Статистика telegram channel - @opora_ukrenergo

«Лінії треба відновлювати, а світло повертати – навіть якщо на вулиці мороз мінус 25». Так про свої нещодавні робочі будні розповідає пан Руслан, начальник лінійної дільниці в одному з прифронтових регіонів України. Минула зима стала для українських енергетиків найважчим випробуванням за весь час повномасштабної війни. Регулярні ворожі атаки, постійна небезпека повторних ударів, екстремальні холоди, робота від світанку й до глибокої ночі – усе це стало для енергетиків звичною практикою.    «Навіть не можу сказати, що в такі моменти важче – фізична втома чи психологічна. Після обстрілів працюємо майже цілодобово. Буває, що й без рукавиць, навіть у сильний мороз – бо до всього звикаєш. Найголовніше – зробити усе швидко і якісно, люди дуже чекають світла і тепла», – розповідає наш колега.    За словами пана Руслана, найбільше сил додавало усвідомлення, що вдома на кожного із членів бригади чекали рідні, які так само сиділи в темряві і холоді. Наш колега пригадує один із найважчих епізодів цього сезону – як в ожеледицю під крижаним дощем відновлювали зруйновану анкерну опору. Спецтехніці було складно під'їхати до місця робіт, але попри все – енергетики за одну ніч змонтували тимчасову схему з'єднання повітряної лінії. «Вона працювала всупереч усім законам фізики, – жартує Руслан. – Але нам було важливо, щоб лінія включилась. Те, що до війни здавалося неможливим, сьогодні стало нашою реальністю».   За професіоналізм та відданість справі – цьогоріч наш колега був відзначений на найвищому державному рівні – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Сам пан Руслан, при цьому, вважає, що це – визнання не лише його власної роботи, а й сумлінності праці  всього колективу: «Один я б не впорався. У нас дуже злагоджена команда. Тут залишилися працювати найбільш вмотивовані – ті, хто виходить на роботу, попри морози, негоду і постійну небезпеку».   Дякуємо панові Руслану та його підлеглим за мужність, самовіддачу і готовність працювати всупереч усім загрозам і перепонам. Незламність не згасає!

#все_про_все⛽ Національний кешбек: Кешбек на пальне📍 Колеги, інформуємо вас про державну програму «Національний кешбек: Кешбек на пальне», яка діє на АЗК-партнерах по всій Україні.↘️ Розмір кешбеку:▫️ до 15% — дизель▫️ до 10% — бензин▫️ до 5% — газ➡️ Кешбек нараховується при БЕЗГОТІВКОВІЙ оплаті пального на АЗК, що беруть участь у програмі.Програма є короткостроковою та діє до 1 травня 2026 року.🔷 Для отримання кешбеку необхідно авторизуватися в програмі «Національний кешбек». Отримані кошти зараховуються на картку національного кешбеку та можуть бути використані на визначені категорії товарів і послуг (продукти, ліки, комунальні платежі тощо). Використання кешбеку для оплати пального НЕ передбачено.↘️ Додаткові знижки для працівників👆Нагадуємо, що для працівників Укренерго також діють партнерські програми знижок на пальне, які наразі не мають обмеження за терміном дії і ці знижки сумуються з національним кешбеком!↘️ Якщо раніше не долучались — заповнюйте заявки:⛽ Знижки WOG, OKKO, Укрнафта⛽ Знижки Паралель, VBS, MarshalКупуючи пальне на партнерських АЗК, також діють умови державного кешбеку.Кешбек нараховується на всі види пального, у тому числі брендове (преміальні марки).↘️ Нарахування відбувається при безготівковій оплаті:▫️ у терміналах самообслуговування▫️ через оператора на АЗК🏷️ Персональні бонуси та знижки у мобільних додатках АЗС зберігаються та діють додатково до державного кешбеку.⚙️ З технічних питань звертайтеся до Руслана Кузьменка, фахівця із страхування.📩 Керівниця проєкту — Інна Кучер, менеджерка зі страхування.

