Джерело
Гурінович: Опора на себе | ️Ваша низька самооцінка почалася з «невинної» фрази дорослогоСьогодні ...
117 Охват/переглядів
2026-09-09 08:29
Повідомлення №3502
🗣️Ваша низька самооцінка почалася з «невинної» фрази дорослого
Сьогодні я їхала у транспорті й побачила дівчинку років десяти-дванадцяти. Вона так гірко плакала, що я не змогла пройти повз.
Я підійшла й запитала:
— Що тебе турбує?
Вона відповіла:
— Нічого
Але пасажири, які сідали разом із нею, розповіли: бабусі не сподобалося, що дівчинка йде до школи в шортах. Вона сильно її сварила, обзивала та принижувала.
І ось дитина їхала до школи зі сльозами.
Можливо, для дорослого це лише історія про невідповідний одяг. Але дитина може почути зовсім інше:
«Твоєму вибору не можна довіряти».
«Ти не вмієш правильно вирішувати».
«Твоє тіло — привід для сорому».
«З тобою щось не так».
«Мене не люблять».
Я посміхнулася до неї і сказала:
— Усе налагодиться. Усміхнися — ти дуже гарна.
Коли я виходила, помахала їй рукою. Вона нарешті посміхнулася і помахала у відповідь.
Через двадцять, тридцять чи сорок років вона, можливо, не згадає ні цих шортів, ні поїздки в транспорті.
Але якщо такі ситуації повторюватимуться, залишитися внутрішнє відчуття:
«Я недостатньо хороша».
«Мій вибір неправильний».
«Щоб мене любили, я повинна бути зручною».
«Краще запитати інших, ніж довіритися собі».
Так поступово формується низька самооцінка.
Не завжди через одну велику травматичну подію. Іноді — через десятки маленьких моментів, у яких дитину висміювали, порівнювали, соромили, не чули або любили лише тоді, коли вона була слухняною.
А тепер спробуйте пригадати себе.
Можливо, Вам говорили:
«Подивися, яка гарна донька у сусідів».
«Не вигадуй — ти нічого не розумієш».
«Не смійся так голосно».
«З такою фігурою це не носять».
«Твоєї думки ніхто не запитував».
«Будеш так поводитися — ніхто тебе не любитиме».
Яку фразу Ви пам’ятаєте досі?
І головне: що Ви тоді вирішили про себе?
Що Ви негарна?
Недостатньо розумна?
Незручна?
Негідна любові?
Не здатна самостійно обирати?
Саме дитяче рішення могло залишитися з Вами на десятиліття. Тепер Ви вже доросла жінка, але досі можете дивитися на себе очима людини, яка колись Вас критикувала.
Важливо зрозуміти: низька самооцінка — не доказ Вашої недостатності. Це сформований спосіб сприймати себе. А отже, його можна поступово змінювати.
Сьогодні подумки поверніться до тієї маленької дівчинки й скажіть їй:
«З тобою все було гаразд. Ти мала право обирати, помилятися, проявлятися і залишатися гідною любові».
✏️
Напишіть у коментарях одну фразу з дитинства, яка змусила Вас сумніватися в собі.
Можливо, сьогодні настав час повернути її тому, кому вона належить, і більше не будувати на ній уявлення про власну цінність.
Сьогодні я їхала у транспорті й побачила дівчинку років десяти-дванадцяти. Вона так гірко плакала, що я не змогла пройти повз.
Я підійшла й запитала:
— Що тебе турбує?
Вона відповіла:
— Нічого
Але пасажири, які сідали разом із нею, розповіли: бабусі не сподобалося, що дівчинка йде до школи в шортах. Вона сильно її сварила, обзивала та принижувала.
І ось дитина їхала до школи зі сльозами.
Можливо, для дорослого це лише історія про невідповідний одяг. Але дитина може почути зовсім інше:
«Твоєму вибору не можна довіряти».
«Ти не вмієш правильно вирішувати».
«Твоє тіло — привід для сорому».
«З тобою щось не так».
«Мене не люблять».
Я посміхнулася до неї і сказала:
— Усе налагодиться. Усміхнися — ти дуже гарна.
Коли я виходила, помахала їй рукою. Вона нарешті посміхнулася і помахала у відповідь.
Через двадцять, тридцять чи сорок років вона, можливо, не згадає ні цих шортів, ні поїздки в транспорті.
Але якщо такі ситуації повторюватимуться, залишитися внутрішнє відчуття:
«Я недостатньо хороша».
«Мій вибір неправильний».
«Щоб мене любили, я повинна бути зручною».
«Краще запитати інших, ніж довіритися собі».
Так поступово формується низька самооцінка.
Не завжди через одну велику травматичну подію. Іноді — через десятки маленьких моментів, у яких дитину висміювали, порівнювали, соромили, не чули або любили лише тоді, коли вона була слухняною.
А тепер спробуйте пригадати себе.
Можливо, Вам говорили:
«Подивися, яка гарна донька у сусідів».
«Не вигадуй — ти нічого не розумієш».
«Не смійся так голосно».
«З такою фігурою це не носять».
«Твоєї думки ніхто не запитував».
«Будеш так поводитися — ніхто тебе не любитиме».
Яку фразу Ви пам’ятаєте досі?
І головне: що Ви тоді вирішили про себе?
Що Ви негарна?
Недостатньо розумна?
Незручна?
Негідна любові?
Не здатна самостійно обирати?
Саме дитяче рішення могло залишитися з Вами на десятиліття. Тепер Ви вже доросла жінка, але досі можете дивитися на себе очима людини, яка колись Вас критикувала.
Важливо зрозуміти: низька самооцінка — не доказ Вашої недостатності. Це сформований спосіб сприймати себе. А отже, його можна поступово змінювати.
Сьогодні подумки поверніться до тієї маленької дівчинки й скажіть їй:
«З тобою все було гаразд. Ти мала право обирати, помилятися, проявлятися і залишатися гідною любові».
✏️
Напишіть у коментарях одну фразу з дитинства, яка змусила Вас сумніватися в собі.
Можливо, сьогодні настав час повернути її тому, кому вона належить, і більше не будувати на ній уявлення про власну цінність.