Понуре обважніле небо зазирало у мокрі шибки старої кам'яниці. По цей бік - стіни, задраповані книжками, та ілюзорне ритмічне цокотіння друкарської машинки. Люди сидять, стоять, зазирають у напіввідчинені двері. У затінених кутках примостилися зіткані з туману й пам'яті примари.“Ладно про нас пишуть”, - подумали з'яви й взялися оформляти замовлення на книжку з доставкою кур'єром.

І не кажіть мені, що все це - вигадка мого затуманеного застудою мозку. Я там була, мені видніше. Цими вихідними я мала нагоду вперше побувати на Форумі видавців у Львові не просто як гостя, а як модераторка. А подія, скажу я вам, виявилася неймовірною. Сама локація - стовідсоткове попадання в атмосферу книжки, і фото тому підтвердження.

🍂 Вдячна письменниці Оксані Сайко за історію, де межа між справжнім та уявним така хитка й непевна. Тим, хто прагне пройтися психологічними манівцями та відчути готичну атмосферу на дотик, роман “Коли оживають примари” стане ідеальним вибором для осіннього читання.

🍂 Дякую видавництву Ще Одну Сторінку та їхнім працьовитим дівчатам за довіру. Вони й досі оговтуються після російської атаки на склади в серпні, але попри все продовжують створювати дивовижні книжки. Наша підтримка їм зараз дуже важлива!

🍂 І звичайно, я дуже вдячна всім слухачам і читачам, хто прийшов на презентацію. Сподіваюся, ми розбудили у вас тягу до химерного читання. #українськефан