#все_про_все🔶 Запрошуємо до групи підтримки «Берегині» для рідних військовослужбовців🤗 Стартує набір у нову групу підтримки «Берегині».Коли довго немає зв’язку. Коли живеш від повідомлення до повідомлення. Коли ніби «треба триматися» — але всередині постійна напруга, тривога або виснаження.🇺🇦 Якщо у вас є рідні чи близькі, які служать або служили — це запрошення для вас.📍 У межах програми підтримки співробітників РАЗОМ, компанія покриває участь у групі підтримки «Берегині», щоб ви мали простір для відновлення та опори.🔗 ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯУ формі реєстрації ви також можете обрати індивідуальну консультацію — сервіс доступний для рідних військовослужбовців і ветеранів.👆 Важливо: участь є повністю конфіденційною. Роботодавець не отримує інформацію про те, що відбувається на зустрічі. Зустрічі проходять без запису.🤔 Що це за формат:▫️ онлайн-зустрічі у невеликих групах (до 12 учасниць)▫️ 6 зустрічей (1 раз на тиждень, по 2 години)▫️ спільні групи для учасниць із різних компаній — це дає більше відчуття «я не одна» і безпечніший простір🏷️ Старт: з 8 квітня 2026 року.Ви не зобов’язані говорити — можна просто слухати і бути поруч у своєму темпі.🤔 Що це дає:▫️ стає трохи легше вже після перших зустрічей▫️ зменшується рівень тривоги та внутрішньої напруги▫️ з’являється більше розуміння своїх станів («що зі мною відбувається і що з цим робити»)▫️ з’являється підтримка від жінок із подібним досвідом — без пояснень і виправдань➡️ Групу веде: Алла Бублик — офіцер ЗСУ, військовий психолог, яка працює безпосередньо з темою бойового досвіду, стресу та відновлення.🤝 Це не про «стати сильнішою». Це про те, щоб мати місце, де можна не триматися — і поступово відновлюватися. Долучайтеся до групи підтримки. Ми поруч.

#все_про_все🤔 Що хвилює працівників: перші сигнали опитування про етичну культуру в Укренерго⚡В Укренерго триває опитування щодо рівня етичної культури, і вже перші результати показують: працівники готові відкрито говорити про те, що для них справді важливо у внутрішньому середовищі компанії.🏷️ Перший тиждень опитування окреслив кілька тем, на яких сьогодні зосереджена найбільша увага. Йдеться не про абстрактні формулювання, а про дуже практичні речі: справедливість, довіру, однакові правила для всіх, особистий приклад керівників і зрозумілі механізми реагування на проблемні ситуації.🟪 Саме ці питання працівники найчастіше пов’язують із реальною культурою доброчесності — не на папері, а в щоденній роботі.Колеги, ми з великою увагою ставимося до кожної вашої відповіді. Дякуємо, що підсвічуєте актуальні питання та проблематику, яку важливо бачити й не замовчувати. Я особисто пройшов це опитування — у мене воно зайняло близько 11 хвилин. Вважаю, що кожен, хто очікує на зміни та покращення нашого внутрішнього середовища, має долучитися до цієї ініціативи. Лише так ми зможемо побачити реальну картину та працювати з нею предметно,- Віталій Зайченко, голова Правління Укренерго. 📍Проміжні результати показують: для працівників важливо не лише те, що задекларовано в політиках і правилах, а насамперед те, як ці принципи працюють у житті.➡️ Люди звертають увагу на те, чи є в компанії послідовність у підходах, чи однаково застосовуються правила, чи можна розраховувати на чесне ставлення, і чи є впевненість, що складні питання не залишаться без уваги.📌 Це важливий орієнтир для всієї компанії. Бо сильна етична культура починається саме там, де працівник бачить: правила діють, реакція є, а довіра не залишається лише красивим словом.👆Опитування триває до 31 березня🔗 ПРОЙТИ ОПИТУВАННЯ📄 Кожна думка, кожен коментар і кожне повідомлення будуть уважно опрацьовані та розглянуті керівництвом компанії. Чим більше працівників долучиться, тим точніше ми побачимо реальну картину і тим предметніше зможемо працювати з темами, які сьогодні хвилюють колектив.

«У нас немає права опускати руки. Це наша рідна земля і наша робота. Ми зберегли колектив, усі працюємо. Бо в енергетиці не буває слів «якось потім». Від нашої праці тут і зараз залежать тисяч людей, і ми це добре розуміємо», – так про свою роботу розповідає пан Василь, начальник однієї з підстанцій НЕК «Укренерго».    На своїй нинішній посаді наш колега вже понад чверть століття. А дату призначення керівником пан Василь пам’ятає завжди – бо вона збігається із днем заснування компанії.  Але ще менше шансів на забуття мають робочі будні на початку повномасштабного вторгнення.    «Важко було у березні 2022-го, коли в село майже зайшли ворожі війська. Вони на танках до річки доїхали – і згори дивилися на нас. Ми з хлопцями на підстанції були, сподівались, що по нас стріляти не будуть. Але марно. Добре, що вирішили перестрахуватись і піти в укриття. Щойно спустились – як почали гатити з танків, прямо по нас. Гул стояв страшенний. Підстанція тоді вперше «сіла на нуль». 10 днів ми не мали живлення навіть власних потреб. Ремонтники до нас приїхати також не могли. Та ми все тримали напоготові – щоб включитись, щойно буде така можливість», – розповідає пан Василь.     Втім, навіть у найнебезпечніші періоди – думки виїхати у більш спокійне місце у колеги та його підлеглих не було. Колектив організував цілодобові чергування, облаштував найнеобхідніше для роботи в складних умовах. Усі працівники підстанції підтримували один одного. «Важко було і фізично, й морально. Боляче дивитися на зруйноване – на те, у що вкладено роки праці. Але ми щоразу відновлювали все, що могли. Своїми силами і за підтримки колег з інших підрозділів. Тут ніхто не каже «не буду» чи «не хочу». Ми – як родина, а підстанція – наш другий дім», – каже колега.    Дякуємо панові Василю та всій команді його підстанції за стійкість, професіоналізм і відданість справі у найважчих умовах. Незламність не згасає!

