Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - 24 ОМБр імені короля Данила. Ініціативна група
Додано 14 лип 2024

24 ОМБр імені короля Данила. Ініціативна група

@ombr24
Кількість підписників: 2 511
Фото: 9,720
Відео: 1,290
Посилання: 5,250
Опис:
Канал ініціативної групи 24 ОМБр імені короля Данила. 🟦Допомагаємо рідним і близьким; 🟨Оберігаємо історію бригади; 🟦Надаємо допомогу бійцям; 🟨Допомагаємо в пошуках зниклих безвісти. 👇🏻По всім питанням та надіслати контент: @Brigade24_bot

👥 Кількість підписників

2 511
Середній/День:: 0
Середній/Тиждень:: -1
Середній/Місяць:: -8

👁️ Середній перегляд на повідомлення

353
Середній/День:: 451
Середній/Тиждень:: 365
ERR: 14.06%

📊 Кількість повідомлень на день

3.7
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 4.4
Середнє за день: 3.7

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

🕊🕯Пам'яті загиблого воїна 24 ОМБр імені короля Данила миротворця Олександра ЧемкаОлександр юним добровольцем поїхав у Югославію, побував у Ліванській скелястій пустелі, і бачив безкраї піски та оазиси Іраку, три роки воював на Донбасі, а згодом без зайвих слів став на захист своєї Батьківщини.З березня 2022 року чоловік працював інструктором на полігоні у Володимирі, навчаючи новобранців, продовжував службу у складі 39-го зенітно-ракетного полку, охороняючи військову техніку ППО. На початку травня 2023 року Олександр перевівся у 24-ту ОМБр імені короля Данила й відразу ж відправився на передову. Брав участь у боях за деокупацію Херсонщини. 46–річний сержант Олександр Чемко загинув 6 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Торецька в Донецькій області.Олександр Чемко посмертно отримав статус «Почесний громадянин Нововолинська», а від 24-ї бригади він нагороджений посмертно хрестом Героя «Навіки в строю».🕯Вічна пам'ять та шана Герою!🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ
🕯Сьогодні Львівщина прощається зі захисниками:➡️Андрій БучакУродженець міста Луганська. У 2015 році проходив військову службу у складі військової частини А3066 Національної гвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Південно-Слобожанському, Донецькому та Луганському напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади. Нагороджений орденом Президента України «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест», відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «За поранення», відзнакою «Хрест Сил територіальної оборони» та медаллю «Ветеран війни». Не стало воїна 12 серпня 2024 року.➡️Роман ГорячийЛьвів’янин. Був учасником АТО. Із початком повномасштабного долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Південно-Слобожанському напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, на Північно-Слобожанському напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя та на Донецькому напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани». Не стало воїна 21 червня. ➡️Василь МазурЛьвів'янин. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Південно-Слобожанському напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, на Донецькому напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади та на Північно-Слобожанському напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя. Не стало захисника 22 квітня 2026 року.➡️Ярослава Шургот Житель Борислава Дрогобицького району. До лав Збройних Сил України долучився у березні 2025 року. Ніс службу на посаді радіотелефоніста 1-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону військової частини А7400. Загинув 27 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кіндратівка Сумського району Сумської області. З того часу вважався безвісти зниклим. Захиснику було 37 років.➡️Богдан КовальчукУродженець села Ямпіль Мурованської громади Львівського району. Служив старшим матросом, старшим навідником 1 мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти військової частини А4935. Загинув під час виконання бойового завдання 16 червня поблизу Новопавлівки Синельниківського району Дніпропетровської області.➡️Василь КушкаЖитель села Вихопні Жовтанецької громади Львівського району. Служив солдатом кулеметного відділення механізованого батальйону військової частини А4594. Вважався безвісти зниклим. Загинув 6 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександропіль Краматорського району Донецької області.➡️Микола Шевчук Житель Нового Роздолу. Служив гранатометником 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А7400. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 18 січня 2025 року при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Дар'їно Курської області.Надсилайте нам фото/відео/інформацію ➡️@lviv24x7_bot🇺🇦 ЛС: новини Львів
