзучої геєни. Керівництву країни необхідно шукати шляхи розв'язання проблем із нестачею важкої вогневої підтримки@orb131