#Берегині_світла🌻 У кожної історії очікування є своє світло — родина, віра, підтримка близьких. Для Ольги таким світлом є її брат Сергій, який уже майже два роки захищає нашу країну.🔶 Ольга: «Якщо я не можу вплинути на ситуацію, стараюсь її відпустити і змінити напрям своєї внутрішньої енергії»Безмежно вдячна Богу за те, що у мене є дивовижний брат. Сергій хоч і менший від мене на 6 років, але багато в чому можна в нього навчитися – він батько 2-х чудових діток, чудовий лідер та керівник. Вже майже два роки брат захищає Україну. Як би не було йому важко, завжди відповідає з позитивом, що все в нього добре, хоч ми всі розуміємо, як там насправді. Братик з дитинства дуже організований, дружелюбний та сміливий, і це допомагає йому на фронті. Вважаю дуже важливим, щоб наші рідні військові не втратили зв'язок з мирним життям, тому ми в родині стараємось спілкуватися з братом на різні побутові теми, планувати майбутнє після війни. Наші розмови та повідомлення завжди спокійні та позитивні. Я стараюсь максимально огородити себе від читання новин, натомість, читаю книги на різну тематику – це відволікає та допомагає саморозвитку. Щодо душевного спокою – допомагають вечірні молитви. Якщо я не можу вплинути на ситуацію, стараюсь її відпустити і змінити напрям своєї внутрішньої енергії. Жінкам, які зараз проживають подібний досвід очікування, хочу сказати: якщо потрібна допомога, головне не мовчати. А ще треба аналізувати та критично мислити, щоб не піддаватись паніці та психологічному впливу. І пам’ятати, що ми не одні.  📲 Історія Ольги за посиланням.

У соціальних мережах активізувалась чергова хвиля шахрайських повідомлень про грошову компенсацію від «Укренерго» – нібито за попередні тривалі періоди вимушених відключень. Варіації можуть бути різні: виплати спільно з «Ощадбанком», ООН або Червоним Хрестом.Офіційно заявляємо, що це чергова маніпуляція на чутливій темі. НЕК «Укренерго» – оператор системи передачі, який не постачає електроенергію побутовим споживачам, а відповідно – не може і виплачувати жодних компенсацій. Мета цих фейкових повідомлень – викрадення персональних даних, зокрема – банківської інформації.Зловмисники надають посилання на підроблений сайт, стилізований під «Ощадбанк» або іншу установу чи організацію, та просять «для зарахування виплати» ввести номер власної банківської картки, термін її дії та CVV-код. Після того, як довірливі громадяни, вводять свої дані, шахраї отримують доступ до їхніх рахунків та списують кошти.Будь ласка, будьте обачними і не дозволяйте шахраям ошукати себе. Не переходьте за жодними підозрілими посиланнями та не вводьте персональних даних після переходу за сторонніми посиланнями. Якщо випадково ввели власні банківські реквізити – негайно заблокуйте картку.Користуйтесь лише офіційними джерелами інформації та попереджайте про шахрайські схеми своїх рідних і знайомих.💬 Facebook📺YouTube📸 Instagram👨‍💼 Linkedin

#все_про_все🧑‍💻 Коли стан керівника стає фактором ризику для бізнесу. Онлайн засідання комітету управління персоналом EBA📍Колеги, запрошуємо вас долучитися до вебінару, який може бути особливо корисним для тих, хто працює з командами, керівниками та темою стійкості бізнесу в умовах тривалого тиску.🤔 Коли стан керівника стає фактором ризику для бізнесу?У періоди тривалих криз компанії зазвичай говорять про стратегію, фінанси та операційні ризики. Але часто поза увагою залишається інший критичний фактор — ментальний стан керівника.Коли CEO працює під постійним тиском, це неминуче впливає на всю організацію:на швидкість ухвалення рішень, їхню якість та сміливість стратегічних кроків.🏷️ European Business Association разом з CEO Wellbeing Company Оленою Бондар запрошують на вебінар «Коли стан керівника стає фактором ризику для бізнесу», присвячений впливу стану лідера на ефективність компанії та команд у періоди тривалого тиску.🗓️ Коли: 25 березня, з 16:00 до 17:30.💻 Формат: онлайн🔗 ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯУ програмі ⤵️▶️ як ментальний стан керівника впливає на швидкість, якість та сміливість управлінських рішень▶️ типові управлінські помилки в періоди тривалого тиску▶️ практичні інструменти збереження когнітивної ясності та управлінської працездатності без зниження темпу бізнесу▶️ тренди людського потенціалу 2026 в Україні😊 До зустрічі на вебінарі!