🇺🇦Костянтинівський напрямок: Південно-східні, південні та південно-західні фланги міста фактично перебувають у найскладнішій зоні. За наявними кадрами видно, що ці фланги буквально насичені присутністю противника. Мова йде не лише про штурмові групи чи поодинокі проникнення, ворог системно накопичує сили та постійно демонструє свою присутність! Окремо варто звернути увагу на кількість зафіксованих ганчірок та підтверджених виходів противника. Матеріалів настільки багато, що частину з них навіть складно відобразити на мапі через обмежений простір.🇺🇦Разом із цим у мікрорайоні Нахалівка та на території Хімічного заводу противник поки що не зміг повноцінно закріпитися! Втім його фізична присутність там уже фіксується, як і на інших ділянках навколо міста. Ворог продовжує зазнавати втрат під час таких дій, однак слід тверезо оцінювати ситуацію: ресурсів, особового складу та засобів ураження у нього на цьому напрямку залучено значно більше. Це вже давно стало одним із ключових факторів, який впливає на загальну обстановку.🇺🇦Оборона Костянтинівки продовжує триматися, але ситуація залишається гостро-небезпечною. Якщо говорити відверто, то будь-які спроби проводити масштабні контратаки або застосовувати бронетехніку для швидкої стабілізації рубежів зараз несуть надзвичайно високі ризики. Сучасне поле бою повністю контролюється розвідкою, FPV-дронами та засобами ураження на великій глибині. Саме тому подібні дії можуть закінчуватися важкими втратами ще до досягнення поставленої мети. Такі приклади вже неодноразово спостерігалися раніше.🇺🇦На даному етапі русня продовжує тиснути по всьому периметру південних мк-рн міста, намагаючись розтягнути оборону. Бої залишаються важкими, а обстановка потребує максимально виважених рішень без зайвих амбіцій та хотєлок зверху, оскільки помилки в таких умовах можуть мати дуже високу ціну.🇺🇦Muchnoy ✙ Jugend
Піхота 24-ї бригади після виходу з позицій.На цих світлинах — воїни, які місяцями тримали оборону Часового Яру.«Стрьомний» — шахтар із Торецька. Коли фронт наблизився до рідного міста, евакуював сім’ю та мобілізувався до 24-ї бригади. На позиції провів 11 місяців.«Зараз я щасливий, що вийшов. Сам вийшов і побратими вийшли», — каже воїн.Його побратим «Ворон» родом із Закарпаття. Під час виконання бойових завдань підтримував зв’язок із дружиною та двома дітьми через радіостанцію — записував повідомлення, які передавали рідним.Ростислав зі Львова провів на позиції два місяці. Після виходу зізнається: найбільше виснажила дорога."Настрій добрий, тільки змучений. Довго йшли - каже воїн. - Ворог безперервно запускає ФПВ дрони, шукає позиції українських бійців. Треба бути обережним!»Це лише кілька історій піхотинців 24-ї бригади. Уже понад два роки вони разом із побратимами тримають оборону Часового Яру.Бій за місто триває!Слідкуй за нами. 🦁24 ОМБр🇺🇦 | Facebook | Instagram | YouTube | Twitter | TikTok | Приєднуйся до 24 ОМБр | Служба супроводу | Донат на бригаду
Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:🕯️ Руслан ПазинякЖитель міста Шептицький. Був водієм автомобільного відділення взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами військової частини А4977. Помер 31 травня в Запорізькій обласній клінічній лікарні. Йому було 44 роки.🕯️ Ігор ЖукПроживав у Шептицькому. Обіймав посаду старшого оператора відділення протитанкових ракетних комплексів військової частини А0998. Загинув 1 червня під час виконання бойового завдання поблизу села Молочарка на Донеччині. Йому було 30 років.🕯️ Іван Тосько Родом зі Стебника Дрогобицького району. Служив майстром безпілотних авіаційних комплексів військової частини А4118. Отримав важкі поранення 25 травня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Преображенка Пологівського району Запорізької області. Помер 4 червня внаслідок поранення. Йому було 32 роки.🕯️ Іван МатківськийЖитель села Матків Козівської громади. Загинув 30 травня поблизу села Воздвижівка Запорізької області. Захисникові було 26 років.🕯️ Ростислав СтародубЛьвів’янин. Долучився до оборони України у 2022 році. Служив у складі Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід». Загинув 7 червня. Воїну було 55 років.🕯️ Олександр БойкоУродженець села Миролюбівське Миколаївської області. Долучився до оборони України у 2024 році. Служив у складі 475-го окремого штурмового полку «CODE 9.2». Загинув 24 листопада 2024 року. Йому було 44 роки.🕯️ Олександр ЯблонськийЖитель села Товмач Кам'янка-Бузької громади. Добровільно став на захист України із початком повномасштабного вторгнення. Служив водієм-радіотелефоністом 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону 3 ОШБр. Помер 7 червня від хвороби, що стала наслідком отриманого на війні поранення. Воїну було 32 роки.Вічна шана та пам’ять!🕊️
У Координаційному штабі відбулася зустріч з об’єднанням родин полонених та зниклих безвісти бійців 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила.На запитання присутніх та тих, хто доєднався онлайн, відповідали представники Коордштабу, ЦУ ЦВС ГШ ЗСУ та Нацполіції. Передусім мова йшла про долю військових, які під час виконання бойових завдань перестали виходити на зв'язок у період з літа по осінь 2024 року. Зокрема у районі Часового Яру, Майорська та Залізного. Основна частина питань стосувалася пошуку інформації про військовослужбовців у ворожих застінках, стан їхнього здоров’я та ймовірні місця утримання. Окремо йшлося про безпекові правила написання листів до бранців.✍🏻Також родини порушили тему звернень до міжнародних організацій та інституцій, а ще обговорили можливості для взаємодії та обміну даними із українськими державними органами. Окремий блок питань стосувався пошуку тіл загиблих героїв, зокрема у зоні активних бойових дій, процедур репатріації та ідентифікації.🔷Особистий кабінет🔷Дорожня карта: цивільні🔷Дорожня карта: військові🔷Приймальні в регіонах
У Львові провели зустріч щодо пошуку зниклих безвісти Захисників на запит їхніх родинСьогодні, 19 травня, у Львівській ОВА відбулася зустріч із родинами зниклих безвісти військовослужбовців, організована на запит громадської організації «Звільнити Всіх».Під час зустрічі родини мали можливість поставити запитання представникам державних структур, отримати роз’яснення щодо алгоритмів пошуку зниклих безвісти військовослужбовців, соціального забезпечення, юридичного супроводу та комунікації з відповідальними органами.Участь у зустрічі взяли представники Львівської ОВА, Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Міністерства внутрішніх справ України, Пенсійного фонду України у Львівській області та Львівського обласного ТЦК та СП.«Для нас важливо, щоб родини Захисників не залишалися сам на сам зі своїми проблемами та запитаннями. Такі зустрічі – це можливість напряму поспілкуватися з представниками усіх дотичних структур, отримати відповіді та допомогу. Ми й надалі будемо підтримувати постійну комунікацію з сім’ями зниклих безвісти військовослужбовців», – зазначив Тарас Грень.Окрему увагу під час зустрічі приділили питанням взаємодії родин із Координаційним штабом, механізмам обміну інформацією та підтримці сімей, які очікують звістки про своїх рідних. Такі зустрічі є важливими для оперативного реагування на проблемні питання родин Захисників та налагодження ефективної взаємодії між державними інституціями й сім’ями військовослужбовців.
Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:🕯️Василь СташинськийЖитель села Полоничі Золочівського району. Став на захист України 13 березня 2022 року. Служив сержантом стрілецького взводу стрілецької роти військової частини. Отримав перше поранення 10 серпня 2022 року. Після лікування та реабілітації навесні 2023 року знову повернувся до служби. У червні 2025 року стан здоров’я воїна різко погіршився. Проходив лікування у лікарні міста Суми, а згодом був переведений до Львова. Помер 15 травня внаслідок хвороби. Захисникові було 46 років.🕯️ Юрій ЯровенкоУродженець міста Очаків Миколаївської області. Більшу частину життя проживав у селищі Новий Яричів Львівської області. У 2025 році став на захист Батьківщини до складу 61 окремої механізованої Степової бригади. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». Загинув 2 травня. Йому було 46 років.🕯️ Іван КітУродженець селища Куликів Львівської області. Прожив у місті Дубляни, згодом разом із родиною переїхав до села Велике Колодно Львівської області. Був учасником АТО. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Загинув 14 лютогг 2025 року.🕯️ Зіновій СолтисУродженець села Зашків Львівської області. Був учасником АТО. Під час повномасштабної війнислужив у складі 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади, а також у складі 101 окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони. Воїну було 33 роки.🕯️ Сергій ФірчукНародився у Яворові. У лютому 2022 року добровільно долучився до лав 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Служив у групі інженерного забезпечення біля Поромні. Від 31 березня 2022 року він вважався зниклим безвісти. Нещодавно його визнали загиблим за результатами ДНК.🕯️ Ігор СасПроживав у селі Дібрівки Оброшинської громади. Був військовослужбовцем 94 прикордонного загону. Під час служби отримав осколкові поранення. Після реабілітації продовжив боронити державу у складі Третього Луганського прикордонного загону. Загинув 8 травня біля населеного пункту Крамарівка Харківської області. Йому було 43 роки.Вічна шана та пам’ять усім полеглим Героям!🕊️
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчанняЗахисник України Любомир Савчук — з Львівщини. Освіту отримав у Львівському національному університеті  імені Івана Франка.Свою кар’єру Любомир розпочав у 2012 році. До 2019-го обіймав прокурорсько-слідчі посади в органах прокуратури Львівської області, демонструючи відданість і професіоналізм. За спогадами знайомих, Любомир мав незламний характер та тверді принципи. У вільний час захоплювався футболом, граючи воротарем у команді «Інкогніто». До лав Збройних Сил вперше доєднався за часів АТО, боронячи Схід України. З початком повномасштабного російського вторгнення Любомир без вагань повернувся до війська: будучи лейтенантом, командував взводом 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Разом із побратимами знищував окупантів на Луганщині, зокрема в районі Попасної.9 травня 2022 року Любомир Савчук загинув від ворожого танкового обстрілу поблизу міста Золоте на Луганщині. Йому було лише 32 роки. Поховали героя в рідному селі Старий Яричів.За мужність і героїзм Любомир посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Близькі втратили сина, чоловіка та батька.  Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Любомира Савчука: пам’ятаємо ціну нашої свободи
Питання щодо присвоєння найвищого державного звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Пенцко Івану Богдановичу, який загинув 31 грудня 2025 року Пенцко Іван Богданович вступив до лав Збройних Сил України 25 серпня 2022 року, добровільно ставши на захист Батьківщини в час повномасштабної війни. Після мобілізації проходив військову підготовку, зокрема навчання у Великій Британії, де здобув необхідні знання та навички для виконання бойових завдань.Служив у кількох підрозділах, 4 квітня 2025 року перевівся до 24 ОМБр імені короля Данила. У складі бригади проходив службу на посаді майстра-номера обслуги 3-го самохідного артилерійського взводу 1-ї самохідної батареї самохідного артилерійського дивізіону.У Пенцко Івана Богдановича залишилися дружина Наталія, син Микола, донька Ірина, мама Катерина, сестра Галина та брат Мар’ян. Для своєї родини він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й безмежної любові.🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