Говорив з побратимом щодо наших подальших перспектив на тлі новин, що ЗСУ звільнили зо два десятки населених пунктів. Я можу, звісно, вважатись песимістом, але поки що переконаний, що у цій війні програє той, в кого раніше посиплеться тил. І наявність в нас анонсованої балістики не переломить хід війни. Бо, на жаль, москалі вчаться. І роззосереджувати виробництва і ховати під землю критично важливі підприємства вони теж навчаться. А балістику вони переживуть так само, як і ми. Страждатимуть тили, але це ніяк не впливатиме на зону бойових дій. І населені пункти ми звільняємо ті, які раніше проїбали...Ні, це не означає, що треба скласти лапки. Навпаки. Ворога треба бити. Але жодна вундервафля наразі ситуації не змінить. Зараз війна входить у стадію взаємного тотального знищення. Ворогу плювати на мільйонні втрати людішек - баби ще понароджують. Після виборів оголосять тотальну мобілізацію і перекриють втрати армії... Переживуть втрату всіх НПЗ та Вайлдберіз.Не переживуть лише існування України.Тож у цій війні програє той, в кого раніше посиплеться тил. І нам головне - протриматись хоча б на один день довше.Принаймні так бачу. Принаймні поки що.Але додам краплину оптимізму: я останнім часом все менше стежу за загальною ситуацією. І багатьох речей не знаю. А вони могли б схилити погляду як у бік Перемоги, так і занепасти у зраду. Але і я, і мої побратими та посестри робимо все від нас залежне, щоб наблизити Перемогу