«В енергетику випадкові люди не приходять. Тут затримуються або на рік-два – або вже назавжди». Так про свою професію розповідає пан Любомир. Він справі свого життя віддав уже понад 50 років. Після «Львівської політехніки» – починав свій трудовий шлях інженером-електриком. А з моменту заснування НЕК «Укренерго» – кар’єрно зростав разом із молодою компанією: від інженера – до начальника відділу експлуатації релейного захисту та протиаварійної автоматики. За півстоліття праці – пан Любомир встиг взяти участь у багатьох ключових для енергосистеми України подіях: від інтеграції «острова» Бурштинської ТЕС з об’єднаною енергосистемою континентальної Європи – до від’єднання ОЕС України від мереж росії та Білорусі та синхронізації із мережею ENTSO-E. При цьому, наш колега постійно навчався сам та передавав набутий досвід молодшим поколінням енергетиків. «Я – фанат своєї справи. Якщо з’являється проблема – думаю про неї вдень і вночі, доки не знайду спосіб її вирішити. А під час війни відчуваю подвійний обов’язок: ми не маємо права на помилку чи байдуже ставлення до роботи. Коли вимагають обставини – працюємо вночі, у свята й вихідні, у дощ і сніг. Бо електроенергія – це основа роботи економіки та загалом нормального життя людей», – каже пан Любомир. За багаторічну працю та внесок у розвиток енергосистеми України – наш колега отримав почесне звання «Заслужений енергетик України». Дякуємо панові Любомиру за справжню любов до професії і сумлінну роботу упродовж багатьох десятиліть. Пишаємося, що у нашому колективі є такі люди. Незламність не згасає!

#Берегині_світла💔 За кожною витримкою сьогодні стоять не лише ті, хто тримає оборону на передовій, а й ті, хто щодня чекає, молиться й знаходить у собі сили жити далі.💬 Сьогодні ми розповідаємо історію пані Наталі — мами військового, яка вже четвертий рік живе між тривогою й надією.Синові пані Наталі, Олександру, 24 роки. Із них чотири — він на війні. Чотири дні народження він святкує з побратимами.🔶 Наталя: «Я бачу “зелений вогник” — це означає, що він у мережі, і моє життя триває!»Коли мене питають, як я відпустила дитину на війну, то відповідаю, що це був його вибір. Ми обійняли Санька, попросили берегти себе і друзів. Я перехрестила і відпустила. А далі чотири роки, вже п’ятий, молюся і щодня його виглядаю.Для мене його служба — це чотири роки, як один довжелезний день, який не закінчується. Я молюся вдень і вночі та чекаю звісточки. Коли отримую, то живу далі.Триматися допомагають віра і молитва, велика родина, друзі, колеги. Бувають і розпач, і сльози. Я щоразу збираю себе по часточках, думаючи про сина і його побратимів. Є й маленький ритуал зв’язку.У нас домовленість. Я бачу його «зелений вогник» у мережі — і моє життя триває. Він може довго не писати і не дзвонити, але цей знак для мене — сигнал, що з ним усе добре. І він знає, що я його бачу і живу далі.Робота рятує від постійних тривожних думок: де зараз син і як їм там. Домашні турботи, волонтерство, донати, підтримка друзів і колег — усе це трохи відволікає від безперервного очікування. Для мене особливо важливим стало «сьогодні». Вижити й жити сьогодні. Побачити від нього звісточку — сьогодні. Я, як Скарлет О’Гара з фільму «Віднесені вітром»: про завтра подумаю завтра.Ми всі різні, але ця проклята війна зробила нас родиною. Ми живемо в режимі виживання й очікування звісточки від наших ріднесеньких. Та ми повинні витримати кожен день — і ми витримаємо. Бо сили нам дають ті, кого ми чекаємо, а наша віра і молитва їх береже! 📲 Повна історія за посиланням.✍️ Якщо ви також хочете поділитися своєю історією, звертайтеся до координатора проєкту — Діни Крисенко, провідного фахівця з внутрішніх комунікацій.