Кожен, хто віддав своє життя за Україну — не просто воїн. Це чиясь дитина, брат чи сестра, чоловік, дружина, батько чи мати. Це людина, яку любили, чекали, за яку молилися. І сьогодні, коли ми говоримо про пам’ять, ми говоримо не лише про історію — ми говоримо про живий біль і велику любов.Меморіалізація — це спосіб не дати часу стерти обличчя, голос, усмішку тих, кого забрала війна. Це наш спосіб сказати: «Ми пам’ятаємо. І завжди будемо пам’ятати». Бо немає більшої жертви, ніж життя, віддане за інших. І немає більшого болю, ніж втратити рідну людину у боротьбі за правду.Для нас важливо, щоби кожне ім’я звучало, щоби кожна історія жила. Щоби діти знали, що їхні батьки — герої. Щоби батьки знали: їхніх дітей не забули. Щоби всі ми пам’ятали — свобода ніколи не буває безплатною.Цієї неділі ми відкрили Алею памʼяті на честь наших полеглих Вовків. Під час події їхні родини мали змогу підписати прапори батальйону іменами, які увіковічнені в історії — ці прапори майорітимуть на Майдані Незалежності як символ незламності та вдячності.Присутні!